- •Алгоритм Евкліда
- •1.3 Взаємно прості числа
- •1.4 Прості числа
- •1.5 Функція Ейлера
- •1.6 Порівняння в кільці цілих чисел
- •Шифри перестановки
- •3.1.1 Шифр перестановки “Сциталла”
- •3.1.2 Таблиці для шифрування
- •Застосування магічних квадратів
- •3.2 Шифри простої заміни
- •Математичний аналіз шифру простої заміни (підстановки)
- •3.2.1 Полібіанський квадрат
- •3.2.2 Система шифрування Цезаря
- •Криптоаналіз шифру Цезаря
- •3.2.3 Аффінна система підстановок Цезаря
- •3.2.4 Система Цезаря із ключовим словом
- •3.2.5 Таблиці Трисемуса
- •Криптографічний аналіз системи одноалфавітної заміни
- •3.2.6 Біграмний шифр Плейфейра
- •3.2.7 Криптосистема Хілла
- •3.2.8 Система омофонів
- •3.3 Шифри складної заміни
- •3.3.1 Шифр Гронсфельда
- •Криптоаналіз шифру Гронсфельда
- •3.3.2 Система шифрування Віженера
- •3.3.3 Шифр “Подвійний квадрат Уітстона”
- •3.3.4 Одноразова система шифрування
- •3.3.5 Шифрування методом Вернама
- •3.4 Блочні шифри
- •3.4.1 Алгоритм des
- •Обчислення значень ключів
- •Аналіз ефективності алгоритму des
- •5.1 Алгоритм шифрування Діффі - Хеллмана
- •Властивості порівнянь, що залежать від модуля m
- •1.7 Теореми Ферма та Ейлера
- •Теорема Ферма
- •Теорема Ейлера
1.5 Функція Ейлера
Важливу роль у теорії чисел відіграє функція Ейлера.
Визначення.
Функцією Ейлера
називається
функція, що визначає для кожного числа
nN
кількість цілих невід’ємних чисел
менших n
і взаємно простих з n.
Властивості функції Ейлера:
Функція мультиплікативна, тобто для
функція
і для будь-яких взаємно простих чисел
m, n (m,
nN)
справедлива рівність
.
Якщо p – просте число та
,
то
.
Якщо канонічне розкладання числа nN має вигляд
,
то
.
Наприклад,
Сума значень функції Ейлера для всіх дільників
числа n
дорівнює n,
тобто
.
1.6 Порівняння в кільці цілих чисел
Визначення.
Два числа
називаються порівнянними за модулем m
(mN,
m1),
якщо
.
Це записують так:
.
Теорема 6 Два числа порівнянні за модулем m тоді і тільки тоді, коли вони при діленні на m мають однакові залишки.
Доведення. Припустимо, залишки від ділення a та b на m рівні r (0r<m). Покажемо, що . Розділимо a на m та b на m з остачею. Одержимо
Віднімемо почленно
,
Z.
Звідси випливає, що . А значить .
Обернено. Нехай . Покажемо, що числа a і b при діленні на m мають ту саму остачу. З того, що , випливає . За визначенням подільності
,
(1.3)
де
.
Розділимо число b на m, одержимо
,
(0r<m).
(1.4)
Підставимо рівність (1.4) у рівність (1.3). Одержимо
Таким чином, видно, що число a при діленні на m має той самий залишок, що і число b. Теорема доведена.
Відзначимо найбільш часто використовувані факти.
Якщо
,
то
,
а це значить, що
,
тобто будь-яке число, кратне m
порівняно з нулем за модулем m.
Якщо
,
де 0r<m,
то
.
Таким чином,
завжди
порівняно з залишком r,
що отримано при діленні a
на m.
Часто залишок r називають відрахуванням.
Розглянемо деякі властивості порівнянь.
Властивості порівнянь, що не залежать від модуля m.
Відношення є відношенням еквівалентності, тобто задовольняє вимоги:
рефлексивності:
;симетричності:
;транзитивності:
.
