60.Особливості визначення цін та обсягів виробництва монополістом.Особливості формування граничної виручки чистого монополіста.

Головна відмінність між чистою конкуренцією і чистою мо­нополією полягає у своєрідності кривої попиту. Для підприємства, що працює в умовах чистої конкуренції, крива попиту має абсолют­но еластичний характер (пряма лінія), а в монополіста ця крива має спадний характер (рис. 10.1).Спадний характер кривої попиту означає, що виробник не зможе продати більше продукції без зниження ціни на неї. Проте він буде змушений знизити ціну не тільки на додаткову одиницю про­дукції, а й на весь обсяг продаж. Для монополіста виручка, отримана від продажу додаткової одиниці продукції, завжди менша її ціни. На­приклад, якщо монополіст може продати 20 одиниць товару за ціною Р1 = 200 грн., то для збільшення обсягу продаж до 30 одиниць товару він змушений зменшити ціну до Р2 = 170 грн. Приріст сукупної ви­ручки (дельтаТR) буде дорівнювати 1100 грн., а гранична виручка (МR) — 110 грн., тоді як ціна додаткової одиниці проданого товару — 170 грн.Адже виграш від збільшення обсягів продажу зменшується на величину програшу від зниження ціни.Гранична виручка може бути: 1)додатною величиною (МR > 0), коли S2 >S1 тоді сукупна виручка (ТК) зростає; 2)від'ємною величиною (МR< 0), коли S2 <S1 тоді сукупна виручка спадає; 3)нульовою (МR = 0), коли S2 = S1 тоді сукупна виручка на­буває максимального значення.

61. Особливості формування граничної виручки чистого монополіста.

Головна відмінність між чистою конкуренцією і чистою мо­нополією полягає у своєрідності кривої попиту. Для підприємства, що працює в умовах чистої конкуренції, крива попиту має абсолют­но еластичний характер (пряма лінія), а в монополіста ця крива має спадний характер (рис. 10.1).Спадний характер кривої попиту означає, що виробник не зможе продати більше продукції без зниження ціни на неї. Проте він буде змушений знизити ціну не тільки на додаткову одиницю про­дукції, а й на весь обсяг продаж. Для монополіста виручка, отримана від продажу додаткової одиниці продукції, завжди менша її ціни. На­приклад, якщо монополіст може продати 20 одиниць товару за ціною Р1 = 200 грн., то для збільшення обсягу продаж до 30 одиниць товару він змушений зменшити ціну до Р2 = 170 грн. Приріст сукупної ви­ручки (дельтаТR) буде дорівнювати 1100 грн., а гранична виручка (МR) — 110 грн., тоді як ціна додаткової одиниці проданого товару — 170 грн.Адже виграш від збільшення обсягів продажу зменшується на величину програшу від зниження ціни.Гранична виручка може бути: 1)додатною величиною (МR > 0), коли S2 >S1 тоді сукупна виручка (ТК) зростає; 2)від'ємною величиною (МR< 0), коли S2 <S1 тоді сукупна виручка спадає; 3)нульовою (МR = 0), коли S2 = S1 тоді сукупна виручка на­буває максимального значення.

62. Помилкові уявлення про політику монополіста.

Помилкові уявлення про політику монополіста: 1/Монополіст намагається встановити найвищу ціну. Але збільшення ціни обертається зменшенням обсягів продаж. Тому мета монополіста -— збільшити не ціну, а прибуток. 2.Чим більша різниця між ціною реалізації продукції та се­редніми витратами на виробництво одиниці продукції, тим більший прибуток отримує монополіст. Однак це твердження справедливе ли­ше відносно одиниці продукції, а монополіст ставить мету — максимізувати загальний прибуток. 3.Монопольне становище на ринку завжди гарантує беззбит­кову діяльність. Але бувають ситуації, коли попит на якийсь товар різко падає та крива попиту середніх витрат і крива попиту проходять нижче, ніж крива середніх витрат, не маючи з нею спільних точок. Наприклад, монополіст з виробництва рахівниць або примусів може не отримати прибутку взагалі.