- •1. Підвідомчість господарських спорів: поняття, критерії визначення, проблеми правозастосування.
- •2. Підсудність господарських спорів: поняття, види, проблеми правозастосування.
- •3. Підвідомчість земельних спорів господарським судам: поняття, критерії визначення, проблеми правозастосування.
- •4. Підвідомчість корпоративних спорів: поняття, критерії визначення, проблеми правозастосування.
- •1.1.Спір між учасником товариства який ще не прибув у його склад не є корпоративним (спори за участю спадкоємців) п.3. Роз'яснення пленуму всу 24.10.2008 №13
- •1.2. Спори пов'язані з реалізацією корпоративних прав за договорами не є корпоративними
- •5. Підвідомчість скарг на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби, нотаріусів: поняття, критерії визначення, проблеми правозастосування.
- •6. Способи захисту прав суб’єктів господарювання, що застосовуються господарськими судами України при розгляді конкретних спорів.
- •7. Судовий збір, який підлягає сплаті за розгляд спорів у господарському суді: поняття, ставки, проблеми правозастосування.
- •8. Відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в господарському судочинстві: підстави, порядок, проблеми правозастосування.
- •9. Оплата за проведення судової експертизи: підстави, порядок, проблеми правозастосування.
- •10. Докази з мережі «Інтернет», аудіо та відеозапи як докази у господарському процесі: умови та порядок використання, проблеми правозастосування.
- •11. Експертиза в господарському судочинстві: види, умови призначення і проведення, проблеми.
- •12. Доказування у господарському суді першої інстанції: суб’єкти, порядок, проблеми правозастосування.
- •13. Доказування в апеляційному господарському суді: суб’єкти, порядок, проблеми правозастосування.
- •14. Забезпечення позову у господарському судочинстві: поняття, підстави вжиття та скасування, проблеми правозастосування.
- •15. Заходи до забезпечення позову. Заходи, якими позов не може бути забезпечений.
- •16. Участь позивача та відповідача, третіх осіб у господарському судочинстві: підстави, порядок, проблемні питання.
- •17. Участь прокурора у господарському процесі: підстави, порядок, проблемні питання.
- •18. Участь фізичних осіб в господарському судочинстві: підстави, порядок, проблемні питання.
- •19. Участь особи, яка надає правову допомогу: підстави, порядок, проблемні питання.
- •20. Процесуальне правонаступництво в господарському судочинстві: підстави, порядок, проблеми правозастосування.
- •21. Розгляд справ у господарському суді першої інстанції: строк, порядок, проблеми.
- •22. Процесуальні права та обов'язки сторін. Проблеми оперативності розгляду господарських спорів у разі неналежного використання прав і обов'язків сторонами .
- •23. Належне повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи: порядок, проблемні питання.
- •24. Мирова угода у господарському судочинстві. Дискусійні аспекти її укладання.
- •25. Застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та положень Першого протоколу до неї при розгляді спорів в порядку господарського судочинства.
- •26. Судові акти у господарському судочинстві: поняття, види та проблемні питання їх розмежування.
- •27. Рішення господарського суду: поняття, зміст, порядок прийняття.
- •28. Підстави перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку.
- •29. Розгляд господарських спорів в апеляційній інстанції: строк, порядок, проблеми.
- •30. Розгляд господарських спорів в касаційній інстанції: строк, порядок, проблеми.
- •31. Відміності у перегляді судових рішнь в апеляційному та касаційному порядках.
- •32. Перегляд судових рішень Верховним судом України: строк, порядок, проблеми.
- •33. Підстави перегляду судових рішень Верховним судом України: тлумачення та проблеми правозастосування.
- •34. Перегляд рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами: строк, порядок, проблеми.
- •35. Виконання рішень господарських судів: порядок та проблеми правозастосування.
- •36. Відстрочення, розстрочення виконання, зміна або встановлення способу виконання судового рішення: порядок та проблеми правозастосування.
- •37. Застосування господарським судом окремих норм Закону України «Про третейські суди».
- •38. Оскарження рішення третейського суду: підстави, порядок, проблеми правозастосування .
- •39. Судовий розгляд скарги на рішення третейського суду.
- •40. Видача виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду: підстави, порядок, проблеми правозастосування.
19. Участь особи, яка надає правову допомогу: підстави, порядок, проблемні питання.
Стаття 28. Представники сторін і третіх осіб
Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Довіреність громадянина, який є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
1.8. Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 28 ГПК ( 1798-12 ) громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю, або, якщо представником є адвокат, - ордером з доданим до нього договором чи
засвідченим сторонами цього договору витягом з нього, в якому зазначено повноваження адвоката або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної допомоги. Статус громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України, а його особа - паспортом або іншим відповідним документом. При цьому довіреність, видана громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, також має бути нотаріально посвідченою.
20. Процесуальне правонаступництво в господарському судочинстві: підстави, порядок, проблеми правозастосування.
Стаття 25. Процесуальне правонаступництво
У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
ХПК не врегульовані умови процесуального правоприємства юридичних осіб
п.1. постанови 18
п.1.4.
1.4. За приписом статті 25 ГПК ( 1798-12 ) у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про
акціонерні товариства") ( 514-17 ). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ). У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України) ( 435-15 ), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК ( 1798-12 ); крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.
Зазначеною статтею ГПК ( 1798-12 ) передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України) ( 435-15 ). Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК ( 1798-12 ) допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.
Про здійснену заміну учасника судового процесу обов'язково зазначається в описовій частині рішення суду, прийнятого по суті справи, навіть якщо раніше про це вже йшлося у відповідній ухвалі.
Процесуальне правонаступництво фізичних осіб має свої особливості. Стосовно фізичних осіб - підприємців та учасників корпоративних відносин, що є сторонами у справах або третіми
особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, таке правонаступництво можливе за одночасної наявності двох умов: по-перше, коли відповідні правонаступники мають аналогічний правовий статус (зокрема, фізичних осіб - підприємців чи учасників корпоративних відносин), і, по-друге, існування даного статусу на момент вирішення господарським судом питання про процесуальне правонаступництво: сама лише можливість виникнення процесуального правонаступництва в майбутньому (наприклад, через передбачуване успадкування майна та виникнення у іншої особи в зв'язку з цим корпоративних прав) не може братися господарським судом до уваги. У разі відсутності відповідних умов при вибутті фізичної особи зі спірних правовідносин провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК ( 1798-12 ) (а не пункту 1 частини першої цієї статті).
Що ж до громадян - третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, то для їх процесуального правонаступництва додержання згаданих умов не є обов'язковим.
