- •1. Виникнення мистецтва. Його найдавніші пам’ятки, знайдені на території України.
- •2. Причини та суть неолітичної революції
- •3. Трипільська культура, її місце та роль у світовій культурі.
- •4. Культура кіммерійців, скіфів і сарматів та їх роль в культурі.
- •5. Античні держави-поліси Північного Причорномор’я в історії української культури.
- •6. Усна народна творчість та її роль у культурі України
- •7. Язичництво східних слов’ян
- •15. Культурний розвиток Галицько-Волинської держави в період правління князя Данила Романовича
- •16. Музична культура православного церковного обряду х—хіі ст.
- •17. Національні меншини на території України у добу середньовіччя та їх культура
- •18. Роль Київської Русі як культурного центру Європи та частини єдиної середньовічної цивілізації
- •19. Пам’ятки писемності середньовіччя як пам’ятки образотворчого мистецтва
- •20. Суспільно-політичний устрій українських земель у XIV–XVI ст. Та його вплив на розвиток культури
- •21 Освіта в Україні у XVI – першій половині XVII ст. Та другій половині XVII–xviiі ст.
- •22. Український живопис другої половини XVI–XVII ст., його ціннісні та моральні принципи
- •25. Література і книгодрукування
- •26. Передумови прийняття Брестської унії (1596)
- •Історія укладення Берестейської унії
- •27. Український театр 16-18 століття
- •30.Причини появи та суть полемічної літератури в хvі-хvіі ст. Діяльність і.Вишенського.
- •31. Українська барокова архітектура хvіі-хvііі ст. Порівняйте український та західноєвропейський стиль бароко.
- •32. Розвиток культури у другій половині XVII-XVIII ст.. Та її роль у консолідації українського народу. Основні ознаки світської культури.
- •33. Діяльність вищих закладів освіти, які існували на українських земляху першій половині XVIII ст.
- •34. Роль України як зв’язуючої ланки Росії із західноєвропейською цивілізацією протягом XVII- XVIII ст.
- •36. Суть поняття «національно-культурне відродження» та основні етапи цього процессу в Україні. Процес національного відродження українського народу в XIX ст.
- •37. Роль історичноі науки та літератури у формуванні української національної свідомості у першій половині XIX ст.
- •38.Українська музична культура хіх ст.. Вплив загальноєвропейських художніх стилів на її розвиток.
- •40. Особливості розвитку культури в Наддніпрянській і Західній Україні у хіх ст..
- •41. Русифікаторська політика царизму в Україні у хіх ст..
- •42. Т.Шевченко – художник і основоположник критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві та його послідовники.
- •43. Особливості творчих феноменів г.Сковороди і т.Шевченка.
- •45. Політика уряду гетьмана п. Скоропадського у галузі культури і науки.
- •46. Поняття "розстріляне відродження". Творчість Леся Курбаса.
- •47. Розвиток культури в Україні у 20-30-ті рр. XX ст. В умовах формування тотальної системи.
- •48. Суть поняття "коренізація", "українізація","культурно-національна автономія". Культурне життя в період "українізації".
- •49. Вплив воєнних подій Другої Світової війни на зростання національної свідомості українського народу. Літературні твори воєнно-патріотичної та історико-героїчної тематики.
- •50. Розвиток культури у роки Другої Світової війни.
- •51. Умови розвитку укр культури в повоєнні роки
- •52. Розвиток Укр культури в період відлиги
- •53. Причини пробудеження гром. Активності й національного відродження в 60 х рр хх ст. Прояв шцстидесятництва в літературі.
- •Початок 60-х
- •Шістдесятники у мистецтві
- •54. Розділ XI. Культура україни в умовах кризи радянської системи
- •55 Характер розвитку культури україни 60 - 80 рр хх
- •Малярство
- •Кінематограф
- •56 Період національного відродження в Україні хх го ст.
- •57. Вплив розпаду срср на культуру україни. Сучасна література та образотворче мистецтво
- •58. Особливості сучасного співробітництва України з іншими країнами у різних галузях науки і культури. Відомі діячі української діаспори.
- •59. Суть, періодизація та соціально-економічні наслідки сучасної науково-технічної науки
- •60 Досягнення кпі
52. Розвиток Укр культури в період відлиги
Після смерті Сталіна (1953 р.) почалася h/ rekmn/ d gthsjl dslkbu часткова лібералізація радянського режиму, яка отримала назву «відлига». Це істотно покращило умови для розвитку культури в цілому.
