Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MIB.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
110 Кб
Скачать
☆

Наслідки впливу психотероризму

  • може руйнуватися здатність до критичного мислення, що, у свою чергу, може спричинити серйозні політичні наслідки для країни, оскільки на державному рівні можуть прийматися рішення, які ослаблюють позиції держави у світовому співтоваристві;

  • навмисне перекручування фактів дає змогу цілеспрямовано формувати громадську думку, наприклад, організовувати великі пропагандистські кампанії для підриву довіри громадян до курсу, який здійснює уряд держави;

  • за допомогою віртуальних відеозвернень терористичних лідерів на свідомість і підсвідомість широких верств населення здійснюється вплив на ухвалення рішень на рівні міжнародних інституції, відповідальних за глобальну безпеку

  • Медіатероризм є особливим різновидом інформаційних загроз, глибинна сутність якого полягає у спробах шляхом організації спеціальних медіа-кампаній зруйнувати знаково-символьну інфраструктуру будь-якого суспільства, держави, системи міжнародних відносин. Йдеться про руйнацію символів влади (і не лише державної), оскільки спектр таких руйнівних деконсолідуючих медіа-впливів спричинює створення атмосфери громадянської недовіри до дій та намірів політичної влади, непокори, дискредитацію відомих політичних персоналій, руйнацію ідеалів.

  • Для здійснення медіатерору використовуються друковані, ефірні та кабельні та електронні мас-медіа з метою психологічної обробки масової свідомості, для ліквідації «імунних бар’єрів» самозбереження та самозахисту, ігнорування елементарними правилами громадської безпеки, насаджування відчуття приреченості тощо.

  • Найбільш ефективними вважаються прийоми зняття природжених табу та естетизація психопатичної поведінки і різноманітних збочень включно із вбивствами та фізичним і психологічним насильством, героїзація криміналітету й, навпаки, – дегероїзація працівників спецслужб, правоохоронних органів, ветеранів війн та праці тощо. У цьому розумінні медіатероризм часто передує актам «матеріального» тероризму.

Методи протидії інформаційним загрозам (моделі міжнародної інформаційної безпеки)

  • створення абсолютної системи захисту країни-інфолідера проти будь-якого виду наступальних інформаційних озброєнь, що зумовлює об’єктивні переваги в потенційній інформаційній війні, змушує інші країни шукати альянсу у військово-інформаційних діях з країною-інфолідером. При цьому може бути використано систему жорсткого контролю над інформаційними озброєннями супротивника на підставі потенційних міжнародних документів з інформаційної безпеки

  • створення значної переваги держави-потенційного ініціатора інформаційної війни в наступальних видах озброєнь, у знешкодженні систем захисту держави-противника засобами інформаційного впливу, координація дій із союзними державами з використаннями визначених засобів інформаційної зброї для ідентифікації будь-яких джерел і типів інформаційних загроз

  • наявність кількох країн-інфолідерів та потенційного протиборства між ними, визначення фактору стримування експансії інформаційних загроз, забезпечення в перспективі домінування однієї з держав у сфері міжнародної інформаційної безпеки з можливостями значного впливу на глобальну інфосферу та переважного права вирішення проблем глобального світопорядку

  • всі конфліктуючі сторони використовують транспарентність інформації для формування ситуативних альянсів, для досягнення переваг локальних рішень, які спроможні заблокувати технологічне лідерство, для використання можливостей інфоінфраструктури на окремих територіях з метою організації внутрішнього конфлікту між опозиційними силами (політичні, сепаратистські, міжнаціональні конфлікти) для проведення міжнародних антитерористичних інформаційних операцій

  • протиборство світової спільноти та міжнародної організованої злочинності (терористичних угруповань), здатної контролювати перебіг політичних, економічних, суспільних і, зрештою, цивілізаційних процесів. Можливість такої моделі передбачена в аналітичному дослідженні Національної ради розвідки США „Mapping the global future” – 2020 у версії „Коло страху” („Сycle of fear”), яка є найбільш песимістичним сценарієм майбутнього світової спільноти.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]