89.Перерахуйте мотиви обмеження вільного руху товарів у країнах єс.

У МТП країн ЄС ураховується ситуація, при якій світовим товарним ринкам властиво істотний рівень конкуренції й наявність торговельних бар'єрів протекціоністського характеру, які, незважаючи на зусилля, прикладені в сфері забезпечення лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, усе ще залишаються значними. Так, поширено розповсюджено в практиці зовнішньоторговельного регулювання іноземних держав використання принципу тарифної ескалації, що передбачає ріст рівня митного оподатковування імпорту товарів у міру підвищення ступеня їхньої обробки. Якщо до Уругвайського раунду багатобічних торговельних переговорів співвідношення між рівнями митного обкладання імпорту готових виробів і сировини становило у світі в середньому 4,5 рази, то в 2001 р. - 7,5 рази. У багатьох країнах високим залишається рівень митного обкладання сільськогосподарських товарів. За станом на 2002 р. середньозважена ставка ввізного мита на продукцію сільського господарства становила 18,8% для країн, що розвиваються, 13,45%- для країн з перехідною економікою й 43,4%- для розвинених держав. [11, с. 26]

З ряду причин протекціоністського порядку рівень ставок мит на імпорт у ЄС яловичини й пшениці становив на початку XXI століття 213 і 168%. Ставки мита на ввіз у ці країни рису становили 231%, молочних продуктів - 205%. У сучасному ЗМТ обкладання транспортних засобів становить 29%, цукру - 80%, тютюнових виробів - 180%. [3, с. 66].

Важливу регламентуючу роль дотепер грає 30 стаття Римського Договору, що регулює обмеження волі пересуванню товарів. Підстав для виправдання таких перешкод пересування товарів усередині ЄС п'ять:

1) суспільна мораль (заборона на ввіз ряду товарів по етичних і релігійних міркуваннях);

2) громадський порядок і суспільна безпека;

3) захист життя й здоров'я людей, тварин і рослин (цю функцію в кожній державі ЄС здійснює санітарно-епідеміологічна й карантинна служби);

4) захист національних скарбів, що мають художню, історичну або археологічну цінність;

5) захист промислової й комерційної власності.

Разом з тим стаття 30 Римського Договору говорить, що «такі заборони й обмеження не повинні бути способами вибіркової дискримінації або схованого обмеження торгівлі між державами-членами». [9, с. 435]. Дозволяти виниклі суперечки в питаннях взаємної поставки товарів покликаний Суд Європейських Співтовариств.

Крім МТП, у державах Євросоюзу використовують і нетарифні засоби. Застосовувані в цих країнах нетарифні бар'єри підрозділяються на три групи: 1. Засоби, спрямовані на пряме обмеження імпорту з метою захисту певних галузей національного виробництва;до них відносять квоти (контингенти), ліцензії, компенсаційні збори, імпортні депозити, а також антидемпінгові й компенсаційні мита й ін.

ціль, з одного боку, така ж, як і в тарифних квот і стель, а з іншого боку - тиск на промисловість Співтовариства з метою створення стимулів для уведення й використання нових технологій. Тимчасове призупинення дії тарифів охоплює близько 1800 товарів або груп товарів. По більшій частині це хімічні продукти, товари електронної й авіаційної промисловості.

2. Заходи адміністративного характеру, безпосередньо не спрямовані на обмеження зовнішньої торгівлі, але приводять до аналогічного результату: митної формальності, технічні й санітарні стандарти й норми. Сюди ж ставляться вимоги до упакування й маркування.

3. Інші заходи, безпосередньо не спрямовані на обмеження зовнішньої торгівлі, але дія, який безпосередньо приводить до цього результату.

Обмежено використовується також розповсюджена класифікація нетарифних бар'єрів за механізмами дії. Всі нетарифні бар'єри підрозділяються на сім категорій, з яких відносно активно використовуються паратарифні заходи, до яких ставляться інші, крім мит, платежі, що стягуються при ввозі іноземних товарів: різні митні збори, внутрішні податки, спеціальні цільові збори. Офіційно ці заходи вживають не з метою регулювання зовнішньої торгівлі, але роблять на неї істотний вплив.