- •1.Основні концепції походження етносу.
- •3.Етнічні процеси, їх значення. Сучасні процеси.
- •4.Предмет, методи , завдання , структура культурології.
- •5.Теорії походження культури.
- •6.Еволюція
- •1. Античні уявлення про культуру
- •2. Уявлення про культуру в епоху середньовіччя
- •3. Сучасні уявлення
- •8.Функції
- •7.Наукові концепції трактування культури.
- •9.Становлення культурології.
- •10.Цивілізація і культура.
- •11.Глобалізація
- •12.Предмет, методи , завдання семіотики.
- •13. Аксіологія-предмет, метод, завдання.
- •14.Концепції походження релігії.
- •15.Феномен релігії.
- •16. Значення релігії для генезису культури
- •17. Первісні форми релігії
- •18. Доля релігії в умовах постіндустріального суспільства
- •19. Міф і релігія співвідношення понять
- •20. Історія становлення міфології, як науки
- •22. Принципи класифікації міфологічних систем
- •23. Міф і сьогодення
- •24.Структура міфу та особливості міфологічної етичності
- •25. Основні положення концепції Шпенглера
- •26. Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- •27. Історія становлення еволюціонізму
- •28. Сутність еволюціоністської концепції г.Спенсера.
- •29. Еволюціоністська концепція Моргана.
- •30.Пізній еволюціонізм – Дж. Фрезер та його послідовники
- •31. Концепція соціальних інститутів в еволюціоністській теорії.
- •32. Дослідження феномену походження релігії в межах еволюціоністської доктрини (Дж.Фрезер, е.Тойлер) та її критика.
- •33. Сучасна критика класичного еволюціонізму.
- •34. Погляди ф.Ратцеля на процес формування та розвитку культури.
- •35.Концепція «культурних кіл» л.Фробеніуса та ф.Гребнера.
- •36. Б.Малиновський як засновник функціоналізму.
- •37. Розвиток функціоналістської концепції в дослідженнях а.Радкліфф-Брауна.
- •38. Теорія потреб людини (б.Малиновський, а.Маслоу та ін.)
- •39. Дослідження еволюції ідеї сім*ї та шлюбу в культурології.
- •41 Структурний функціоналізм Парсонсона і Мертона
- •46. Ф.Боас – фундатор модерного наукового напряму в традиції американської антропології
- •47. Становлення психологічної антропології р.Бенедикт
- •48. Розвиток теорії психологічної антропології в працях м.Мід
- •49. Критика ф.Боасом сучасних йому антропологічних теорій
- •50. Метод «дистанційного вивчення культур» - переваги та вразливі сторони
- •51. Інтерпретативна антропологія к.Гірца
- •52. Культурологічна концепція л.Гумільова
- •53. Феномен культури в системі філософських поглядів м.Бердяєва
- •54. Становлення історії української культури
- •55. Сакральний, циклічний та емпіричний час. Вісьовий час
- •56. Співвідношення міфу і культури в концепції о.Шпенглера
- •57. М.Еліаде та його дослідження міфу
- •58. Концепція міфу як системи р.Барта
- •59. Символічно-романтична інтерпретація міфу я.Бахофеном
- •60. Філологічна концепція міфу о.Фрейденберг
27. Історія становлення еволюціонізму
Еволюціонізм – історично перший теоретичний напрямок у розвитку антропології. Він став антропологічною інтерпретацією ідей розвитку і прогресу, що сформувалися в кінці 18 – першій половині 19 ст. в рамках геології, біології, філософії та соціології. Прихильники еволюціонізму припускали існування універсального закону суспільного розвитку, що полягає в еволюції культури від нижчих форм до вищих, від дикості до цивілізації і т. д. Головна ідея еволюціоністів полягала в переконанні про повну тотожність історичних шляхів різних народів
Еволюціонізм значно старіший від дарвінізму. Еволюційні думки зустрічаються вже у стародавній Індії та Китаї, у вавілонських міфах, у працях давньогрецьких і давньоримських філософів Анаксімандра, Емпедокла, Епікура й Лукреція.
Еволюціонізм сформувався переважно у Великобританії і США, пізніше придбав популярність у більшості європейських країн. Загальновизнаним лідером британського еволюціонізму став Тейлор, що сформулював його базові теоретичні положення, напрямки та методологію. На рубежі 19-20 ст. еволюціонізм поступово втрачає позиції провідного теоретичного напрямку в антропології. Причиною цього стало спрощення концепції культурно-історичного процесу, яка не була підтверджена конкретними етнографічними матеріалами. На початку 20 ст. теорії еволюціонізму дотримувалися лише окремі дослідники, в тому числі Фрезер. Під впливом розробленої Боасом і його учнями на початку 20 ст. концепції культурного релятивізму на кілька десятиліть в антропології утвердилося вкрай негативне ставлення до теорії раннього еволюціонізму, подолане тільки в 1960-70-х у зв'язку з розвитком неоеволюціонізму в США.
28. Сутність еволюціоністської концепції г.Спенсера.
Герберт Спенсер – британський філософ і соціолог, один з родоначальників еволюціонізму, ідеолог лібералізму. Спенсер визнав природний відбір як один з факторів еволюції (він автор терміна «виживання найбільш пристосованих»).
Спенсер пропонує наступне визначення центрального поняття своєї філософської системи: «Еволюція – це інтеграція речовини, яка супроводжується розсіюванням руху і протягом якої речовина переходить зі стану невизначеної, незв'язної однорідності в стан певної зв'язної однорідності». Межа, за яку еволюція не може перейти, – рівновага системи. У разі порушення рівноваги починається розпад, який з часом переходить в новий еволюційний процес. Все, що існує, проходить через цей цикл розвитку і розпаду.
Аналогія з біологічним організмом позначилася і на трактуванні ідеї еволюції Спенсера. У теорії еволюції він виділив дві сторони: інтеграцію і диференціацію:
Інтеграція полягає в об'єднанні індивідів у групи, кожна з яких виконує властиві їй функції. Суспільство виникає як об'єднання індивідів у зв'язку зі зростанням чисельності або поступовим злиттям маленьких володінь у великі феодальні.
Диференціація полягає в русі від однорідного до різнорідного, в ускладненні будови. Первісне суспільство – просте і однорідне. Але надалі виникають нові соціальні функції, відбувається поділ праці, подальша різнорідність структури і функцій, що призводить до виникнення більш складного типу суспільства.
Спенсер розглядав еволюцію як єдність цих двох процесів. Еволюція проходить три фази: неорганічну, органічну і надорганічну. Фази - це основні етапи еволюції, що проходять певні періоди розвитку.
Неорганічна фаза – це виникнення і розвиток космічних систем;
Органічна – виникнення і розвиток рослинного і тваринного світу;
Надорганічна – виникнення і розвиток людини і суспільства. Найцікавіші елементи еволюційної теорії Спенсера пов'язані з аналізом надорганічної еволюції.
За словами Спенсера, людина в природному стані значною мірою антисоціальна. Головним чинником соціогенезу він вважає чисельне зростання популяції, що є необхідним для виживання і пристосування соціальної організації, яка в свою чергу сприяла виробленню і розвитку соціальних почуттів, інтелекту, трудових навичок. Суть і зміст цієї природної еволюції – соціалізація людини. З його точки зору, суспільство існує для блага своїх членів, а не навпаки. Умовою успішного соціального розвитку він вважав принципи «рівної свободи» індивідів, рівного впливу всіх індивідів і соціальних верств на прийняття політичних рішень; вільної конкуренції.