§ 1. Оцінка вартості залучення власного капіталу

 За рахунок оцінки прибутку, який залишився у розпорядженні підприємства.

Визначається в три етапи:

• визначається прогнозований розмір чистого прибутку (балансовий прибуток - ­

податки);

• визначається яка частина цього прибутку буде скерована на розвиток

виробництва (Чприб. - Резервн.ф. - витрати на спожив)

• визначається показник вартості залучення власного капіталу

Вартість власного капіталу показує норму прибутку на капітал.

 Вартість капіталу від випуску акцій.

• привілейованих акцій. Вартість компоненту привілейованих акцій

k_ps= D_ps/Р₀(1-Е)

• звичайних акцій. Для акцій з постійним ростом:

,

Е – процент витрат на випуск та розповсюдження, що виник внаслідок випуску звичайних акцій. Тобто P₀(1-Е) – чиста ціна за акцію, яку отримує компанія.

Вартість капіталу нерозподілених прибутків визначається як вартість капіталу звичайних акцій без поправки на витрати пов’язані з емісією.

Норма прибутку, що назначається акціонерами на звичайні акції фірми. Прибутки фірми після сплати податків належать її акціонерам k_s = (D₁/P₀)+g

 За рахунок інших внутрішніх джерел.

§2. Оцінка вартості залученого капіталу

 За рахунок кредитів банку проводиться також поетапно:

• виходячи з кон'юнктури ринку грошей прогнозується відсоткова ставка, за

якою можна взяти банківський кредит;

• визначається сума економії податкових платежів (на суму відсотків, які

сплачуються банку зменшується розмір оподаткованого прибутку);

• проводиться розрахунок вартості кредиту

Вартість компонента капіталу боргу після сплати податку =

= процентна ставка – економія на податках = k_d- k_dT= k_d(1-T)

k_d - сума відсотку банку за кредит, Т – гранична ставка податку на прибуток.

Ноподатк - норма оподаткування.

 За рахунок випуску облігацій

де INT – Річна величина купонної винагороди; E - процент витрат на емісію облігацій;

Якщо розглядається варіант раніше випущених облігацій, то звісно вартість емісії не враховується.

 За рахунок інших зовнішніх джерел. Визначається як відношення витрат на їх

залучення до величини капіталу, який залучається.

2. Середньозважена вартість капіталу і шляхи її зменшення.

Кожна фірма має свою оптимальну структуру капіталу. Ця встановлена оптимальна структура капіталу змушує ціну акцій максимізуватися. Тому фірма буде намагатися дотримуватися цієї встановленої оптимальної структури капіталу. Така оптимальна структура капіталу визначається за допомогою фінансового лiвериджу. Для розрахунку середньозваженої вартості капіталу використовують цільові пропорції боргу, привілейованих та звичайних акцій.

Базуючись на цих даних визначаємо СЗВК:

WACC= w_dk_d(1-T)+w_psk_ps+w_ek_е+w_Bk_B

Де w_d,w_ps,w_ce – це вага відповідно для боргу, привілейованих акцій та акціонерного капіталу.

3 метою визначення границь ефективного додаткового залучення капіталу використовують показник граничної (маржинальної) вартості капіталу МСС або ГВК. Порівнюючи ГВК з очікуваною нормою рентабельності по фінансовим операціям, які вимагають додаткового залучення капіталу, можна визначити міру ефективності цих операцій, адже ГВК - це вартість капіталу від одержання іншої грошової одиниці у новому капіталі.

Адже будь-яка компанія не зможе отримувати необмежені суми нового капіталу при одній i тій же СЗВК. Як тільки компанія одержує все більші i більші нові суми протягом даного періоду часу починає зростати вартість компонентів власного капіталу.

Визначення інвестиційної межі проектів можливе за допомогою зваженої ГВК

та внутрішньої ставки доходу. Підприємство не має необмежених джерел фінансування. Інвестори не нададуть коштів понад визначену межу. Приріст вартості капіталу понад попередній рівень i характеризує ГВК.

СЗВК постійна деякий час, але після того, як фірма використала своє найдешевше джерело капіталу, СЗВК починає зростати. Таким чином, фірма має графік ГВК, який показує її СЗВК при різних сумах збільшеного капіталу. Фірма може збільшувати випуск продукції до точки, коли її граничний прибуток дорівнює граничним витратам. У цій точці остання одиниця продукції повністю покриває, відшкодовує свої витрати. Далі експансія буде зменшувати прибутки, але фірма буде відмовлятись від них, діючи при меншому рівні виробництва. Графік ГВК - графік, який показує зв'язок між середньозваженою вартістю капіталу фірми та загальною сумою нового отриманого капіталу і . визначає зв’язок між середньозваженою вартістю капіталу фірми та загальною сумою нового отриманого капіталу

Гранична вартість капіталу (ГВК) – вартість останньої г. о. нового капіталу, що збільшує фірма.

Гранична вартість росте внаслідок все більшого зростання капіталу протягом даного періоду. Щоб пояснити концепцію граничної вартості капіталу, застосуємо дані Allied.

До структури капіталу не включається короткостроковий борг. Allied використовує вартість капіталу у процесі оцінки доцільності капіталовкладень, який включає довгострокові активи та фінансує ці активи за рахунок довгострокового капіталу. Таким чином поточні пасиви не включаються до розрахунку.

Точка розриву нерозподілених прибутків.

Я к тільки компанія одержує все більші і більші суми капіталу протягом даного періоду часу, починає зростати вартість компонентів власного капіталу, привілейованих акцій, боргу. Коли це трапляється, середньозважена вартість кожної г. о. починає збільшуватись. Таким чином корпорація не в змозі одержувати необмежені грошові суми при постійному рівні вартості. У якийсь момент вартість кожної нової г. о. почне зростати. Точка розриву (ВР) – грошова сума нового капіталу, який зможе отримати фірма до того, як почне зростати середньозважена вартість капіталу.

Таким чином, інвестування припиняється, якщо IRR= ГВК

Вартість капіталу і вартість підприємства взаємозв’язані.

Один із методів оцінки вартості підприємства є капіталізація доходів. Якщо спрогнозувати середньорічний грошовий потік (чистий прибуток + амортизація), а далі капіталізувати його, використовуючи в якості дисконтної ставки середньозважену вартість капіталу, одержимо вартість підприємства.

Отже, можемо зробити висновок:

1)     Чим більший грошовий потік, обумовлений діяльністю підприємства, і нижча вартість капіталу, тим більша вартість підприємства.

2)     Якщо вартість фінансування збільшується, тоді вартість підприємства зменшується.

3)     Зі зменшенням вартості фінансування, вартість підприємства збільшується.

Для зниження середньозваженої вартості капіталу – можливо використати такі прийоми:

а) зменшити дивіденди, або тимчасово припинити їх виплату;

1)     виплатити дивіденди акціями;

2)     залучити додаткову кредиторську заборгованість в відповідності до договорів поставок (якщо це не загрожує значному зниженню показників ліквідності підприємства);

3)     одержати кредити на пільгових умовах, під приоритетні інвестиційні програми (державні інноваційні фонди, різні міжнародні фонди і організації).