- •Тема. Гетьманат п. Скоропадського. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави.
- •6. Підсумки перебування у влади п. Скоропадського.
- •1. Проголошення гетьманату п. Скоропадського.
- •2. Причини і суть гетьманського перевороту.
- •3. Внутрішня політика п. Скоропадського.
- •4. Національно-культурна політика п. Скоропадського.
- •5. Зовнішня політика п. Скоропадського.
- •6. Підсумки перебування у влади п. Скоропадського.
- •7. Основні причини падіння гетьманату.
- •1. Обрання Директорії.
- •Перемога антигетьманського повстання.
- •3. Проголошення Декларації Директорії.
- •Внутрішня політика Директорії.
- •5. Скрутне становище влади Директорії.
- •6. Друга війна радянської Росії проти унр.
- •7. Спроби стабілізувати воєнно-політичну ситуацію в Україні.
- •Причини поразки Директорії.
- •Тема. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (зунр). Злука унр і зунр.
- •1. Історичні умови напередодні утворення зунр.
- •2. Утворення зунр.
- •3. Внутрішня політика зунр.
- •4. Зовнішня політика зунр.
- •5. Проголошення об'єднання унр і зунр.
- •6. Причини поразки зунр.
- •7. Історичне значення утворення зунр.
- •Тема. Радянська влада в Україні в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».
- •1. Установлення радянської влади в 1919 р.
- •2. Формування більшовицького режиму на початку 1919р.
- •3. Обмеження суверенітету України.
- •4. Політика «воєнного комунізму».
- •5. Політика більшовиків у 1920р.
- •6. «Червоний терор».
- •Тема. Голод 1921-1923 p.
- •1. Передумови та причини голоду.
- •2. Політика більшовиків, спрямована на недопущення ослаблення правлячого режиму.
- •3. Наслідки голоду 1921-1923 pp.
- •Тема. Голодомор 1932-1933 p.
- •1. Основні передумові і причини Голодомору.
- •2. Злочинна політика комуністичного режиму.
- •3. Наслідки Голодомору.
- •Тема. Україна і утворення Союзу рср.
- •1. Державний статус України в 1921-1922 pp.
- •2. Договір між усрр і рсфрр.
- •3. Різні підходи до створення союзної держави.
- •4. Позиція X. Раковського.
- •5. Юридичне оформлення Союзу.
- •6. Повноваження України у складі срср.
- •7. Територіально-адміністративний устрій усрр.
- •8. Створення Кримської асрр.
- •Тема. Неп і особливості його впровадження в Україні.
- •1. Запровадження нової економічної політики.
- •2. Особливості неПу в Україні.
- •3. Скасування неПу.
- •1. Проголошення курсу на індустріалізацію.
- •2. Цілі індустріалізації в срср.
- •3. Особливості радянської індустріалізації.
- •4. Перший п'ятирічний план.
- •5. Особливості індустріалізації в Україні.
- •6. Позитивні і негативні наслідки індустріалізації в Україні.
- •Тема. Насильницька колективізація сільського господарства.
- •1. Більшовицька політика в аграрному питанні.
- •2. Від кооперації до форсованої суцільної колективізації.
- •3. Основні завдання та заходи колективізації.
- •4. Хід колективізації в Україні.
- •5. Соціально-економічні наслідки колективізації.
- •1. Створення нового партійно-державного апарату.
- •2. Посилення контролю вкп(б) над соціально-політичним життям.
- •3. Формування культу особистості й. Сталіна.
- •4. Прийняття «сталінської» Конституції.
- •5. Масові репресії. Формування тоталітарної системи супроводжувалося терором і масовими репресіями.
- •1. Створення Організації українських націоналістів (оун).
- •2. Політична доктрина оун.
- •3. Насильство як політичне знаряддя.
- •4. Розкол оун.
- •5. Орієнтація на Німеччину.
- •1. Українські землі у складі Польщі.
- •2. Українські землі у складі Румунії.
- •3. Закарпаття у складі Чехословаччини.
- •1. Початок Другої світової війни і Україна.
- •2. Приєднання до срср Західної України і Західної Білорусії.
- •3. Приєднання до срср Бессарабії та Північної Буковини.
- •4. Політика радянізації.
- •1. Напад Німеччини на срср.
- •2. Об'єктивні та суб'єктивні причин невдач Червоної армії в перший період Великої Вітчизняної війни.
- •3. Важкі оборонні бої в 1941-1942pp.
- •1. Розчленовування території України.
- •2. Установлення нацистського «нового порядку».
- •1. Початок вигнання окупантів з України.
- •2. Продовження наступу Червоної армії на Лівобережній Україні.
- •3. Визволення Правобережної України в період зими - весни 1944р.
- •4. Визволення Криму. Масова депортація татар, греків, вірменів, болгар з півострова. Навесні 1944 р.
