Історія однієї суперечки англійця, німця, італійця та українця

Було це давно, ще за старої Австрії, у далекому 1916 році. У купе першо­го класу швидкого потяга «Львів - Відень» їхали англієць, німець, італієць. Четвер-тим був відомий львівський юрист Богдан Костів. Балачки точилися навколо різ-них тем. Нарешті заговорили про мови: чия краща, багатша і якій належить світове майбутнє. Звісно, кожен заходився вихваляти рідну.

Почав англієць: «Англія – це країна великих завойовників і мореплавців, які славу англійської мови рознесли цілим світом. Англійська мова – мова Шекспіра, Байрона, Діккенса й інших великих літераторів і науковців. Отже, їй належить сві-тове майбутнє». «Ніколи! – гордо заявив німець. – Німець­ка – мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають пів-Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, вона має світове значення».

Італієць усміхнувся і тихо промовив: «Панове, ви не маєте рації. Італій­сь-

ка – це мова сонячної Італії, музики та кохання, а про кохання мріє кожен. Мело-дійною італійською мовою написані найкращі твори епохи Відроджен­ня, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доні-цетті й інших великих італійців. Тому італійській мові належить бути провідною у світі».

Українець довго думав, нарешті промовив: «Я не вірю у світову мову. Хто домагався цього, потім гірко розчаровувався. Йдеться про те, яке місце відводять моїй мові поміж ваших народів. Я також міг би сказати, що укра­їнська – мова не-зрівнянного сміхотворця Котляревського, геніального поета Тараса Шевченка. Це лірична мова найкращої з кращих поетес світу – Лесі Українки, нашого філософа-мислителя Івана Франка, який вільно володів 14 мовами, зокрема і похваленими тут. Проте рідною, а отже, найбільш до­рогою, Франко вважав українську... Нашою мовою звучать понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих... Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шля-хом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство й можливості ваших мов. Чи могли би ви, скажіть, своїми мовами написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з однакової літери?» «Ні». «Ні». «Ні. Це неможли-во!» – від­повіли англієць, німець й італієць.

«Вашими мовами це неможливо, а українською – зовсім просто. Назвіть якусь літеру!» – звернувся Костів до німця. «Нехай це буде літера «П»,- від­повів той.

«Добре. Оповідання називатиметься «Перший поцілунок»: «Популярному перемишльському поету Павлові Петровичу Подільчаку прийшло поштою при-ємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу, – писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Пантелеймонович Паскевич, – по­гостюєте, пове-селитеся». Павло Петрович поспішив, прибувши першим по­їздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони – приятелі Паскевичів... Посадили Павла Петровича поряд панночки – премилої Поліни Полікарпівни. Поговорили про політику, погоду. Павло Петро-вич прочитав підібрані пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези Понятовського, прелюдії Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали па-деспан, польку. Прийшла пора – попросили пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пива, принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пух-кі пампушки під печеричною підливою, пироги, підсмажені пляцки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски по­луниць, порічок. Почувши приємну повноту, Павло Петрович подумав про пан-ночку. Поліна Полікарпівна попросила прогулятися Підгорецьким парком, помилу-ватись природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмілілому поету. Походили, погуляли ...Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами. Побро-дивши парком, пара присіла під пророслим плющем пла­таном. Посиділи, помрія-ли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувсь перший поцілунок: прощай, парубоче привілля, пора поету приймакувати».

У купе зааплодували, і всі визнали: милозвучна, багата українська житиме віч-но поміж інших мов світу. Зазнайкуватий німець ніяк не міг визнати своєї поразки. «Ну, а коли б я назвав іншу літеру? – заявив він. – Скажімо, літеру «С?»». – «Своєю мовою можу створити не лише оповідання, а навіть вірш, де всі слова по-чинаються на «С» і передаватимуть стан природи, наприклад, свист зимового віт-ру в саду. Якщо ваша ласка, прошу послухати:

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток, срібний сніг.

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє.

Сад солодкий спокій снить.

Сонно сиплються сніжинки.

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки –

Спить самотній сад.

«Геніально! Незрівнянно!» – вигукнули англієць та італієць. Потім усі за-мовкли. Говорити не було потреби. (З посібн.)

7. Підготуйте виступи, в яких ви могли б використати такі ци­тати:

Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задово-лений собою (Наполеон).

Ніколи не думайте, що ви уже все знаєте. І хоч би як високо не оцінили вас, завжди майте мужність сказати про себе: я – неук (І. Павлов).

Любов виникла з любові, і коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люб-лю (Г. Сковорода).

8. Доберіть і запишіть 3—4 аргументи, щоб підтвердити такі думки: Мати вищу освіту – нині престижно. Поступливість – риса слабкої людини. Добра освіта належно поцінована нині.

БЛОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

1. Доберіть синоніми до слів увічливий, авторитет, ставлення, суспільний, референдум, гуманність.

2. Виправте помилки в тексті.

Уявлення про риторику завжди було неоднозначним, а це пов’язано з різ-ним змістом риторичних запитань у пев­ну історичну епоху, з різними співвідне-сеннями каноніч­них, постійних регламентацій й творчої свободи, з різни­ми розу-міннями універсальних вимог до ритора і меж його індивідуальності, що виявля-ється, зокрема, і в дотриман­ні мовної норми та можливому її порушенні. Уявлен-ня про красномовство завжди формується в умовах соціально визначеної естетики і пов’язане з потребами суспільства. Якщо форма й змістові особливості риторич-ного тексту — переконання історично і соціально змінні, то мета — зав­жди одна-кова: переконання через мовний вплив на ауди­торію.

3. Перекладіть висловлювання українською мовою. Визначте засоби мовної

виразності, використані оратором.

Мы знаем неизбежное и грустное: мы все пришли в этот мир, чтобы навсег-да уйти. И знаєм радостное: сама жизнь — благо. Но жизнь прожить — не поле перейти. Что ж, где история прокатывается над нашими головами. Если апрель — месяц весни и ожидания — принес осознание необходимости действия, то сейчас настала пора осмисле­ння каждым исторической логики непреложнных законов развития.

...В самой демократической Древней Греции шесть черних фасолин, озна-чающих шесть голосов против, подписали смертний приговор Сократу, величай-шему философу всех времен и народов. Демагогия, клевета, крикливость лжецов и обманутих, коварство завистливых перевесили чашу весов справедливости.

4. Складіть коротеньку промову, дотримуючись пра­вил риторики.

5. Визначте, які якості особистості розвиває риторика, і доведіть це.

6. Прочитайте афоризми, і обравши один з них як тему, підготуйте експром-

том виступ на одну-дві хвилини.

1. Чим старші стають люди, що живуть духовним життям, тим більше

розширяється їхній розумовий кругозір, тим більше ясніє їхня свідомість; люди ж, що віддаються мирському життю, з роками тупіють усе більше і більше (Талмуд).

2. Життя духу вище за життя плоті і незалежне від неї. Часто в теплому

тілі укладений закоцюблий дух і в жирному — дух злиден­ний і кволий. Що озна-чають для нас всі багатства світу, коли ми убогі духом? (М. Торо).

3. Тіло знесилюється внаслідок посилених занять і надмірної втоми; дух,

завдяки вправам, стає більш діяльним і жвавим (Цицерон).

4. Здоровий дух — у здоровому тілі (Ювенал).

5. Висока душа при найменшій нагоді прагне до до­бродійності; душа низь-

ка не інакше, як плазом, іде до своєї мети (Конфуцій).

6. Головні турботи повинні бу­ти присвячені душі, потім менш важливі тур-

боти — тілу, що підкоряється душі; гроші повинні займати третє і останнє місце (Платон).

7. Підготуйте презентацію професії, яку опановуєте в технікумі. Скорис-тайтеся навідними питаннями.

Чим приваблює обрана професія?

Що вам відомо про цей фах? (Історичний екскурс)

Наскільки ваша спеціальність важлива, актуальна сьогодні, перспективна?

Які ділові, моральні якості допоможуть вам у професійній діяльності?

Ким ви бачите себе у майбутньому?

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Тема заняття: «Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийо-

ми розумової діяльності. Основні закони риторики».

Мета заняття:

Дидактична – узагальнити знання про прийоми мислення, вимоги до

мовлення і мислення, як правильно читати й осмислю-

вати прочитане; формувати уміння і навички володіння

прийомами мислення та мовлення; збагачувати індиві-

дуальний словник; правильно читати, осмислювати й опра-

цьовувати текст; дотримуватися лінгвістичних норм під час

редагування тексту.

Виховна – розвивати спостережливість, логічне та аналітичне мис-

лення студентів; виховувати бажання глибоко пізнавати

мовні закономірності.

Вид заняття: практичне

Тип заняття: інтерактивна лекція з елементами використання інформацій-

но-комунікаційних технологій.

Форма проведення заняття: виступи, індивідуальні домашні завдання.

Між предметні зв’язки:

Забезпечуючі українська мова.

Забезпечувані культурологія, риторика, спецдисципліни.

Методичне забезпечення: методична розробка заняття, мультимедійна презен-

тація лекції за темою, опорні конспекти, розкатко-

вий матеріал.

Література:

Обов’язкова: 1. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення:

професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк:

ТОВ ВКФ «БАО», 2004. – С. 198 – 199.

2. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навч. посіб. – К.:

Вища шк., 2003. – 311 с.

3. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за профе-

сійним спрямуванням: Підручник. – 2-ге вид., виправ. і

доповнен. – К.: Алерта, 2011. – С. 187 – 190.

Додаткова 1. Качуровський І. Основи аналізу мовних форм (стиліс-

тика). Фігури і тропи. – К., 1995.

2. Кошачевський С.С. Техніка мови. – К., 1963.

3. Сердюк О.П. Основи управління комунікативним про-

цесом. – К., 1998.

Технічні засоби навчання: ноутбук, мультимедійний проектор, екран.