16. Кругообіг вуглецю

Єдиним джерелом вуглецю, який використовується для синтезу органічної речовини, є вуглекислий газ, що входить до складу атмосфери або перебуває у розчиненому стані у воді. Вуглець гірських порід (переважно карбонати) рослини не використовують.

У процесі фотосинтезу вуглекислий газ перетворюється на органічну речовину (вуглеводи, білкові речовини, ліпіди), яка служить кормом для тварин. Дихання, бродіння і згоряння палива повертає вуглекислий газ в атмосферу.

В біологічному кругообігу вуглецю (рис. 6.32) беруть участь тільки органічні сполуки і вуглекислий газ. Фотосинтез і дихання повністю комплементарні і взаємно відповідні: весь асимільований у процесі фотосинтезу вуглець включається у вуглеводи, а в процесі дихання весь вуглець, який міститься в органічних сполуках, перетворюється на вуглекислий газ.

17. Кругообіг сірки і фосфору

Круогообіг сірки тісно пов'язаний з живою речовиною. Сірка у вигляді SO2,

SO3, H2S і елементарної сірки викидається вулканами в атмосферу. З іншогобоку, в природі у великій кількості відомі різні сульфідиметалів: заліза, свинцю, цинку та ін сульфідна сірка окислюється в біосферіза участю численних мікроорганізмів до сульфатної сірки SO42 грунтів іводойм. Сульфати поглинаються рослинами. У організмах сірка входить досклад амінокислот і білків, а у рослин, крім того, - до складу ефірнихмастил і т.д. Процеси руйнування залишків організмів у грунтах і в мулахморів супроводжуються дуже складними перетвореннями сірки. При руйнуваннібілків за участю мікроорганізмів утворюється сірководень. Далісірководень окислюється або до елементарної сірки, або до сульфатів. У цьомупроцесі беруть участь різноманітні мікроорганізми, що створюють численніпроміжні сполуки сірки. Відомі родовища сірки біогенногопоходження. Сірководень може знову утворити «вторинні» сульфіди, асульфатна сірка створює гіпс. У свою чергу сульфіди і гіпс зновупідлягають руйнуванню, і сірка відновлює свою міграцію

Кругообіг фосфору. Джерелом фосфору біосфери є головним чином апатит,зустрічається у всіх магматичних породах. У перетвореннях фосфору більшуроль відіграє жива речовина. Організми витягають фосфор з грунту, воднихрозчинів. Засвоєння фосфору рослинами багато в чому залежить від кислотностігрунту. Фосфор входить до численні сполуки в організмах: білки,нуклеїнові кислоти, кісткова тканина, лецитини, фітин та інші сполуки;особливо багато фосфору входить до складу кісток. Фосфор життєво необхіднийтвариною в процесах обміну речовин для накопичення енергії. З загибеллюорганізмів фосфор повертається в грунт і в мули морів. Він концентрується ввигляді морських фосфатних конкрецій, відкладень кісток риб, що створює умовидля створення багатих фосфором порід, які в свою чергу єджерелом фосфору в біогенному циклі.

Вміст фосфору в земній корі становить 8 * 10-20% (за вагою). Увільному стані фосфор в природі не зустрічається внаслідок його легкоїокислюваність. У земній корі він знаходиться у вигляді мінералів (фторапатіт,хлорапатіт, вівіаніт тощо), які входять до складу природних фосфатів --апатитів і фосфоритів. Фосфор має виняткове значення для життятварин і рослин.

Так як рослини забирають з грунту значну кількість фосфору, априродне поповнення фосфорними сполуками грунту вкрай незначно,то внесення в грунт фосфорних добрив є одним з найважливішихзаходів щодо підвищення врожайності. Щороку у світі видобуваютьприблизно 125 млн. т. фосфатної руди. Більша її частина витрачається навиробництво фосфатних добрив.