1. Етнічна психологія.

2. Політична психологія.

3. Економічна психологія.

4. Юридична психологія.

Тема 2

23. Гілозоїзм – це:

1. Напрям психології.

2. Сучасне вчення про тварин.

3. Найдавніше міфологічне уявлення про світ.

4. Філософсько-психологічне вчення про одухотвореність матерії.

24. Першу систему психологічних знань запропонував:

1. Павлов

2. Демокріт

3. Геракліт

4. Аристотель.

25. Розвиток психології як описової науки у складі філософії завершився у:

1. ХХ ст.

2. ХІХ ст.

3. ХVІІІ ст.

4. ХVІІ ст.

26. У період від І тис. до н. е. до ХVІІ ст. предметом психології була:

1. Психіка.

2. Людина.

3. Душа.

4. Свідомість.

27. У період від ХVІІ ст. до кінця ХІХ ст. предметом психології була:

1. Свідомість.

2. Людина.

3. Душа.

4. Поведінка.

28. Рефлексія – це:

1. Реакція організму на подразник.

2. Внутрішня психічна діяльність людини, спрямована на усвідомлення власних дій та станів.

3. Реакція організму на подразник, зумовлена діяльністю центральної нервової системи.

4. Фізіологічна схема.

29. Інтроспекція є:

1. Філософським поглядом.

2. Принципом психології.

3. Методом психології.

4. Стародавнім вченням про душу.

30. Асоціативна психологія як науковий напрям виникла у:

1. ХVІ ст.

2. ХVІІ ст.

3. ХVІІІ ст.

4. ХІХ ст.

31.До середини ХІХ ст. психологія розвивалась як:

1. Експериментальна наука.

2. Споглядальна наука.

3. Природнича наука.

4. Теоретична наука.

32. Автором розвитку психології як самостійної науки у 70-их роках ХІХ ст. був:

1. І. Павлов.

2. З. Фрейд.

3. В. Вундт.

4. Дж. Уотсон.

33. Автором розвитку психології як самостійної науки у 70-их роках ХІХ ст. був:

1. Дж. Уотсон.

2. І. Павлов.

3. В. Джемс.

4. Ф. Брентано.

34. Автором розвитку психології як самостійної науки у 70-их роках ХІХ ст. був:

1. І. Сєченов.

2. Дж. Уотсон.

3. В. Джемс.

4. З. Фрейд.

35. На думку якого вченого ХІХ ст. предметом психології є безпосередній досвід свідомості:

1. В. Джемс.

2. В. Вундт.

3. К. Юнг.

4. Дж. Уотсон.

36. На думку якого вченого ХІХ ст. предметом психології є інтенційні акти свідомості:

1. В. Джемс.

2. В. Вундт.

3. Дж. Уотсон.

4. Ф. Брентано.

37. На думку якого вченого ХІХ ст. предметом психології є рефлекторна природа психіки:

1. І. Павлов.

2. П. Анохін.

3. І. Сєченов.

4. Дж. Уотсон.

38. У період від І тис. до н. е. до ХVІІ ст. предметом психології була:

1. Людина

2. Поведінка

3. Душа

4. Свідомість

39. У період від ХVІІ ст. до кінця ХІХ ст. предметом психології була:

1. Свідомість

2. Людина

3. Душа

4. Психіка

40. На думку якого вченого ХІХ ст. предметом психології є рефлекторна природа психіки:

1. П. Анохін

2. І. Сєченов

3. Ф. Брентано

4. Дж. Уотсон

41. Об’єктивна психологія орієнтується на:

1. Гуманітарні науки.

