4.2. Теоретичні питання до заняття

1. Які анатомічні особливості має серце дитини в різні періоди життя?

2. Назвіть особливості іннервації та ритму серця у дітей.

3. Що таке дихальна аритмія: норма чи патологія і чому?

4. Які варіанти порушення ритму серця найчастіше спостерігаються у дітей?

5. Які межі серцевої тупості у дітей різного віку?

6. Про що свідчать зміщення меж серцевої тупості вправо? Вліво?

7. Охарактеризуйте артеріальний тиск та частоту і характер пульсу у дітей різного віку.

8. Що таке «ниткоподібний» пульс? При якій патології він виникає?

9. Що розуміють під терміном «гіпертензія»?

11. Які особливості має ЕКГ у дітей?

12. Назвіть прояви серцево-судинної недостатності у дітей

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті

Практичні навички	Засоби навчання
1. Навчитися аналізувати лабораторні аналізи та матеріали інструментальних, функціональних методів оцінювання серцево-судинної системи. 2. Навчитися діагностувати семіотику головних уражень серцево-судинної системи: а) функціональні розлади серцево-судинної системи; б) ревматичні ураження; в) природжені і набуті вади розвитку; г) первинну і симптоматичну гіпертензію; д) серцеву недостатність	Історії хвороби, аналізи, ЕКГ, ФКГ, рентгенограми, ехограми, підручники, посібники, довідники, методичні рекомен. Хворі діти та їхні батьки, історії хвороби, аналізи, ЕКГ, ФКГ, ехограми, рентгенограми, підручники, посібники, довідники, методичні реком.

5. Зміст теми:

Методика дослідження серцево-судинної системи в дітей

Досліджуючи серцево-судинну систему дитини, потрібно брати до уваги:

1. Скарги: на біль у ділянці серця, серцебиття, перебої, задишку, ціа­ноз, набряки, головний біль, запаморочення, загальну слабкість, сто­мленість.

2. Дані огляду: серцевий горб, пульсацію в ділянці серця, зміни серцевого поштовху, колір шкіри (блідість, ціаноз), фізичний розви­ток.

3.Дані пальпації: серцевий поштовх, «котяче муркотіння».

4.Дані перкусії: збільшення розмірів серця.

5.Дані аускультації: зміна гучності тонів, ритму та частоти серце­вих скорочень, наявність функціонального чи органічного систоліч­ного шуму, діастолічного шуму, акцентів та розщеплення тонів на основі серця, додаткові аускультативні феномени.

6.Зміни артеріального тиску, частоти та характеру пульсу.

7. Оцінку результатів інструментальних досліджень серцсво-судинної системи (ЕКГ, ФКГ, рентгенограми серця, ультразвукового дослідження).

Особливості ЕКГ у дітей

• Чим молодша дитина, тим вища частота серцевих скорочень.

• Зміщення електричної осі серця вправо (правограма) у новона­роджених, рідше — у немовлят.

• Глибокий зубець Q у III стандартному відведенні у дітей до­шкільного віку.

• Зубець Q відсутній у правих грудних відведеннях у дітей до­шкільного віку.

• Зубець Т у правих грудних відведеннях позитивний у новонарод­жених до 4—6-го дня життя, потім він стає негативним, також у немовлят, у V1—У4; у дітей раннього віку — у V1—У3; у дітей дошкіль­ного віку — у V1—V2 ; у школярів — у V1 рідко у V2.

• Характерною є висока частота дихальної аритмії у школярів, рідше в дошкільному віці.

Недостатність кровообігу в дітей

У разі захворювань органів серцево-судинної системи загальний стан дітей визначається за ступенем недостатності кровообігу. Під не­достатністю кровообігу розуміють такий патологічний стан дитячого організму, за якого серцево-судинний апарат не може достатньою мірою забезпечити кров'ю органи й тканини. Причиною недостатності крово­обігу може бути судинна (колапс, зомління, шок) і серцева (ліво- або правошлуночкова) недостатність. Тяжкість стану в разі серцево-судинної недостатності визначаються за частотою пульсу, співвідношенням час­тоти пульсу і дихання, наявністю і виразністю задишки, ціанозу, на­бряків, збільшенням розміру печінки та ін. Видрізняють такі ступені недостатності кровообігу в дітей:

І ступінь — ознак недостатності кровообігу в стані спокою немає, але вони з'являються після фізичного навантаження (тривалий крик та ін.) у вигляді тахікардії та задишки;

IIА ступінь — ознаки недостатності кровообігу спостерігаються в стані спокою і характеризуються незначною задишкою (тахіпное на 30—50 % більше від норми), тахікардією (частота пульсу на 10—15 % перевищує норму) та збільшенням розміру печінки, яка на 2—3 см виступає з-під краю ребрової дуги;

ІІБ ступінь — проявляються задишка (частота дихання на 50—70 % перевищує норму) і тахікардія (частота пульсу на 15—25 % більша від норми), печінка на 3—4 см виступає з-під краю ребрової дуги;

III ступінь — спостерігаються значна задишка (частота дихання на 70—100 % перевищує норму) і тахікардія (частота пульс у збільшена на 30—40 % від норми), гепатомегалія, значні набряки (на обличчі; гідроперикард, асцит, анасарка).