- •5. Завершення вигнання гітлерівських військ з України.
- •6. Повернення до мирного життя.
- •Тема: Відбудова економіки України після Великої Вітчизняної війни.
- •1. Етапи відбудови в урср:
- •2. Масштаби втрат і руйнувань.
- •3. Прийняття Закону «Про п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства».
- •4. Особливості післявоєнної відбудови економіки урср.
- •5. Підсумки відбудови економіки України в 1946-1950pp.
- •1. Ініціювання нового радянського керівництва на чолі з м. Хрущовим економічних реформ.
- •2. Згортання економічних реформ у промисловості.
- •3. Експерименти в сільському господарстві.
- •4. Реформи в соціальній сфері.
- •5. Реформи в суспільно-політичній сфері.
- •1. Необхідність і цілі реформ.
- •2. Сутність реформ.
- •3. Причини краху реформ.
- •4. Наслідки реформ для України.
- •1. Становлення дисидентського руху і його особливості в 1960-х – 1980-х рр.
- •2. Основні методи боротьби учасників українського національно-визвольного руху.
- •3. Піднесення національно-визвольного руху е Україні в другій половині 1960-х p.
- •4. Нова хвиля репресій (початок 1970-х pp.).
- •5. Переслідування учасників національно-визвольного руху в умовах кризи тоталітаризму (1976-1984pp.).
- •1. Розпад компартії України.
- •2. Виникнення неформальних груп й об'єднань громадян в Україні в середині 70-х - середині 80-х pp.
- •3. Формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х - початку 90-х pp.
- •3.1. Основні передумови й етапи формування багатопартійності в Україні.
- •3.2. Роль Народного руху України в формуванні багатопартійності.
- •3.3. Втрата кпрс та її «бойового загону» кпу монополії на владу.
- •4. Створення партій національно-демократичної орієнтації.
- •5. Політичний спектр партій України на початку 90-х pp.
- •5.1. Ліві партії.
- •5.2. Центристські партії.
- •5.3. Праві партії.
- •5.4. Формування політичних блоків.
- •1. Апогей кризи в срср і початок «перебудови».
- •1.1. Основні прояви системної та загальної кризи e срср.
- •1.2. Початок «перебудови».
- •1.3. Зміни в партійному і державному апараті.
- •1.4. Перші вільні вибори в радянський час.
- •1.5. Активна участь робітників у політичній боротьбі.
- •2. Особливості перебудовчих процесів в Україні.
- •2.1. Увага центрального керівництва до України.
- •2.2. Панування консервативних сил у керівництві республіки.
- •2.3. Утрата керівних позицій кпу.
- •3. Активізація національно-демократичного руху в Україні.
- •3.1. Боротьба за відновлення статусу української мови.
- •3.2. Боротьба за звільнення політичних в'язнів.
- •3.3. Формування національних громадських організацій і об'єднань.
- •3.4. Масові прояви політичної активності.
- •3.5. Формування Народного руху України (нру).
- •4. Наростання економічної кризи в срср і в Україні в роки «перебудови».
- •4.1. Радянська економіка: від застою до занепаду.
- •4.2. Половинчастий і суперечливий характер реформ.
- •4.3. Особливості економічної кризи в Україні.
- •5. Крах спроб реформування суспільно-політичної та соціально-економічної систем.
- •1. Декларація про державний суверенітет України.
- •1.1. Зміст Декларації про державний суверенітет України.
- •1.2. Історичне значення Декларації.
- •2. Затвердження Верховною Радою урср Акта проголошення незалежності України.
- •3. Проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991р.
- •4. Значення Всеукраїнського референдуму.
- •5. Вибори Президента України.
- •1. Конституційні традиції в Україні.
- •1.1. Конституція Пилипа Орлика.
- •1.2. Конституційні ідеї українських демократів у хix ст.
- •1.3. Конституційні ідеї під час Української революції 1917-1920 pp.
- •1.4. Радянські Конституції.
- •2. Підготовка прийняття Конституції незалежної України.
- •3. Прийняття Конституції України.
- •4. Історичне значення Конституції 1996р.
- •1. Пріоритетний напрямок державного будівництва.
- •2. Формування трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової.
- •2.1. Законодавча влада.
- •2.2. Інститут президентства.
- •2.3. Вищий орган виконавчої влади.
- •2.4. Судова система.
- •2.5. Створення системи законодавства.
- •2.6. Створення української армії.
- •3. Інші пріоритетні напрямки державотворення.
- •4. Політична (конституційна) реформа.
- •4.1. Основні типи республіки як форми державного правління.
- •4.2. Проголошення курсу на здійснення реформи.
- •4.3. Механізм здійснення реформи.
- •4.4. Хід здійснення політичної реформи.
- •4.5. Сутність політичної реформи.
1. Запровадження нової економічної політики.