2. Математику

3. Природничі науки

4. Філософію

42. Суб’єктивна психологія орієнтується на:

1. Фізіологію

2. Гуманітарні науки

3. Природничі науки

4. Математику

43. Предметом наукового пізнання для біхевіористів є:

1. Поведінка

2. Свідомість

3. Людина

4. Психіка

44. Предметом наукового пізнання для психоаналізу є:

1. Поведінка

2. Несвідомі психічні прояви

3. Вчинки людини

4. Цілісні структури психіки

45. Предметом наукового пізнання для ґештальтпсихології є:

1. Цілісні структури свідомості

2. Несвідомі психічні прояви

3. Поведінка

4. Вчинки людини

Тема 3

46. Принцип психологічного дослідження – це:

1. Провідна ідея дослідження

2. Система основних методів науки

3. Шлях дослідження

4. Підхід до дослідження

47. Методологія науки – це:

1. Наука про логіку

2. Провідна ідея дослідження

3. Система основних принципів та методів науки

4. Основний науковий принцип

48. Принцип матеріальної єдності світу полягає у тому, що:

1. Все у часі змінюється від простого до складного, від нижчого до вищого.

2. Всі предмети і явища у світі є різноманітними станами і властивостями матерії.

3. Між явищами існує зв’язок, з яких одне зумовлює друге.

4. Об’єкт пізнання існує незалежно від суб’єкта.

49. Принцип універсальності розвитку полягає у тому, що:

1. Все у часі змінюється від простого до складного, від нижчого до вищого.

2. Об’єкт пізнання існує незалежно від суб’єкта.

3. Всі предмети і явища у світі є різноманітними станами і властивостями матерії.

4. Між явищами існує зв’язок, з яких одне зумовлює друге.

50. Принцип причинності стверджує, що:

1. Об’єкти, явища, закони тощо за певних перетворень можуть залишатися незмінними.

2. Все у часі змінюється від простого до складного, від нижчого до вищого.

3. Об’єкт пізнання існує незалежно від суб’єкта.

4. Між явищами існує зв’язок, з яких одне зумовлює друге.

51. Принцип об’єктивності стверджує, що:

1. Все у часі змінюється від простого до складного, від нижчого до вищого.

2. Об’єкти, явища, закони тощо за певних перетворень можуть залишатися незмінними.

3. Об’єкт пізнання існує незалежно від суб’єкта.

4. Між явищами існує зв’язок, з яких одне зумовлює друге.

52. Принцип інваріантності полягає у тому, що:

1. Поява однієї природничо-наукової теорії на зміну іншій передбачає не лише відмінності, але й зв’язок між ними.

2. Все у світі відбувається інваріантно.

3. Об’єкти, явища, закони за певних перетворень можуть залишатися незмінними.

4. У науковому дослідженні рекомендується використовувати такі парні категорії, які формально одну до одної звести не можна.

53. Принцип відповідності означає, що:

1. Об’єкти, явища, закони за певних перетворень можуть залишатися незмінними.

2. Поява однієї природничо-наукової теорії на зміну іншій передбачає не лише відмінності, але й зв’язок між ними.

3. Відношення рівності, тотожності, які існували до певного перетворення, продовжують існувати і після цього перетворення.

4. Слід зводити одні якісні стани об’єктів до інших з метою пояснення невідомого через відоме.

54. Принцип доповнюваності полягає у тому, що:

1. Слід зводити одні якісні стани об’єктів до інших з метою пояснення невідомого через відоме.

2. Нова теорія може будуватися лише на основі спостережених явищ.

3. Відношення рівності, тотожності, які існували до певного перетворення, продовжують існувати і після цього перетворення.

4. У науковому дослідженні рекомендується використовувати такі парні категорії, які формально одну до одної звести не можна.

55. Принцип симетрії полягає у тому, що:

1. Нова теорія може будуватися лише на основі спостережених явищ.

2. Слід зводити одні якісні стани об’єктів до інших з метою пояснення невідомого через відоме.

3. Відношення рівності, тотожності, які існували до певного перетворення, продовжують існувати і після цього перетворення.

4. Психіка формується під впливом зовнішнього середовища залежно від внутрішньої організації живої істоти.

56. Принцип редукції полягає у тому, що:

1. Поява однієї природничо-наукової теорії на зміну іншій передбачає не лише відмінності, але й зв’язок між ними.

2. Слід зводити одні якісні стани об’єктів до інших з метою пояснення невідомого через відоме.

