- •Поняття міжнародної інформаційної безпеки
- •Теорії міжнародної інформаційної безпеки
- •Еволюція інформаційних озброєнь
- •Теорія інформаційної війни. М.Лібіцкі «Що таке інформаційна війна»
- •Наслідки впливу психотероризму
- •Методи протидії інформаційним загрозам (моделі міжнародної інформаційної безпеки)
Наслідки впливу психотероризму
може руйнуватися здатність до критичного мислення, що, у свою чергу, може спричинити серйозні політичні наслідки для країни, оскільки на державному рівні можуть прийматися рішення, які ослаблюють позиції держави у світовому співтоваристві;
навмисне перекручування фактів дає змогу цілеспрямовано формувати громадську думку, наприклад, організовувати великі пропагандистські кампанії для підриву довіри громадян до курсу, який здійснює уряд держави;
за допомогою віртуальних відеозвернень терористичних лідерів на свідомість і підсвідомість широких верств населення здійснюється вплив на ухвалення рішень на рівні міжнародних інституції, відповідальних за глобальну безпеку
Медіатероризм є особливим різновидом інформаційних загроз, глибинна сутність якого полягає у спробах шляхом організації спеціальних медіа-кампаній зруйнувати знаково-символьну інфраструктуру будь-якого суспільства, держави, системи міжнародних відносин. Йдеться про руйнацію символів влади (і не лише державної), оскільки спектр таких руйнівних деконсолідуючих медіа-впливів спричинює створення атмосфери громадянської недовіри до дій та намірів політичної влади, непокори, дискредитацію відомих політичних персоналій, руйнацію ідеалів.
Для здійснення медіатерору використовуються друковані, ефірні та кабельні та електронні мас-медіа з метою психологічної обробки масової свідомості, для ліквідації «імунних бар’єрів» самозбереження та самозахисту, ігнорування елементарними правилами громадської безпеки, насаджування відчуття приреченості тощо.
Найбільш ефективними вважаються прийоми зняття природжених табу та естетизація психопатичної поведінки і різноманітних збочень включно із вбивствами та фізичним і психологічним насильством, героїзація криміналітету й, навпаки, – дегероїзація працівників спецслужб, правоохоронних органів, ветеранів війн та праці тощо. У цьому розумінні медіатероризм часто передує актам «матеріального» тероризму.
Методи протидії інформаційним загрозам (моделі міжнародної інформаційної безпеки)
створення абсолютної системи захисту країни-інфолідера проти будь-якого виду наступальних інформаційних озброєнь, що зумовлює об’єктивні переваги в потенційній інформаційній війні, змушує інші країни шукати альянсу у військово-інформаційних діях з країною-інфолідером. При цьому може бути використано систему жорсткого контролю над інформаційними озброєннями супротивника на підставі потенційних міжнародних документів з інформаційної безпеки
створення значної переваги держави-потенційного ініціатора інформаційної війни в наступальних видах озброєнь, у знешкодженні систем захисту держави-противника засобами інформаційного впливу, координація дій із союзними державами з використаннями визначених засобів інформаційної зброї для ідентифікації будь-яких джерел і типів інформаційних загроз
наявність кількох країн-інфолідерів та потенційного протиборства між ними, визначення фактору стримування експансії інформаційних загроз, забезпечення в перспективі домінування однієї з держав у сфері міжнародної інформаційної безпеки з можливостями значного впливу на глобальну інфосферу та переважного права вирішення проблем глобального світопорядку
всі конфліктуючі сторони використовують транспарентність інформації для формування ситуативних альянсів, для досягнення переваг локальних рішень, які спроможні заблокувати технологічне лідерство, для використання можливостей інфоінфраструктури на окремих територіях з метою організації внутрішнього конфлікту між опозиційними силами (політичні, сепаратистські, міжнаціональні конфлікти) для проведення міжнародних антитерористичних інформаційних операцій
протиборство світової спільноти та міжнародної організованої злочинності (терористичних угруповань), здатної контролювати перебіг політичних, економічних, суспільних і, зрештою, цивілізаційних процесів. Можливість такої моделі передбачена в аналітичному дослідженні Національної ради розвідки США „Mapping the global future” – 2020 у версії „Коло страху” („Сycle of fear”), яка є найбільш песимістичним сценарієм майбутнього світової спільноти.
