2.2. Зовнішня торгівля
Витоком сучасної системи світового господарства є зовнішня торгівля окремих країн, що пройшла шлях від випадкових і одиничних зовнішньоторговельних операцій до сучасної системи торговельно-економічної співпраці, часто здійснюваної в рамках кооперації між державами і фірмами.
Розвиток світової торгівлі безпосередньо пов'язаний з твердістю валютних курсів країн1. Якщо останні нестійкі і різко міняються з часом, то ризик міжнародного обміну збільшується, а об'єм світового товарообігу скорочується.
Поки існував золотий стандарт (з 1816 р., фактично до Великої депресії2), валютні курси зберігалися на незмінному рівні. Проте розвиток валютної системи пішов по шляху відмови від принципів золотого стандарту. Заміна золота йшла напередодні і після Другої світової війни. На міжнародній конференції в Бреттон-Вудсі (США) була закладена основа післявоєнного міжнародного валютного порядку. Золотовалютний стандарт згодом був повністю скасований, нова система базувалася на потужності долара як основній резервній валюті. Ця система достатньо успішно функціонувала в період відновлення післявоєнної Європи, що співпав з тим, коли в торговому балансі США зберігалося велике позитивне сальдо. Перші ознаки слабкості виявилися із зникненням доларового дефіциту (детальніше про зміни в світовій валютній системі див. в гл. 2.5). Руйнуванню системи сприяли наступні нові обставини: 1) відновлення економічної і фінансової потужності європейських країн; 2) постійно зростаючий дефіцит платіжного балансу США; 3) повернення до вільного руху капіталу; 4) неконтрольоване зростання використання евродоларів3.
В даний час міжнародні валютні курси прив'язані або до долара, або до кошика валют і порівняно урівноважені. Хоча відсутність впорядкованої міжнародної валютної системи породжує регулярні кризи (детальніше світова валютна система, як вже наголошувалося, розглядається в гл. 2.5).
1Валютний курс (exchange rate) — ціна однієї валюти, вираженої в іншій. Зазвичай означає, скільки одиниць національної валюти буде потрібно для покупки однієї одиниці зарубіжної.
2У Великобританії аж до 1925 р. зберігався принцип оборотності паперових грошей в золото, але вже в обмежених законом розмірах.
3Євродолари — це авуары (внески окремих осіб і установ в іноземних банках), разміщені в банках поза територією США і що знаходяться в їх розпорядженні. Створення, а потім дуже швидке розповсюдження ринків євродоларів — одне з найпримітніших явищ в історії міжнародних грошових відносин з часу закінчення Другої світової війни.
Для розуміння світової торгової статистики необхідно мати уявлення про ціни міжнародних контрактів. Охарактеризуємо їх основні базові ціни, на основі яких побудована статистика світової торгівлі.
Ціни FOB («free on board»), або ФОБ («франко-борт»), як основа експортних контрактів.
Вартість товарів, що імпортуються, оцінюється в деякому певному місці, узгодженому продавцем і покупцем. У таких контрактах продавець зобов'язаний упакувати товар і підготувати його до відправки зі встановленого місця (це може бути місце знаходження продавця або проміжне між місцезнаходженнями продавця і покупця), сплатити страховку, траспортування і вантаження на судно або літак. Після цього покупець несе всі витрати по транспортуванню і страхуванню товару.
Якщо товари перевозяться не по морю і не літаком, а по залізниці, ті ж зобов'язання виражаються терміном франко-вагон FOR («free on rail»), ФОР («франко-вагон»).
2) Інша базова умова експортних контрактів CIF («cost, insurance, freight»), або СІФ («вартість, страхування, фрахт»), відповідно до якого продавець сплачує витрати по перевезенню товарів до порту призначення і страхує їх в період доставки вантажоодержувачеві. За контрактом СІФ продавець посилає покупцеві (зазвичай через банк) документи, які передають останньому право власності на товари. Покупець зобов'язаний сплатити вартість товарів у момент отримання документів.
У світовій статистиці дані по експорту даються в цінах ФОБ, а по імпорту — в цінах СІФ. Через це світові показники експорту і імпорту розходяться, хоча сальдо світової торгівлі рівне нулю.
При аналізі світової торгівлі необхідно мати уявлення про Стандартну міжнародну торгову класифікацію ООН (СМТК; англійська абревіатура — SITK).
У табл. 9 приводиться принципова схема даної класифікації.
Таблиця 9