- •Національний університет «Львівська політехніка»
- •Лекція з курсу Транспортне право України
- •1. Поняття та види правопорушень на транспорті
- •2. Транспортні злочини та особливості кримінальної відповідальності
- •3. Адміністративні проступки на транспорті та особливості адміністративної відповідальності за них
- •4. Особливості цивільно-правової відповідальності за порушення транспортних зобов'язань
- •1. Відповідальність за невиконання плану перевезень.
- •Висновки.
- •Література
Висновки.
Транспорт є однією з важливих галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва у перевезеннях.
Правопорушення - це соціально небезпечне або шкідливе, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб'єкта, яке передбачено чинним законодавством і за яке встановлено юридичну відповідальність.
Виокремлення транспортних правопорушень у самостійні групи зумовлено наявністю в усіх транспортних правопорушеннях єдиного родового об'єкта, загальних рис в ознаках об'єктивної та суб'єктивної сторін, а також спільних вимог до суб'єктів правопорушень. Характерною особливістю цих правопорушень є те, що їх вчинення відбувається у певній сфері діяльності, де взаємодія людини з транспортним засобом є джерелом підвищеної небезпеки.
Злочини відрізняються від інших правопорушень рівнем суспільної небезпеки, який визначається характером порушень суспільних відносин, розміром заподіяної шкоди, способом вчинення правопорушення, характеристикою суб'єкта, особливостями суб'єктивної сторони тощо.
Об'єктивна сторона транспортних злочинів складається із сукупності кількох ознак: протиправної поведінки; настання або створення загрози настання суспільно шкідливих наслідків і причинного зв'язку між: порушенням зазначених правил та настанням шкідливих наслідків, а також цілої низки додаткових і кваліфікаційних ознак.
Законом визначено, що адміністративним проступком визнається протиправна вина (умисна або необережна), дія чи бездіяльність, яка посягає на власність, права та обов'язки громадян, на державний або громадський порядок, на встановлений порядок управління і за яку законодавством України передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Цивільно-правова відповідальність є негативним для порушника (боржника) наслідком і полягає у застосуванні до нього в інтересах іншої особи (кредитора) встановлених законом або договором санкцій майнового характеру – відшкодування збитків, виплату неустойки (штрафу, пені). Підставою такої відповідальності є наявність відповідних норм права та складу правопорушення. Вона настає, якщо наявні: а) протиправна поведінка особи; б) шкідливий результат (шкода); в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та г) вина особи, яка заподіяла шкоду.
Цивільно-правова відповідальність у сфері транспортних правовідносин має компенсаційний характер, оскільки її метою є відновлення порушених майнових прав учасників правовідносин, а тому розмір відшкодування не може перевищувати розміру завданих збитків (ст. 114 Статуту залізниць України, ст. 179 КТМ, ст. 93 Повітряного кодексу України, ст. 68 Закону України «Про автомобільний транспорт»), однак ця відповідальність залишається обмеженою, оскільки неодержані доходи не відшкодовуються.
Література
1. Конституція України. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. [Електронний ресурс] // Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
3. «Про транспорт» : Закон України - Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 51, ст.446.
4. Про Положення про Міністерство інфраструктури України : Указ Президента України від 12 травня 2011 р. № 581/2011
5. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 9 грудня 2011 р. № 1085/2010.
6. Про Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті : Указ Президента України від 6 квітня 2011 р. № 387/2011.
7. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закону України від 07.03.2002 р. №3099-ІІІ// Відомості Верховної Ради.-2002.-№32.-Ст.225.
8. Про Державну спеціальну службу транспорту: Закон України від 5.02.2004 р. №1449-ІV// Урядовий кур’єр.-2004.0№45.-10 березня.
9. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22.06.2000 р. №1835-ІІІ// Відомості Верховної Ради.-2000.-№40.-Ст.338 (із змінами).
10. Про центральні органи виконавчої влади : Закон України 17 березня 2011р.
11. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення : Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2342-III. Відомості Верховної Ради України, 2001, № 27, Ст.132.
12. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху : Закон України від24 вересня 2008 р. № 586-VI. Відомості Верховної Ради України, 2009, № 10-11. Ст.137.
13. Булгакова І.В. Транспортне право України: Акад. курс: Пiдручник / I.В. Булгакова, О.В. Клепiкова. - К.: Iн Юре, 2005. - 536 с.
14. Демський Е.Ф., Гіжевський В.К. Транспортне право України. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 416 с.
15. Развадовський В.Й. Адміністративно-правове регулювання правовідносин у транспортної сфери України / В.Й. Развадоський. – Х. : Вид. ун-т внутр. справ, 2004, – 284 с.
16. Северин Л.І., Довбиш В.А., Северин С.Л. Основи транспортного права України : Навч. посібник для студентів трансп. профілю. - Вінниця: ВДТУ, 2002. - 95 с.
17. Смирнов А.М. Транспортне право: курс лекцій / А. М. Смирнов, О. В. Клещенков. - Донецьк : Норд-Пресс, 2006. - 300 с.
18. Транспортное право Украины: Сб. законодат. актов / Сост. В.В.Сунцов. - Харьков : Консум, 1998. - 496 с.
19. Шелухін М.Л. Транспортне право України: Підруч. Шелухін М.Л., Антонюк О.І., Вишнивецька В.О. та ін. – К.: ІН ЮРЕ, 2008. – 896 с.
20. Виконавча влада і адміністративне право / За заг.ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002.-668 с.
21. Прус В.М. Правоохранительные органы на транспорте. - Одесса, 1997.
22. Булгакова І.В. Транспортне право України / I.В. Булгакова, О.В. Клепiкова. - К.: Iн Юре, 2005.
23. Про порядок обслуговування громадян залізничним транспортом : Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 252.
24.Правила поведінки громадян на залізничному транспорті :Постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1995 р. № 903
25. Про затвердження Державної цільової програми реформування залізничного транспорту на 2010-2015 рр. : Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 р. № 1390.
26. Про схвалення Стратегії розвитку залізничного транспорту на період до 2020 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 р.
27. Про створення в Україні транспортних коридорів та входження їх до міжнародної транспортної системи : Постанова Кабінету Міністрів України № 324 від 30 жовтня 1996 р.
28. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін., за заг. ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре“, 2006. -1196 с.
29. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково-практичний коментар / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін. – 3-є вид. – К. : Алерта ; КНТ; ЦУЛ, 2010. – 684 с