1953 р. здійснено перехід до обов'язкової семирічної освіти. Проте не вистачало шкільних приміщень. Третина шкіл проводила заняття в дві, а то й три зміни.
У квітні 1959 р. Верховна Рада УРСР прийняла закон про реформування шкільної освіти. Цей закон надавав право батькам вибирати своїм дітям мову навчання і фактично був використаний для русифікації українського шкільництва.
Визначним педагогом і громадським діячем цього часу був директор Павлишської середньої школи на Кіровоградщині Василь Олександрович Сухомлинський. Основну увагу він звертав на індивідуальне виховання, врахування особистості учня.
Певні досягнення були на той час і в науці. Українські вчені чимало зробили для розвитку ракетної техніки, космонавтики, використання атомної енергії в мирних цілях. 1956 р. генеральним конструктором будівництва космічних кораблів став виходець з Житомирщини С. Ко-рольов. Широке визнання як конструктор турбореактивних двигунів здобув академік А. Люлька. Розвитку кібернетики в Україні сприяла організація в 1957 р. Обчислювального центру АН УРСР, перетвореного згодом на Інститут кібернетики. Його досягнення пов'язані з іменем В. Глушкова, першого і незмінного впродовж 20 років (з 1962) директора інституту. Найбільшим науковим центром республіки залишалася Академія наук УРСР, яку з 1962 р. очолює Б. €. Патон. Лібералізація і десталінізація створили сприятливі умови для розвитку літератури. Значним досягненням української прози став цикл романів М. Стельмаха «Велика рідня», «Кров людська — не водиця». «Хліб і сіль». Особливу популярність у повоєнні роки отримала творчість 0. Гончара, автора трилогії «Прапороносці». Романом «Вир» назавжди вписав в історію української літератури своє ім'я Григорій Тютюнник. Видатним явищем в українській літературі стала опублікована в 1956 р. кіноповість 0. Довженка «Поема про море». Збагачували поезію і прозу твори А. Малишка, П. Загребельного, Ю. Смолича, Ю Збанацького.
На розвиток української культури, на громадське життя в Україні суттєво вплинула нова генерація талановитих митців, які одержали назву «шестидесятників». Це був рух творчої молоді, яка розробляла оригінальну тематику, висловлювала нові думки, які відрізнялися від офіційних, і стала ядром духовної опозиції в країні. Серед її лідерів були поети В. Симоненко, Л. Костенко, Д. Пааличко. І. Драч, Б. Олійник, В. Стус, критик І. Дзюба, публіцист
B. Чорновіл. Вже у 1962-1963 pp. їх піддали критиці, твори багатьох з них перестали друкувати, але вони поширювалися шляхом самвидаву в середовищі національно свідомої інтелігенції.
Пожвавилося театральне життя. Хоча кількість театрів в Україні зменшилася з 80 у 1958 р. до 61 у 1965 p., кількість глядачів зросла. Провідними театрами були їм. І. Франка в Києві, ім. Т. Шевченка в Харкові, їм. М. Заньковецької у Львові, ім. Лесі Українки у Києві, Київський театр опери та балету. В них працювала ціла плеяда талановитих майстрів сцени: 0. Кусенко, П. Куманченко, А. Гашинський. Плідно працювали драматурги М. Зарудний, В. Мийко. Велику популярність здобула п'єса 0. Коломійця «Фараони».
В Україні з'являється блискуче сузір'я чудових оперних співаків і співачок: Д. Гнатюк, А. Солов'яненко, Є. Мірошниченко, Д. Петри-ненко.
Українська національна музика мала значні досягнення й у галузі масової пісенної творчості. Популярними в народі стали «Пісня про рушник» на слова А. Малишка, «Два кольори» на слова Д. Пааличка, «Марічка» М. Ткача, «Чорнобривці» М. Сингаївського.
Здобутки мало і кіномистецтво України. До середини 50-х років фільми випускала лише Київська кіностудія по 1-2 на рік. Серед них слід відзначити «Подвиг розвідника» Б. Барнета, «Тарас Шевченко» І. Савченка. У часи «відлиги» щорічний випуск картин досяг 20. Найвизначнішим досягненням українського кіно став фільм
C. Параджанова «Тіні забутих предків», поставлений за повістю М. Коцюбинського, який вражав надзвичайною силою проникнення в глибини народного життя, його драматичні і трагічні аспекти.
Великої популярності набула картина Т. Яблонської «Хліб», де показано життєві образи трудівників повоєнного села!
Цікавий феномен народного мистецтва являють собою твори ху-дожниць-примітивісток.