26. Принципи розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, їх сутність та значення в територіальній організації виробництва.

Принцип раціонального розміщення виробництва. Він реалізується з урахуванням усіх чинників, які дозволяють зменшити собівартість виробленої продукції. Особливо це стосується виробництв, які споживають велику кількість сировини, електроенергії, води і тяжіють до відповідних родовищ, центрів виробництва електроенергії, джерел водопостачання.

Принцип збалансованості і пропорційності. Відповідно до його вимог повинна забезпечуватись відповідність між сировинною базою, наявністю водних, земельних, енергетичних, трудових ресурсів, з одного боку, і виробничими потужностями з другого.

Принцип забезпечення екологічної рівноваги – здійснюється за умови раціонального використання природно-ресурсного потенціалу регіону та передбачає формування екологобезпечного типу господарювання.

Принцип вирівнювання рівнів економічного розвитку районів та областей. У зв’язку з різними природними, історичними й економічними умовами регіони України, як і інших країн, поділяються на регіони з низьким, середнім та високим рівнем розвитку. Ці групи відрізняються соціально-економічними проблемами. Виконання вказаного принципу забезпечить зближення регіонів за показниками їх розвитку, і в першу чергу, поліпшення соціально-економічного розвитку регіонів з низьким рівнем.

Принцип урахування міжнародного територіального поділу праці. Врахування його вимог означає, що кожна держава, виходячи з наявних природних і трудових ресурсів та виробничого потенціалу, визначає і розвиває галузі, продукція яких конкурентоспроможна на світовому ринку. Наша країна має великі можливості виходу на світовий ринок продукції АПК і машинобудування, хімічної, металургійної й інших галузей промисловості.

42. Теорія в. Кристаллера, її роль в регіональній економіці

В. Кристаллер розробив теорію центральних місц. Економічні центри, що забезпечують продукцією свою місцевість, яка може бути як сільською, так і зосередженою поселеннями міського типу, він назвав центральними місцями, які розподілив за рангами : чим вищий ранг, тим більша територія, якій він постачає свою продукцію.

Побудував свою систему центральних місць на основі того, що віддаль між сусідніми центрами повинна бути однаковою, а самі центри розташовані і вершинах рівносторонніх трикутників і відповідно зона збуту має форму правильного трикутника. В подальшому система центральних місць будувалася на принципі того, що в центрі тяжіння трикутника, утвореного трьома рівновіддаленими центрами, має бути розташований центр нижчого рангу. Підтвердив свою теорію фактичними даними про число, розміри і розміщення центрів на прикладі південної Німеччини.

44. Загальнонаукові методи дослідження рпс і економіки регіонів.

Метод системного аналізу – це метод дослідження складних, багато комплексних систем, об’єктів, процесів у господарському комплексі як країни в цілому, так і окремих її регіонів. У ньому використовуються комплексний підхід до вивчення прямих і зворотних взаємозв’язків між елементами територіальної економічної системи та аналіз їх зіставлення.

Балансовий метод полягає в обробці, зіставленні й аналізі показників та статистичних даних підприємств, галузей, регіонів, вимірюванні пропорцій в економіці у вартісній і натуральній грошовій формах. Цей метод допомагає визначити оптимальне співвідношення між ресурсами та їх використанням, між галузями спеціалізації регіону і галузями, які доповнюють територіальний комплекс і т. д.

Картографічний метод дає змогу за допомогою побудови карт, наочно відтворити особливості територіального розміщення виробництва як країни в цілому, так і окремих її регіонів. Завдяки використанню карт, картосхем, картограм свідомо сприймаються і запам`ятовуються особливості розміщення населення або виробництва.

Статистичний метод передбачає обробку, аналіз і систематизацію статистичної інформації, дає можливість кількісно охарактеризувати фактори, які впливають на стан об’єктів, порівняти конкретні кількісні та якісні характеристики рівня розвитку соціально-економічних систем регіонів.

Метод економіко-математичного моделювання – це комплекс наукових підходів та інструментів, що сформувався на стику економіки з математикою і кібернетикою і сприяє моделюванню економічних процесів. Для регіональної економіки це – моделювання просторових процесів розвитку економіки регіонів, моделювання розвитку соціально-економічних систем регіонів, обґрунтування оптимізаційних моделей регіонального розвитку для прийняття управлінських рішень.

Метод соціально-економічного прогнозування – це сукупність наукових підходів та інструментів для створення прогнозів розвитку і функціонування регіональних соціально-економічних систем у майбутньому.

Порівняльний метод використовують для зіставлення об’єктів як природних, так і перетворених у процесі господарської діяльності. В РЕ застосування його є надзвичайно актуальним у дослідженнях, що стосуються визначення рівня диференціації регіональних соціально-економічних систем.

Метод польових досліджень використовується для збирання первинної соціально-економічної інформації на місці. За його допомогою досліджують наявні соціально-економічні процеси та явища в межах регіональних господарських систем.