17. Сутність попиту. Пропозиція. Закон пропозиції. Ринкова рівновага. Ціна рівноваги.

Попит — це кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу.

Згідно із законом попиту, чим вища ціна на продукт, тим меншу його кількість купуватимуть споживачі. І навпаки, чим нижча ціна продукту, тим більшу його кількість купуватимуть. Отже, закон по­питу відображає обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту на ньо­го.

Пропозиція — це та кількість продуктів, яку виробник бажає та спроможний виробити і постачати для продажу на, ринку за певну ціну впродовж визначеного проміжку часу.

Пропозиція визначається виробництвом, але не завжди збігається з ним, бо не все, що виробляється, потрапляє на ринок. Є випадки, коли і в урожайний рік продукти сільського господарства відсутні на полицях крамниць. Звичайно, продавцеві вигідніше пропонувати свій продукт за вищими цінами, бо його виторг зростає. Між ціною та кількістю про­понованого продукту існує пряма, або позитивна, залежність. Якщо ціна зро­стає, відповідно збільшиться й величина пропозиції. Цю пряму залежність між ціною та кількістю пропонованого проду­кту називають законом пропозиції.

Ринкова рівновага (market equilibrium) - це така ситуація, коли плани покупців і продавців на ринку співпадають і за даної ціни величина пропозиції дорівнює величині попиту.

Аналіз взаємодії попиту і пропозиції (мал.) показує, що:

• надлишок товару знижує ціну;

• дефіцит товару підвищує ціну;

• за ціни рівноваги не існує причин для її зміни.

Ринкова економіка реагує на зміни ринкових цін, які у свою чергу відчутно реагують на зміну попиту і пропозиції. Ціну, що встановлюється на ринку під впливом взаємодії попиту та пропозиції, називають ціною рівноваги, або рівноважною ціною.

Ринковій пропозиції товарів властиві, щонайменше, дві важливі особливості.

По-перше, пряму залежність між ціною товарів і кількістю їхніх продажу на ринку, що описується кривою пропозиції, можна представити, як своєрідну альтернативу ресурсовкладення для підприємця. Площа,що знаходиться вище кривої пропозиції - це область альтернатив зі знаком «плюс», а площа під цією кривою - альтернативи зі знаком «мінус». Найкраща альтернатива - це таке ресурсовкладення у виробництво товарів, яке відшкодовує витрачені ресурси грошовою ціною товарів, які користуються попитом і продані на ринку.

По-друге, поняття «обсяг товарів, їхня кількість» не тотожне поняттю «пропозиція товарів». Кількість і обсяг товарів змінюються відповідно до зміни їхньої ціни, не зміщуючи криву пропозиції товарів.

Чинники, що визначають пропозицію поділяють на об'єктивні та суб'єктивні.

До об'єктивних належать економічні, соціальні, демографічні.

Економічними чинниками є: рівень технології, організаційно-інфраструктурне забезпечення, сфера обігу; державне стимулювання ринкової конкуренції, переміщення капіталів.

Соціальні чинники — це професійно-кваліфікаційний склад робочої сили, суспільна престижність підприємства, розміри і активність підприємців, їхня економічна самостійність, рівень культури і спеціальної освіти учасників виробництва.

Демографічні чинники охоплюють: масштаби і характер залучення у виробництво і вивільнення робочої сили, розподіл працездатного населення за територією.

До суб'єктивних чинників відносять психолого-традиційні, естетичні, природно-кліматичні.

Психолого-традиційні чинники — це зміни смаків та уподобань споживачів, місцеві, національні традиції, виховання, релігійні звичаї.

Естетичні чинники включають зміни у моді, розвиток промислового дизайну.

Природно-кліматичнї чинники — це клімат, рельєф та місцезнаходження, флора і фауна

Нецінові фактори, які впливають на пропозицію:1) ціни на ресурси; 2) витрати виробництва; 3) технологія виробництва; 4) податки і дотації; 5) ціни на інші товари; 6) очікування зміни цін; 7) кількість продавців на ринку; 8) пора року.

1 . Ціни на ресурси. Крива пропозиції фірми грунтується на витратах виробництва, значну частину яких становить вартість ресурсів. Тому зниження цін на ресурси знижує витрати виробництва і збільшує пропозицію, тобто крива пропозиції переміститься праворуч (і навпаки - підвищення цін на ресурси змістить криву ліворуч).

2. Технологія виробництва. Удосконалення технологій дозволяє зменшити витрати виробництва на одиницю продукції, що призведе до зменшення загальних витрат і збільшення пропозиції.

3. Податки і дотації. Підприємства розглядають більшість податків як витрати виробництва. Тому підвищення податків збільшить витрати підприємства і зменшить пропозицію. Навпаки, дотації дозволяють скоротити витрати і збільшити пропозицію.

4. Ціни на інші товари. Зниження ціни на один товар може спонукати виробників збільшити випуск і пропозицію іншого (замінника) товару по кожній з можливих цін. І навпаки, підвищення ціни на один продукт, призведе до зниження пропозиції товару-замінника.

5. Очікування зміни цін. Якщо очікується підвищення цін, то виробники можуть затримати випуск на ринок своєї продукції і тим самим скоротити поточну пропозицію.

6. Кількість продавців на ринку. При даному обсязі виробництва кожної фірми, чим більша кількість продавців продукції, тим більша ринкова пропозиція.