Структура екранного твору
1. Шапка з адресними даними університету
2. Титри дипломної роботи
3. Дівчина вуглем малює на полотні будинок
4. Stand-up автора
5. Синхрон. Станіслав Цалик розповідає про те, як письменники будували «Роліт»
6. Синхрон. Пилип Селігей розповідає про репресії, що випали на долю мешканців будинку.
7. Художниця малює ситуації з життя Максима Рильського.
7. Автор у квартирі Леоніда Вишеславського. Спілкується з донькою та внуком письменника.
8. Синхрон. Пилип Селігей розповідає про те, що квартирами влада заохочувала писати «під диктовку». Проте справжні генії знаходили як не зрадити своєму творчому «Я».
9. Художниця малює кабінет Олеся Гончара та атмосферу, що панувала у ньому.
10. Автор у квартирі Олега Микитенка, сина письменника Івана Микитенка і сучасного мешканця «Роліту». Спілкуються про Івана Микитенка і будинок.
11. Stand-up автора
КОНЦЕПЦІЯ ЕКРАННОГО ТВОРУ
ТЕМА
Байдужість українців до культурно-історичної спадщини. Історія про будинок, який уміщує в собі цілу епоху.
ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМИ
Аби дослідити дану тему, автор спілкувалась з києвознавцями та дослідниками літератури. Неабияке значення при підготовці програми відіграли спогади сучасних мешканців «Роліту» про письменників, які були їхніми сусідами. Окрім того, були знайдені архівні матеріали та мемуари письменників. Усе це допомогло зрозуміти епоху і зробити програму насиченою.
ІДЕЯ
Розповісти про «Роліт» – будинок для геніїв літератури. Показати наскільки цінні та цікаві місця є в столиці, і довести, що про них варто знати.
ПРОБЛЕМА
Часто ми проходимо повз історичні місця чи споруди, але не помічаємо їх, бо нерідко нічого про них не знаємо. Проблематика програми полягає у тому, що українці не цінують власних історичних місць. Проте, коли приїздять до іншої країни, то залюбки замовляють екскурсії історичними маршрутами. На прикладі одного будинку автор хоче відкрити очі глядачам на унікальні місця, що багаті історією і знаходяться поруч з нами.
КОНФЛІКТ
У програмі «Письменники тут більше не живуть...» стикаються історія з сучасністю. Основний конфлікт – людина і збереження пам’яті та культурно-історичного надбання.
КОМПОЗИЦІЯ
Зав’язка:
Автор заявляє тему. Розмірковує над тим, чому ми не помічаємо навколо себе цікавого та історично цінного. Знайомство з «Ролітом»
Розвиток дії:
Історії українських класиків, які мешкали в будинку по вулиці Богдана Хмельницького. Знайомство з сучасними мешканцями.
Кульмінація:
Розмова автора з глядачем про те, як багато іншого та цікавого ховається у цьому будинку. І таких місць у столиці чимало.
Розв’язка:
Висновок автора. Розказує про те, на що перетворився «Роліт» сьогодні.
ТИП
Авторська програма
ЖАНР
Телевізійна документальна програма
СЦЕНАРНИЙ ЗАДУМ
Сценарний задум втілюється за допомогою героїв – мешканців сучасного «Роліту». Автор ходить від квартири до квартири і розпитує про побут українських класиків літератури та атмосферу, що панувала у будинку тоді, коли вони тут жили.
Автор розповідає про історію будинку. У цьому допомагають експерти, що володіють архівною інформацією.
Епізоди з життя письменників втілюються за допомогою малюнків. У програму введено персонаж художника, який малює картини зі слів свідків подій.
ПОЗИЦІЯ АВТОРА
Автор у даній програмі коментує деякі моменти з розповідей героїв та експертів. Він же виступає в ролі оповідача, який знайомить глядачів з унікальністю «Роліту». Позиція автора чітко виражена – це прагнення донести до аудиторії цінність історичних місць, аби наштовхнути на розуміння власного культурного надбання.
СЦЕНАРНИЙ ХІД
Автор намагається наблизити програму до документального кіно. Тому окрім звичайних прийомів використовує систему образів. Сценарний хід – введення персонажу художниці, яка буде малювати певні епізоди з життя письменників, котрі мешкали у будинку. Це – образ усіх наших сучасників, які тепер можуть лише малювати в своїй уяві, як усе було. Адже крім свідчень очевидців минулого та окремих документальних знахідок нічого не лишилось. Тож, висновок «як було насправді?» кожен має зробити сам. Тому цей персонаж з’являтиметься протягом програми і малюватиме власне уявлення того, що відбувалось.
