69.Економічна суть та структура неоконсервативного напряму.

Неоконсерватизм - суч політ течія, що пристосовує традиц цінності консерватизму до реалій постіндустр сусп і визначає урядову політику та політ курс провідних країн Заходу останніх десятиліть. Кредо «нового консерватизму» в ек - заміна реформістської моделі розвитку монетаристською моделлю, орієнтованою на звільн приват капіталу від надмір держ втручання, всебічне стимул ринк відносин, приват підприємництва. Неоконсерватизм сформув після 1 світ війни як відповідь на революційні потрясіння в Європі, крах фашизму, націонал-соціалізму, розпад колоніал сист в світі, перехід до постіндустр. 3 етап неокон-му розпоч з переходом до інформац сусп в деяких державах Європи, Америки, Азії, кризою соціалізму як світ сист, кризою неолібералізму.

У світогл плані - пріоритетність принципу свободи над принципом рівності; Захищаючи ідею свободи і прав людини, акцентує увагу і на обов'язки людини перед самим собою і перед сусп. В ек обл. - обмеж втручання держави в ринк економіку; сприяння приватній ініціативі з допомогою надання податк пільг, стимулюв приватних інвестицій і пропозиції на ринку. У політ сф - функціонування політ інститутів представницької демократії; демократія повинна бути вертикальною, елітарною; політична діяльність - професія, доступна кожному, але лише за наявність у нього відповід здібностей, покликання і спец освіти; Суть соц політики - створ умов, що дозвол робочим робити заощадж, набувати власності, знаходити фінанс самост і незалежність від держ «соц піклування ".

70.Економічні погляди м. Фрідмена як ідеолога суч монетаризму.

Фрідмен пропонує модель, основою якої є стабілізація ек монетарними засобами. Вона спир на особл грош теорію, згідно якої грош сф визнається важелем держ регулювання економіки. Відкритість ек розгляд як можливий чинник грош дестабілізації. Він пропонує державі маніпулювати соц витратами залежно від стану розвитку ек. Ці зумовлено тим, що модель Фрідмена формув багато пізніше інш неоліберальних моделей, була реакцією на актив впровадж кейнс рекомендацій та їх негат наслідки.

Спираючись на базу даних з ек історії США, він доводить, що циклічність ек розвитку має грош природу: зрост грош маси в обігу провокує інфляцію. Тому грош сф, пропонування грошей мають бути осн об’єктами держ контролю. Держава, виконуючи стабілізац фун-ю, може скористатись лише одним інструментом впливу на ек – грош емісією. Виходячи з того, що недост кількість грошей в обігу призвод до кризи виробництва, а надлишкова – до інфляції, Фрідмен запропонував визнач “рівняння обміну”: заг ціна створеного продукту повинна дорівнювати величині грош маси з урахув швидк обігу грошей. Грош емісія має бути орієнт на приріст ВВП. Фрідмен увів поняття “портфелю активів” (сукуп всіх ресурсів індивіда, його багатства), що пов’яз гроші і ВВП. Він посилається на консерватизм людини відносно “портфелю активів”, стійкість якого забезпеч і стійкість ВВП. Виводить рівняння довгострок рівноваги грош ринку, згідно якого пропонує підтримувати темп приросту готівки на рівні 3 % на рік, а з урах потенц грошей – на рівні 1 %.

Критикує політику незбаланс держ бюджету, визнаючи її однією з причин розбалансув механізмів ринк саморег. Збалансованість бюджету, скороч дефіциту держ бюджету можна забезпеч за рах регульованої грош емісії та зменш держ витрат. Соц сф не повинна бути пріоритетним напрямом діяльності держ. Тріумфом його теорії стала концепц стабілізації америк економіки 80-х р. – “рейганоміка”, яка дозволила США подолати труднощі спаду, послабити інфляцію, зміцнити $.