3. Нова теорія може будуватися лише на основі спостережених явищ.

4. Відношення рівності, тотожності, які існували до певного перетворення, продовжують існувати і після цього перетворення.

57. Принцип спостережуваності полягає у тому, що:

1. Нова теорія може будуватися лише на основі спостережених явищ

2. Слід зводити одні якісні стани об’єктів до інших

3. Уявлення про предмети та явища виникають ще до того, як вони реально сприйняті

4. Психіка формується під впливом зовнішнього середовища залежно від внутрішньої організації живої істоти

58. Принцип детермінізму стверджує, що:

1. Психіка формується під впливом зовнішнього середовища залежно від внутрішньої організації живої істоти.

2. Слід зводити одні якісні стани об’єктів до інших з метою пояснення невідомого через відоме.

3. Всі явища чимось детерміновані.

4. У науковому дослідженні рекомендується використовувати такі парні категорії, які формально одну до одної звести не можна.

59. Принцип розвитку полягає у тому, що:

1. Психічні закономірності розкриваються лише у процесі розвитку окремої людини та людства в цілому

2. Психічні явища розкриваються у контексті історичних умов

3. Психіка формується під впливом зовнішнього середовища

4. Психіку слід вивчати як діяльність реального суб’єкта

60. Принцип історизму стверджує, що:

1. Психіка формується під впливом зовнішнього середовища

2. Психіку слід вивчати як діяльність реального суб’єкта

3. Психічні явища можна правильно зрозуміти лише в контексті конкретних історичних умов

4. Уявлення про предмети та явища виникають ще до того, як вони реально сприйняті

61. Системно-структурний принцип стверджує, що:

1. Психіку слід вивчати як діяльність реального суб’єкта.

2. Усі психічні явища слід вивчати як такі, що належать конкретній особі.

3. Об’єкт психологічного дослідження слід вивчати як цілісне утворення.

4. Нова теорія може будуватися лише на основі спостережених явищ.

62. Принцип єдності свідомості і діяльності полягає у тому, що:

1. Певне питання слід досліджувати з точки зору різних галузей психології та інших наук.

2. Психіку слід вивчати як діяльність реального суб’єкта.

3. Нова теорія може будуватися лише на основі спостережених явищ.

4. Усі психічні явища слід вивчати як такі, що належать конкретній особі.

63. Принцип комплексності означає, що:

1. Нова теорія може будуватися лише на основі реальних явищ особистості.

2. Слід дотримуватися відповідності використаного методу дослідження явищам, що вивчаються.

3. Одночасно з вивченням психічних явищ відбувається їх об’єктивна реєстрація.

4. Певне питання слід досліджувати з точки зору різних галузей психології та інших наук.

64. Принцип адекватності полягає у тому, що:

1. Поява однієї природничо-наукової теорії на зміну іншій передбачає не лише відмінності, але й зв’язок між ними.

2. Усі психічні явища слід вивчати як такі, що належать конкретній особі.

3. Слід дотримуватися відповідності використаного методу дослідження явищам, що вивчаються.

4. Нова теорія може будуватися лише на основі реальних явищ особистості.

65. Принцип паралельності означає, що:

1. Слід дотримуватися відповідності використаного методу дослідження явищам, що вивчаються.

2. Нова теорія може будуватися лише на основі реальних явищ особистості.

3. Певне питання слід досліджувати з точки зору різних галузей психології та інших наук.

4. Одночасно з вивченням психічних явищ відбувається їх об’єктивна реєстрація.

66. Принцип екстремальності полягає у тому, що:

1. Одночасно з вивченням психічних явищ відбувається їх об’єктивна реєстрація.

2. Для досліджуваних слід створювати крайні ситуації з метою виявлення найтиповіших їх властивостей.

3. Виявляють найспецифічніші реакції досліджуваного.

4. Психіку слід вивчати як діяльність реального суб’єкта.

67. Принцип реєстрації градієнта передбачає реєстрацію:

1. Найтиповіших властивостей людини.

2. Крайніх ситуацій.

