48. Загальна характеристика системи адміністративних правопорушень.

До системи адміністративних правопорушень, підвідомчих органам внутрішніх справ, відповідно до статті 222 КпАП України відносяться:

- порушення громадського порядку (у т.ч. дрібне хуліганство; стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї у населених пунктах і в невідведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку; виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення; придбання самогону та інших спиртних напоїв домашнього вироблення; розпивання спиртних напоїв і поява у громадських місцях у нетверезому стані; приставання до іноземних громадян з метою придбання речей);

- незаконні дії щодо наркотичних засобів або психотропних речовин;

- порушення правил дозвільної системи щодо вогнепальної, холодної, пневматичної чи газової зброї та бойових припасів, а також спеціальних засобів самооборони;

- порушення правил дорожнього руху та правил, що забезпечують безпеку руху транспорту;

- порушення правил про валютні операції;

- порушення правил паспортної системи, правил прикордонного режиму та правил перебування в Україні та транзитного проїзду через територію України іноземних громадян і осіб без громадянства та ін.

49. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі охорони праці і здоров’я населення.

Правопорушення, об’єднані у гл. 5 КпАП «Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення» мають за об’єкт посягання не тільки правовідношення, окреслені назвою глави, тут міститься також перелік складів порушення законодавства про працю, які можна вважати лише дотичними до такого родового об’єкта посягання, як встановлений порядок охорони праці:

1. порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю (ч. 1 ст. 41);

2. ухилення осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представників трудових колективів від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення встановленого законодавством строку початку переговорів або незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у визначений сторонами переговорів строк (ст 41-1);

3. порушення чи невиконання зобов’язань щодо колективного договору, угоди особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів (ст. 41-2);

4. ненадання особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, представниками трудових колективів інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод (ст. 41-3).

До власне правопорушень в галузі охорони праці належить ч. 2 ст. 41: порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці. То ж логічно було б дати ширше визначення гл. 5, додавши «порушення трудових прав», оскільки сама тільки бланкетна диспозиція ч. 1 ст. 41 відсилає до всього масиву законодавства про працю.

Решта статей гл. 5 присвячена охороні здоров’я населення:

1. порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (ст. 42);

2. виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива та інші хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації (ст. 42-1);

3. заготівля, переробка з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понад рівні, що допускаються, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України (ст. 42-2);

4. виробництво, зберігання, транспортування або реалізація продуктів харчування чи продовольчої сировини, забруднених мікроорганізмами, іншими біологічними агентами, біологічно активними речовинами та продуктами біотехнологій понад гранично допустимі рівні (ст. 42-3);

5. порушення встановлених на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (ст. 43);

6. незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44);

7. ухилення особи, хворої на наркоманію, від медичного огляду на наявність наркотичного сп’яніння; ухилення особи, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами, від медичного обстеження (ст. 44-1);

8. ухилення від обстеження осіб, щодо яких є достатні дані про те, що вони хворі на венеричну хворобу, або від лікування осіб, які були у контакті з хворими на венеричну хворобу і потребують профілактичного лікування, продовжуване після попередження, зробленого їм органами охорони здоров’я (ст. 45);

9. порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації і застосування донорської крові та (або) її компонентів і препаратів, порядку контролю за безпекою та якістю донорської крові, її компонентів, препаратів і відповідних консервуючих розчинів, порядку обміну донорською кров’ю, її компонентами і препаратами та вивезення їх за межі України, порядку медичного обстеження донора перед здаванням крові та її компонентів (ст. 45-1);

10. умисне приховування хворими на венеричну хворобу джерела зараження та осіб, які були у контакті з цими хворими (ст. 46);

11. порушення вимог режиму радіаційної безпеки у спеціально визначеній зоні радіаційного забруднення, що виражається у проникненні в цю зону без дозволу відповідних органів або самовільному поселенні у ній, або знищенні, пошкодженні чи перенесенні знаків радіаційного забруднення або огорожі зазначеної зони (ст. 46-1);

12. порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством) (ст. 46-2).

Об’єктивна сторона перерахованих вище складів правопорушень відображена у диспозиціях відповідних статей.

Суб’єкт правопорушення — загальний (громадяни та посадові особи) або спеціальний: тільки осадові особи (ст.ст. 41, 41-1, 41-2, 41-3, 46-2), хворі (ст.ст. 44-1, 46).

Суб’єктивна сторона правопорушень, об’єднаних у главу 5 КпАП, характеризується як умислом, так і необережністю, за винятком складів правопорушень, які можуть бути тільки умисними: ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди (ст. 41-1); порушення чи невиконання колективного договору (ст. 41-2); заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції (ст. 42-2); незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44); ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження (ст. 44-1); ухилення від обстеження і профілактичного лікування осіб, хворих на венеричне захворювання (ст. 45); умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою (ст. 46); порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення (ст. 46-1).

За вчинення згаданих правопорушень гл. 5 передбачені санкції здебільшого у вигляді штрафів та конфіскації предметів та знарядь правопорушення як додаткового покарання. Тільки в одному випадку застосовується адміністративний арешт — у ст. 44 як альтернативна санкція за незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.