1.1. Причини переходу до нової економічної політики (непу). Основними причинами переходу до нової економічної політики були:
- глибока соціально-економічна і політична криза більшовицького режиму;
- тотальна господарська розруха, різке скорочення промислового та сільськогосподарського виробництва;
- масові повстання селян, робітників, солдат і матросів;
- політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені;
- спад світового комуністичного руху, не виправдання надій більшовиків на світову революцію;
- намагання утримати владу в будь-який спосіб.
Одним із суттєвих факторів, що підштовхнув більшовиків до зміни внутрішньої політики стало Кронштадтське повстання.Виступ балтійських матросів показав, що політика більшовиків почала втрачати підтримку навіть серед тих верств суспільства, які із самого початку були опорою радянської влади. Більшовикам загрожувала повна втрата контролю над країною.
1.2. Введення продподатку. У березні 1921 р. X з'їзд РКП(б) проголосив заміну продовольчої розкладки продовольчим податком. Це був перший і найголовніший крок до нової економічної політики.
Нова економічна політика - новий напрямок внутрішньої політики радянської держави, затверджений X з'їздом РКП(б). Це був тимчасовий відступ більшовиків від генеральної лінії партії. Сутність непу полягала у використанні елементів ринкових відносин і різних форм власності. По суті, неп означав перехід від адміністративно-командного до госпрозрахункового соціалізму. Головним заходом непу була заміна продрозкладки продподатком на селі.
1.3. Сутність непу. X з'їзд РКП(б) затвердив резолюцію «Про заміну розкладки натуральним податком». Основними заходами непу стали:
- заміна продрозкладки продподатком; при цьому продподаток мав бути меншим за продрозкладку, а його розмір заздалегідь повідомлявся селянам;
- бідні селяни взагалі звільнялися від податку;
- після виплати податку селяни здобували право вільно розпоряджатися плодами своєї праці, продавати їх; це сприяло підвищенню матеріальної зацікавленості селян у виробництві сільськогосподарської продукції;
- передача дрібних і середніх підприємств приватним власникам;
- відродження торгівлі і товарно-грошових відносин, дозвіл на приватну торгівлю;
- ліквідація безплатних послуг;
- здача в оренду, концесію частини дрібних і середніх підприємств;
- впровадження системи вільного найму робочої сили, матеріальне стимулювання працівників;
- введення стабільної валюти - червонця;
- децентралізація системи управління:
- розвиток підприємництва;
- розвиток кредитної, виробничої, збутової кооперації.
Відмова від політики «воєнного комунізму», денаціоналізація частини торгівельно-промислових підприємств, дозвіл створювати нові стимулювали економічну активність населення, сприяли ліквідації товарного голоду, відбудові промисловості та транспорту.
3 переходом до непу істотної трансформації зазнала система управління націоналізованою промисловістю шляхом її децентралізації. Замість ліквідованих главків створювалися госпрозрахункові трести: «Донвугілля», «Південсталь», «Машинотрест», «Цукротрест» та ін. Усього в Україні їх виникло 19.
Поворот державної влади обличчям до товарно-грошових відносин, легалізація приватної торгівлі і зміцнення фінансів вивели з підпілля підприємництво. Активну діяльність розгорнули так звані непмани-орендатори, маклери, комісіонери, торгівці-оптовики, промисловці і т. ін. Приватновласницький сектор змагався з державним не тільки в торгівлі, а й у промисловості. Непмани сприяли виведенню країни з кризи та економічної розрухи.
Найсуттєвішою ознакою непу у сільському господарстві стало масове кооперативне будівництво. Кооперування у сільському господарстві проводилося поступово. Восени 1921 р. сільськогосподарська кооперація виділилася з єдиної системи споживчої кооперації. Потім поступово поширювалися галузеві види сільськогосподарської кооперації. У березні 1922 р. була створена всеукраїнська спілка сільськогосподарської кооперації - «Сільський господар», яка вже у 1923 р. об'єднувала 2,5 тис. товариств і 65 районних спілок. До кінця 20-х pp. у різних формах кооперації було об'єднано більш як половину селянських господарств. Швидкими темпами почала розвиватися кустарно-промислова кооперація, яка об'єднувала дрібних кустарів і міських ремісників. Узагальнюючим показником розвитку сільського господарства на рейках непу стало піднесення зернового виробництва.
Неп досяг свого розквіту в 1926 р.: на цей час оплата в промисловості зросла в 1,6 разу (у порівнянні з 1924 p.), заробітну плату вчителям підвищили в 3,6 рази, розвивалося масове будівництво і капітальний ремонт житла, обов'язковою стала 14-добова відпустка для працюючих у містах, прибутки селян на третину перевищили довоєнні. Протягом 1922-1924 pp. червінець, що дорівнював 10 царським карбованцям, витіснив радянські грошові знаки й обмінювався на 6 доларів США.