3. Найспецифічніших реакцій людини

4. Перепаду параметрів у декількох ситуаціях.

68. Принцип референтності стверджує, що:

1. Психіку слід вивчати референтно.

2. Слід виявляти найспецифічніші реакції досліджуваного.

3. Слід створювати екстремальні ситуації.

4. Психіку слід вивчати як діяльність реального суб’єкта.

Тема 4

69. До суб’єктивних методів психології не відносять:

1. Опитування

2. Експеримент

3. Спостереження

4. Соціометрія

70. Суб’єктивні методи психології:

1. Залежать від стану та особливостей дослідника.

2. Залежать від стану та особливостей досліджуваного.

3. Іноді не залежать від стану та особливостей дослідника.

4. Іноді не залежать від стану та особливостей досліджуваного.

71.Об’єктивні методи психології:

1. Залежать від стану та особливостей дослідника.

2. Залежать від стану та особливостей досліджуваного.

3. Іноді не залежать від стану та особливостей дослідника.

4. Максимально не залежать від стану та особливостей дослідника.

72. Найбільш об’єктивним методом психології є:

1. Спостереження.

2. Експеримент.

3. Опитування.

4. Біографічний метод.

73. До методів пояснення психіки людини відносять:

1. Моделювання.

2. Емпатичне слухання.

3. Психотерапію.

4. Герменевтику.

74. Теоретичний метод – це:

1. Емпатичне слухання.

2. Емпіричний метод.

3. Моделювання.

4. Тести.

75. Теоретичний метод – це:

1. Емпіричний метод.

2. Емпатичне слухання.

3. Порівняльний метод.

4. Реконструювання.

76. До організаційних методів не відносять:

1. Близнюковий метод.

2. Метод поперечних зрізів.

3. Емпіричний метод.

4. Метод поздовжніх зрізів.

77. Комплексний метод передбачає вивчення психічних явищ:

1. Цілісно.

2. По частинах.

3. По окремо.

4. Компактно.

78. Емпіричний метод – це спосіб збору:

1. Різних даних.

2. Первинних даних.

3. Вторинних даних.

4. Похідних даних.

79. Різновидом опитування є:

1. Соціометрія.

2. Контент-аналіз.

3. Графологія.

4. Анкетування.

80. Опитування в психології – це:

1. Отримання інформації зі слів опитаних.

2. Оцінка специфічних характеристик відповідей людини.

3. Діагностичне дослідження особистості.

4. Реєстрація фактів про людину.

81. Контент-аналіз полягає у:

1. Вивчення особистості на основі фактів її життєвого шляху.

2. Отримання інформації зі слів опитаних.

3. Виявленні та оцінці специфічних характеристик текстів.

4. Виявленні та оцінці специфічних характеристик тестів.

82. Тестом у психології вважають:

1. Спеціалізоване діагностичне дослідження.

2. Різновид опитування.

3. Бесіду між психологом та клієнтом.

4. Спосіб вивчення інтелекту людини.

83. Генезисний метод використовують на етапі:

1. Збору даних

2. Опрацювання даних

3. Виявлення даних

4. Інтерпретації даних

84. Структурний метод використовують на етапі:

1. Опрацювання даних

2. Інтерпретації даних

3. Висновків

4. Виявлення даних

85. Опитування в психології – це:

1. Оцінка специфічних характеристик відповідей людини

2. Вивчення особистості на основі фактів її життєвого шляху

3. Отримання інформації зі слів опитаних

4. Діагностичне дослідження особистості

86. Емпатичне слухання як метод психології базується на:

1. Здатності робити логічні умовиводи

2. Емпіричному дослідженні

3. Здатності психолога співпереживати клієнтові

4. Принципі рівноправного спілкування

87. Ідентифікація як метод психології базується на:

1. Здатності психолога подумки поставити себе на місце іншого

2. Бесіді з клієнтом

3. Емпіричному дослідженні

4. Використанні психологом свого досвіду

88. Психотерапія – це:

1. Надання психологічних порад певним особам чи групам осіб

2. Різновид гіпнозу

3. Система психологічних впливів на психіку людини з метою лікування або зміни ставлення до оточення чи себе

4. Система вправ

89. Психокорекція – це:

1. Надання психологічних порад певним особам чи групам осіб

2. Виправлення певних якостей психіки людини

3. Система вправ, спрямованих на психічну адаптацію людини

4. Коректне ставлення до клієнта

90. Психотренінг – це:

1. Система психологічних впливів на психіку людини

2. Система вправ, спрямованих на психічну адаптацію людини до навколишнього середовища

3. Виправлення певних якостей психіки людини

4. Надання психологічних порад певним особам чи групам осіб

Тема 5

91. Філогенез є процесом:

1. Виникнення та історичного розвитку різних родів та видів організмів

2. Індивідуального розвитку організму з моменту зародження до смерті

3. Удосконалення внутрішніх можливостей організму

4. Безповоротних змін в живому організмі

92. Розвиток – це поступальний рух, в результаті якого відбувається:

1. Удосконалення внутрішніх можливостей організму

2. Зміна якості об’єкта, перехід від старого до нового

3. Індивідуальний розвиток організму

4. Кількісні зміни психіки

93. Психічний розвиток – це:

1. Перехід від старого до нового.

2. Вид безповоротних кількісних та якісних змін психіки.

3. Зміна внутрішніх якостей.

4. Поступальний рух вперед.

94. До форм відображення у неживій природі не відносять:

1. Хімічну взаємодію.

2. Геологічну взаємодію.

3. Фізичну взаємодію.

4. Біологічну взаємодію.

95. До форм відображення у живій природі відносять:

1. Органічні зміни

2. Активність

3. Подразливість

4. Живий рух

96. До форм відображення у живій природі відносять:

1. Чутливість

2. Активність

3. Біотичні подразники

4. Живий рух

97. Біотичні подразники – це:

1. Біологічні неважливі подразники та умови середовища (безпечні та небезпечні).

2. Біологічні важливі подразники та умови середовища (безпечні та небезпечні).

3. Подразники, які пов’язані з життєдіяльністю організму.

4. Подразники та умови середовища, які є нейтральними до живих організмів.

98. Абіотичні подразники – це:

1. Подразники, які пов’язані з неживою природою.

2. Подразники та умови середовища, які виникли до появи біотичних.

3. Подразники та умови середовища, які є нейтральними до живих організмів.

4. Біологічні важливі подразники та умови середовища (безпечні та небезпечні).

99. Властивість живих організмів реагувати чи не реагувати на впливи біотичних подразників, залишаючи здебільшого без відповіді абіотичні, називають:

1. Подразливість.

2. Чутливість.

3. Сенсорна психіка.

4. Перцептивна психіка.

100. Подразливість не характерна для:

1. Людини.

2. Тварини.

3. Живої природи.

4. Неживої природи.

101. Тропізмами називають:

1. Рухи організму у певному напрямку по відношенню до дії абіотичних подразників.

2. Рухи організму у певному напрямку по відношенню до дії біотичних подразників.

3. Властивість живих організмів реагувати на подразник.

4. Здатність живих організмів до рухів.

102. Теорія панпсихізму стверджує, що психіка властива:

1. Живій матерії

2. Високоспеціалізованій матерії

3. Всій матерії

4. Людині

103. Теорія біопсихізму стверджує, що психіка властива:

1. Високоспеціалізованій матерії.

2. Всій матерії.

3. Живій матерії.

4. Організмам, що здатні до індивідуального навчання.

104. Теорія нейропсихізму стверджує, що психіка властива:

1. Живій матерії.

2. Всій матерії.

3. Високоспеціалізованій матерії.

4. Людині.

105. Теорія антрорпопсихізму стверджує, що психіка властива:

1. Високоспеціалізованій матерії.

2. Людині.

3. Всій матерії.

4. Живій матерії.

106. Властивість живих організмів реагувати на нейтральні абіотичні подразники, які сигналізують про появу біотичних, називають: