- •1 Питання .
- •2 Питання.
- •3 Питання.
- •4 Питання.
- •5 Питання.
- •6 Питання.
- •7 Питання
- •8 Питання.
- •9 Питання
- •10 Питання.
- •11 Питання.
- •12 Питання.
- •13 Питання
- •14 Питання.
- •15 Питання.
- •16 Питання.
- •17 Питання.
- •18 Питання.
- •19 Питання.
- •20 Питання.
- •21 Питання
- •22 Питання
- •23 Питання.
- •24 Питання.
- •25 Питання.
- •26 Питання.
- •27 Питання.
- •28 Питання.
- •29 Питання.
- •30 Питання.
- •31 Питання.
- •32 Питання.
- •33 Питання.
- •34 Питання.
- •35 Питання.
- •36 Питання.
- •37 Питання.
- •38 Питання.
- •39 Питання.
- •40 Питання.
- •41 Питання.
- •42 Питання.
- •43 Питання.
- •44 Питання.
- •45 Питання.
- •46 Питання.
- •47 Питання.
- •48 Питання.
- •49 Питання.
- •50 Питання.
- •51 Питання.
- •52 Питання.
- •53 Питання
- •54 Питання.
- •55 Питання.
- •56 Питання.
- •57 Питання.
- •58 Питання
17 Питання.
Гомоморфізм алгебр. Види гомоморфізму. Теореми про властивості ізоморфізму між алгебрами (з доведенням).
Гомоморфізм: незалежно від того, чи здійснено спочатку операцію ϕi в A, а потім виконано відображення f, або спочатку зроблено відображення f, а потім в B здійснено відповідну операцію ψi , результат буде однаковим.
Гомоморфізми, які мають додаткові властивості, мають спеціальні назви:
гомоморфізм, який є ін’єкцією, називається мономорфізмом;
гомоморфізм, який є сюр’єкцією, називається епіморфізмом;
гомоморфізм, який є бієкцією, називається ізоморфізмом;
Якщо A = B, то гомоморфізм називається ендоморфізмом, а ізоморфізм називається автоморфізмом.
Якщо існує ізоморфізм A на B, то є ізоморфізм B на A.
Відношення ізоморфізму на множині однотипних алгебр є відношенням еквівалентності.
18 Питання.
Регулярні, нейтральні та симетричні елементи алгебр. Алгебри з однією операцією (півгрупа, моноїд, група, комутативні півгрупа та група, приклади). Теорема про співвідношення в групі та розв’язання рівняння в групі (з доведенням).
Нехай 〈S; ⊥〉 - алгебра. Елемент a ∈ S називається регулярним, якщо з того, що a ⊥ x = a ⊥ y та x ⊥ a = y ⊥ a випливає x = y, будь-яке число – регулярне відносно “+”, а для добутку регулярним є всяке число, крім нуля.
Нейтральним елементом або одиницею називається такий елемент e ∈ S, коли для всіх елементів x ∈ S справджується рівність e ⊥ x = x ⊥ e = x.
Якщо множина містить нейтральний елемент e відносно операції ⊥ , то елемент b називається симетричним (оберненим, протилежним) елементу a, коли a ⊥ b = b ⊥ a = e.
Півгрупою називається алгебра з однією асоціативною бінарною операцією.
Якщо півгрупа має нейтральний елемент (одиницю), то така півгрупа називається моноїдом.
Групою називається півгрупа з одиницею, в якій для кожного елемента a існує елемент a , який називається оберненим до a і який задовольняє умову a ⊥ a = a ⊥ a = e.
Якщо комутативність виконується, то група називається комутативною або абелевою.
Наприклад, множина раціональних чисел, що не містить нуля, з операцією множення є абелевою групою. Оберненим до елемента a буде елемент 1/a.
Якщо операція півгрупи комутативна, то півгрупа називається комутативною або абелевою.
В групі виконуються наступні співвідношення:
Доведення
19 Питання.
Алгебри з двома операціями (кільце та поле, приклади). Теореми про співвідношення в кільці, в полі, про розв’язання рівняння в полі (з доведенням).
Кільце – це множина M із двома бінарними операціями + та × (вони називаються додаванням та добутком відповідно)
1. (a+b) + c = a + (b+c) додавання асоціативне
2. ∃ 0 ∈М ∀ a: a+0 = 0+a = a існує нуль – нейтральний елемент відносно додавання;
4. a+b = b+a додавання комутативне, тобто кільце – абелева група за додаванням;
5. a × (b × c) = (a × b) × c добуток асоціативний, тобто кільце – півгрупа за добутком;
6. a × (b+c) = (a × b) + (a × c) добуток дистрибутивний відносно додавання зліва та справа;
Поле – це множина M із двома бінарними операціями + та × , в якій виконується те, що і в колі, а також:
∀ a ∃ –a: a + (–a) = 0 існує обернений елемент для операції додавання;
a × b = b × a добуток комутативний;
∀ a ≠ 0 ∃ a–1: a × a–1 = 1 існує обернений елемент для операції добутку.
∃ 1 ∈М: 1 × a = a × 1 = a існує одиниця – нейтральний елемент відносно добутку;
