Тема заняття 10: Структура та інфраструктура ринку.

В умовах розвитку ринкових відносин виділяються різні за структурою ринки. Його складовими є наступні ринки: товарів, капіталу, фінансово-кредитний, валютний, трудових ресурсів, інформації, так званий тіньовий ринок, а також інфраструктура. Всі ці ринки можуть функціонувати як самостійні, але більш раціонально їх можливості використовуються у взаємодії як частини єдиної системи.

Ринки розмежовуються за політики-адміністративними ознаками: ринки окремих областей, територій, регіонів, країн, коаліцій, континентів, світовий ринок. В рамках конкретного середовища можуть функціонувати агенти різних форм власності та господарювання. Тому за критерієм конкурентоспроможності суб'єктів господарювання ринок розподіляється як монопольний чи олігопольний. У монопольному ринку умови диктує виробник, постачальник або продавець. Боротьба виникає за збут. Олігопольний ринок диктує свої умови – переваги для своїх суб'єктів.

Відправною точкою ринкової структури є ринок товарів – це ринки товарів і послуг, інвестицій і капіталу тощо. Розвиток його залежить від стабільності і життєдіяльності суспільного виробництва. Питання нормалізації споживчого ринку турбує різні регіони світу, в тому числі і нашу країну.

Ринок інвестицій і капіталу на сьогодні має найбільші проблеми, так як протягом десятиліть нагромаджувалися і виявлялися у формі довгобуду, розпорошенням капіталовкладень, зростання вартості споруджуваних об'єктів і т.д. В нашій країні спостерігалось створення ринку позикового капіталу, а не підприємницького капіталу (прямі інвестиції, портфельні інвестиції). Прямі інвестиції мають переваги перед імпортом позичкового капіталу. Вони створюють матеріальні зацікавленість у найбільшій віддачі капіталу, у впровадження передової технології й організації виробництва, орієнтують на світовий ринок та його стандарти.

Ринок праці – посередник між роботодавцями і найманими працівниками, де відбувається узгодження попиту на робочу силу з її пропозицією. Ринок пов'язаний із зайнятістю населення. Складовими цього ринку є: працездатне населення (за віком і станом здоров'я здатні працювати у різних сферах суспільного виробництва); зайняте населення (постійно працююче, яке отримує заробітну плату).

Ринок праці включає ту частину населення, яка тимчасово не працює, але не покидає надію на це (безробітні). Дійовим інструментом ринку робочої сили є біржі праці, а в Україні – ще й центри зайнятості.

Отже, у найбільш узагальненому вигляді структура ринку являє собою ринок продуктів, який включає споживчі товари й послуги, та ринок ресурсів, що складається з ринку землі, праці, капіталу.

Ринкова інфраструктура – це елемент ринкової економіки. Ринкова інфраструктура – це посередницька діяльність різних посередників, які забезпечують функціонування ринку з метою просування товарної маси від товаровиробника до споживача. Ринкова інфраструктура складається з таких елементів: аукціонів, торгово-промислової палати, торгові доми, ярмарки, маркетинг, біржі, брокерські, страхові, аудиторські фірми, холдингові компанії та ін.

Аукціони – форма продажу у визначений час і у визначеному місці товарів, попередньо виставлених для ознайомлення, як правило користуються товари підвищеним попитом. Головними центрами аукціонів є Нью-Йорк, Монреаль, Лондон, Стокгольм, Санкт-Петербург, Москва. Особливістю аукціонів є обмежена відповідальність продавця за якість пропонованих товарів.

Торгово-промислові палати – це комерційні організації, завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв'язків з партнерами зарубіжних країн. Є юридичними особами і діють на принципах комерційного розрахунку та самофінансування. Надають також цільові інформаційні послуги.

Торгові доми – торговельні фірми, що закуповують товари у виробників або оптовиків своєї країни і перепродують за кордон або навпаки. Торгові доми здійснюють операції за свій рахунок.

Ярмарки – це торги, які встановлюються в певному місці. Вони бувають: всесвітніми, міжнародними, регіональними, національними та місцевими.

В сучасних умовах вони перетворилися на ярмарки-виставки зразків товарів, які можна замовляти.

Маркетинг – система ринкової орієнтації виробництва. Структура маркетингу залежить від характеру виробництва та обсягів зовнішньоекономічних зв'язків господарських і комерційно-торговельних формувань. Маркетинг здійснює сегментування ринку (диференціація покупців залежно від їх потреб та особливостей поведінки).

Біржа – це ринок, на якому укладаються угоди купівлі продажу товарів та послуг, цінних паперів, валютою, робочою силою; відбувається формування цін і курсів на основі фактичного співвідношення попиту і пропозиції. Біржі бувають: біржа праці, товарна біржа, фондова біржа, валютна біржа.

Брокерські фірми за допомогою брокерів купують і продають товари, гроші, акції від імені інших осіб. Можуть надавати клієнтам додаткові послуги у вигляді кредитів, інформації про кон'юнктуру ринку, реклами тощо. Такі фірми є посередником між продавцями і покупцями цінних паперів на біржі.

Страхова компанія – комерційна, фінансово-кредитна організація, метою якої є отримання прибутку від здійснення страхових операцій (часткове або повне відшкодування збитків застрахованим фірмам, особам).

Аудиторська фірма – незалежна висококваліфікована організація, яка на замовлення контролює і аналізує фінансову діяльність підприємств і організацій різних форм власності, їхні річні бухгалтерські звіти та баланси.

Холдингова компанія – акціонерна компанія, капітал якої використовують для придбання контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контролю за їхньою діяльністю й отримання доходів. Здійснює лише фінансові операції. Тримає контрольні пакети акцій інших фірм і діє через свої філії. Потребує значних інвестицій.

Таким чином, структура та інфраструктура ринку направлені на створення більш раціональних форм та методів реалізації товарної маси серед різних споживачів.