Методи контролю знань
Методи контролю—способи одержання зворотної інформації про зміст, характер і досягнення учнів в навчанні, про ефективність роботи вчителя.
Вчитель перевіряє та оцінює успішність учнів, керуючись документами Міністерства освіти і науки України, педагогічною теорією і практикою, критеріями оцінювання.
Усне опитування—самий розповсюджений ефективний метод контролю ЗУН учнів, який застосовується на всіх етапах уроку. Суть його полягає у виявленні рівня теоретичних знань учнів. Усне опитування може проводитись на початку уроку в актуалізації та при перевірці домашнього завдання. Вчитель ставить оцінки за цей матеріал. Усне опитування може проводитись після пояснення нового матеріалу для з'ясування рівня його засвоєння (осмислення). Не ставляться оцінки. Також усне опитування може проводитись в кінці уроку на етапі узагальнення і систематизації.
Оцінювання може бути:
- неефективне використання часу на уроці;
+ цей метод сприяє розвитку уміння мислити, граматично висловлювати думки в логічній послідовності, розвиває культуру усного мовлення.
Письмова перевірка—більш ефективна, оскільки всі учні класу виявляють свої знання, всі одержують оцінку, вона займає менше часу і дає можливість опитати всіх учнів. Цей метод сприяє підвищенню самостійної пізнавальної діяльності учнів, формує культуру письмового мовлення, сприяє ефективному використанню часу на уроці.
Графічна перевірка—робота з контрольною роботою, побудова таблиць, схем, графіків, діаграм, цей метод сприяє узагальненню знань та їх систематизацію.
Практична перевірка—залучення учнів до конкретної практичної діяльності, під час якої перевіряється вміння застосовувати знання на практиці.
Тестова перевірка—учні, спираючись на свої знання. Обирають правильну відповідь, можуть бути знання для конструювання відповіді.
3. Оцінка
Під оцінкою успішності учнів розуміють систему певних показників, які відображають об'єктивні ЗУН учнів.
Оцінка—визначення ступеня засвоєння учнями ЗУН відповідно до вимог, що висуваються до них шкільними програмами.
Об'єктом оцінювання учнів є:
теоретичні знання;
практичні вміння та навички;
досвід творчої діяльності;
досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності (поведінка).
Успіхи навчання—пізнавальна діяльність учнів, яка характеризується кількісними та якісними показниками, що фіксуються в оцінці успішності.
Оцінювання знань—визначення і вираження в умовних одиницях (балах), а також оціночних судженнях вчителя ЗУН учнів відповідно до вимог шкільних програм.
Оцінка включає в себе бал, тобто кількісний числівник, цифрову або символічну форму вираження та фіксації оцінювання успішності.
Оцінні судження—коротка характеристика результатів учіння, висловлена в словесній формі їх позитивних моментів і недоліків та емоційного ставлення вчителя до відповіді учня.
Норми оцінок—конкретні вимоги, які регулюють виставлення оцінок з різних навчальних предметів за усну відповідь чи письмову роботу.
Рейтингова система введена в сучасні навчальних закладах. Вона передбачає визначення рівня оволодіння учнями зміст навчального матеріалу з кожної навчальної теми чи навчального блоку (кредиту) цілого курсу та сформовані уміння і навички.
Правила використання рейтингової системи:
повне охоплення всього обсягу навчального матеріалу;
чітке визначення мінімуму та максимуму ЗУН учнів;
поділ змісту навчального матеріалу і навчальних завдань на чітко окреслені дидактичні блоки;
відкритість процесу визначення рівня оволодіння знаннями (гласність).
Використання цієї системи вимагає нового підходу до технології аналізу і оцінки навчальної діяльності учнів.
Ця система ґрунтується на демократизмі, гуманізації, сприяє підвищенню відповідальності учнів за навчання, сприяє активізації діяльності учнів та стимулює учнів до систематичної праці.
Визначення рівня навчального прогресу учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не просто дати людині суму знань, умінь чи навичок, а сформувати рівень компетенції. Поняття компетенції не зводиться ні до знань, ні до навичок, а належить до сфери вмінь. Отже, під компетенцією розуміють загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих завдяки навчанню. Виходячи з цього й були запроваджені рівні компетенції та критерії їх оцінювання.