Запитання для самооцінки та самоконтролю

1. Назвіть прилади хімічної розвідки для визначення отруйних речовин у повітрі та дайте коротку характеристику.

2. Який порядок роботи з індикаторними трубками з червоним кільцем і крапкою?

3. Як проводиться визначення ОР задимленому повітрі на ґрунті та сипучих матеріалах.

Література

1. Стеблюк м. І. Цивільна оборона: Підручник. – к.: Знання, 2006.

2. Міценко І. М., Мезенцева О. М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги ХХІ, 2004. - 404с.

3. Цивільна оборона. / Під ред. В. С. Франчука. – Львів. Афіша, 2000.

Лабораторна робота №3

Тема: Оцінка радіаційної і хімічної обстановки.

Мета: Навчити майбутніх фахівців швидко виявляти небезпеку ураження людей радіоактивними, отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами і оцінювати радіаційну, хімічну обстановку з урахуванням її впливу на організацію спасіння людей.

Професійна спрямованість: Вчитель чи фахівець іншої професії повинен правильно орієнтуватись при загрозі ураження людей, вміти проводити оцінку обстановки, яка склалась на території школи чи населеного пункту для прийняття рішень із запобігання або зменшення наслідків ураження та надання допомоги потерпілим.

Теоретичні питання.

1. Основи оцінки радіаційної обстановки.

2. Оцінка радіаційної обстановки після ядерного вибуху та при аварії на АЕС.

3. Оцінка хімічної обстановки.

4. Прогнозування наслідків впливу НХР.

Практичне завдання.

1. Ознайомлення з методикою оцінки радіаційної обстановки після ядерного вибуху та при аварії на атомній електростанції.

2. Ознайомлення з методикою оцінки хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах.

Хід роботи

А. Матеріал та обладнання:

1. Топографічні мапи, схеми зон радіоактивного та хімічного зараження місцевості, таблиці, лінійки, олівці, тощо.

2. Довідники з оцінки радіаційної та хімічної обстановки. Прилади хімічної розвідки.

Б. Методика виконання:

1. Провести оцінку радіаційної обстановки методом прогнозування та радіаційної розвідки:

а. Визначити зони радіоактивного забруднення, дати їх характеристику.

б. Визначити можливі дози опромінення при перебуванні у зонах радіоактивного зараження.

в. Визначити допустимий час перебування в зонах зараження.

г. Визначити можливі втрати під час дії на р/а забрудненій території.

д. Визначити спроби і засоби захисту в осередку р/а ураження.

2. Оцінити обстановку, яка може скластися на місцевості під час аварії на ХНО.

3. Розв’язання типових задач (див. п.п. 1-4 методички);

- визначення розмірів та площі зони хімічного забруднення;

- визначення часу підходу забрудненого повітря;

- визначення часу вражаючої дії СДОР (НХР);

- визначення допустимої тривалості перебування людей на зараженій місцевості та режимів об’єкта;

- визначення ймовірних втрат населення і особового складу формувань ЦО;

- визначення меж осередку хімічного ураження, площі зон зараження ОР/СДОР/;

- визначення глибин поширення зараженого повітря;

- визначення часу перебування людей в захисних спорудах і індивідуальних засобах захисту;

- визначення ймовірних втрат робітників населення й особового складу формувань в осередку хімічного ураження;

- визначення способів захисту людей в осередку хімічного ураження;

Запитання для самооцінки і контролю.

1. Назвіть способи і методи оцінки радіаційної обстановки.

2. Які зони р/а забруднення визнано після аварії на Чорнобильській АЕС?

3. Що розуміють під оцінкою хімічної обстановки?

4. Які об’єкти відносяться до хімічного небезпечних об’єктів (НХО)?

Література

Основна:

1. Цивільна оборона / за ред. Франчука В.С. – Львів, 2000 – 336с.

2. Цивільна оборона. Губський А.У. – К.: Мін. Освіти, 1995. – 216с.

Лабораторна робота №4

Тема: Засоби індивідуального захисту, медичні засоби захисту.

Мета: Показати студентам сучасні засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) та медичні засоби і допомогти їм набути практичних навичок застосування цих засобів.

Професійна спрямованість: Майбутній фахівець повинен знати і вміти захиститись при надзвичайних ситуаціях і навчити цьому дітей та дорослих.

Теоретичні питання.

1. Застосування засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) в НС.

2. Фільтруючі та ізолюючі засоби захисту.

3. Засоби захисту органів дихання.

4. Засоби захисту шкіри.

5. Методика оволодіння засобами індивідуального захисту.

6. Медичні засоби захисту.

Практичне завдання

1. Ознайомлення з індивідуальними засобами захисту органів дихання та методикою їх використання.

2. Ознайомлення з засобами захисту шкіри.

3. Вивчення медичних засобів захисту.

ХІД РОБОТИ

Матеріали та обладнання:

1. Навчального класу: Навчальні таблиці, стенди, макети, ОКЗК, ОЗК, Л-1, КЗД.

2. Робочого місця: протигази, респіратори, АІ-2, ІПП-8, ППІ.

1. Робота з засобами захисту органів дихання (фільтруючими та ізолюючими протигазами):

• підбір та одягання респіратора Р-2;

• підбір протигаза ГП-5 за розмірами і підготовка його використання, одягання протигаза;

• підбір дитячих протигазів;

• виготовлення масок ПТМ-1;

• розрахунки терміну перебування в ЗІЗ органів дихання.

2. Робота з засобами захисту шкіри:

• Підготовка і одягання легкого захисного костюма Л-1;

• одягання комплектів захисного фільтруючого одягу (ЗФО);

• надягання засобів індивідуального захисту на уражених;

• розрахунок часу знаходження людей в ізолюючих засобах захисту шкіри.

3. Робота з основними табельними засобами медичного захисту:

• ознайомлення з вмістом аптечки індивідуальної АІ-2 та правилами використання препаратів;

• проведення часткової санітарної обробки (ЧСО) дегазуючим розчином індивідуального протихімічного пакета ІПП-8;

• використання індивідуального перев’язочного пакета (ППІ).

4. Складання нормативів №2,3,5 (одягання респіратора, протигаза, проведення ЧСО).