Допоміжна література:

1. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

2. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.

3. Рассел Б. Исследования значения и истины. –М., 1999.

4. Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997.

Т. 5.2 Аргументація і процес формування переконань

Різні тлумачення поняття «доведення»: як форми мислення, за посередництвом якої, на основі одних знань розкривається істинність або хибність інших знань, і як самого процесу використання цієї форми (тобто як логічної операції (процедури), або як сукупності логічних прийомів). Структура доведення: теза, аргументи і спосіб доведення. Види аргументів. Сильні і слабкі аргументи. Спосіб (форма) доведення. Основні види доведення: власне доведення і спростування. Прямі і непрямі доведення («апагогічні»). Розподільче доведення.

Правила тези, аргументів і зв’язку тези із аргументами. Можливі логічні помилки в доведеннях. Мистецтво ведення полеміки і суперечки. Еристика. Правила полеміки. Значення теорії аргументації для науково-теоретичної і практичної діяльності людей.

Основні поняття: доведення, теза, аргумент, спосіб доведення, власне доведення, спростування, пряме доведення, непрямедоведення («апагогічне»), розподільче доведення, полеміка, еристика.

Семінар: Доведення і спростування з погляду логіки

1. Доведення і спростування з погляду логіки.

2. Види доведень і спростувань.

3. Структура доведень.

4. Правила доведень.

Питання до самостійної роботи

1. Правила доведень.

2. Розподіл доведень на прямі і непрямі у логіці.

3. Помилки в доведеннях стосовно тези, аргументів, демонстрації.

Питання до індивідуальної роботи

1. Охарактеризуйте основні риси теорії аргументації та суперечки.

2. Сильні і слабкі аргументи.

3. Опишіть основні форми суперечки.

4. Практична користь від знання теорії аргументації.

Теми творчих робіт:

1. Зробіть практичну презентацію основних форм суперечки: дискусія, диспут, полеміка та дебати.

Основна література:

1. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К., 2002.

2. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. - М., 1996.

3. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Изд. 3-е, - М., 1997.

4. Ерышев А.А., Лукашевич Н.П. Логика. – К., 1999.

5. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручн. для юридичн. фак. і вузів. 3-е видання. – К., 2001.

6. Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.

7. Ивин А.А. Искусство правильно мыслить. – М., 1990.

8. Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.

9. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для вузів. – К., 1998.

10. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1971.

11. Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.

12. Хоменко І.В. Логіка – юристам. – К., 1997.

13. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.

Допоміжна література:

1. Жоль К.К. Методы научного познания и логика для юристов. – К., 2001.

2. Карнап Р. Значение и необходимость. - М., 1959.

3. Тарский А. Истина и доказательство. //Вопросы философии. 1972. №8.-С.136-145.

4. Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997.