13. Критерії сформованої особистості

Мировоззрение представляет собой обобщенную систему взглядов человека на мир в целом, на место человека

в мире и на свое собственное место в нем; мировоззрение – это понимание человеком смысла его поведения,

деятельности, позиции, а также истории и перспективы развития человеческого рода. Личность человека

создают ценностные ориентации, которые складыва-ются в его жизненном опыте и которые он проецирует на

свое будущее.

По мнению А. Н. Леонтьева (1983), личность рождается два раза – «раз – чтобы существовать, другой – чтобы

жить». Развитие личности обусловлено двойственностью взаимодействия субъекта с миром – предметной

деятельнос-тью и общением. Развитие этих соподчинений занимает длительный период.

С. Л. Рубинштейн (1989) писал о двух основных способах существования человека. Первый способ

существования человека состоит в жизни, не выходящей за пределы непосредственных связей, в которых

живет человек. «Здесь человек весь внутри жизни, всякое его отношение – это отношение к отдельным

явлениям, но не к жизни в целом. Отсутствие такого отношения к жизни в целом связано с тем, что человек не

выключается из жизни, не может занять мысленно позицию вне ее для рефлексии над ней». Такая жизнь

рассматривается С. Л. Рубинштейном как природный процесс , в котором очевидна непосредственность и

целостность человека, живущего этой жизнью.

Второй способ существования связан с появлением рефлексии. Развитая рефлексия как бы приостанавливает,

прерывает непрерывный процесс жизни и выводит человека мысленно за ее пределы. С появлением рефлексии

связано философское осмысление жизни. Рефлексия на человечество в целом, его прошлое, настоящее и

будущее характеризует личность как состоявшуюся.

Истинная личность ориентируется на свое мировоззрение и активно действует на его основе. Она принимает

участие в жизни общества, стремится к изменению или поддержанию основ человеческой жизни в

соответствии со своим мировоззрением и ценностными ориентациями.

Таблица 45

Этапы развития личности по А. Н. Леонтьеву

Этапы

Характеристика развития личности

I этап

Происходит стихийное складывание личности. В этот период подготавливается рождение сознающей себя

личности , когда у ребенка появляются в явных формах полимотивированность и соподчиненность его

действий

II этап

Возникает сознательная личность.

Критерии «истинной личности»:

• ориентируется на свое мировоззрение и активно действует на его основе;

• она принимает участие в жизни общества;

• стремится к изменению или поддержанию основ человеческой жизни в соответствии со своим

мировоззрением и ценностными ориентациями

Состоявшаяся личность:

• несет в себе постоянство установок на ценностные ориентации, органически сочетающие не только

«независимость», но и понимание необходимости зависимости;

• является носителем идеологии, долга, самостоятельности, свободы и социальной активности.

14. Стадії розвитку особистості за е. Еріксоном

На думку Е. Еріксона, кожної стадії розвитку притаманні очікування суспільства, які індивід може виправдати

або не виправдати, і тоді він або включається в суспільство, або відкидається ним. Ця ідея Е. Еріксона лягла в

основу виділення ним ступенів, стадій життєвого шляху. Для кожної стадії життєвого циклу характерна

специфічна задача, яка висувається суспільством. Однак рішення задачі, згідно з Е. Еріксоном, залежить як від

вже досягнутого рівня розвитку людини, так і від загальної духовної атмосфери суспільства, в якому цей

індивід живе.

Завдання раннього віку - боротьба проти почуття сорому і сильного сумніву у своїх діях за власну

незалежність і самостійність.

Завдання ігрового віку - розвиток активної ініціативи і в той же час переживання почуття провини і моральної

відповідальності за свої бажання.

У період навчання в школі постає нове завдання - формування працьовитості та вміння користуватися зі

знаряддями праці, чому протистоїть усвідомлення власної невмілість і непотрібності.

У підлітковому і ранньому юнацькому віці з'являється завдання першого цільного усвідомлення себе і свого

місця в світі; негативний полюс у вирішенні цього завдання - невпевненість у розумінні власного "Я" ("дифузія

ідентичності").

Завдання кінця юності і початку зрілості - пошук супутника життя і встановлення близьких дружніх зв'язків,

що долають почуття самотності.

Завдання зрілого періоду - боротьба творчих сил людини проти відсталості і застою.

Період старості характеризується становленням остаточного цільного уявлення про себе, свій життєвий шлях

на противагу можливого розчарування в житті і наростаючого розпачу.