2. Форми та види взаємодії між видами транспорту.

Транспорт – одна з найбільш важливих галузей народного господарства України. Він забезпечує вироб­ничі і невиробничі потреби матеріального виробницт­ва, невиробничої сфери, а також населення в усіх ви­дах перевезень.

Виділяють такі види транспорту: наземний (заліз­ничний, автомобільний, трубопровідний, гужовий, в'юч­ний), водний (морський, річковий, озерний), повітря­ний і електронний. За функціональними особливостя­ми транспорт поділяється на вантажний та пасажирсь­кий. Це зв'язано з тим, що транспорт виступає необ­хідною передумовою функціонування як матеріального виробництва, так і сфери обслуговування, в тому числі пасажирських перевезень.

Пасажирський транспорт є галуззю невиробничої сфери і належить до інфраструктурних галузей. Ван­тажний транспорт – галузь виробничої інфраструкту­ри. Не виробляючи безпосередньо матеріальної продук­ції, вантажний транспорт є четвертою галуззю матері­ального виробництва після видобувної, переробної промисловості і сільського господарства. Жодна з на­званих трьох основних галузей матеріального вироб­ництва не здатна функціонувати без транспортного за­безпечення. Продукт тільки тоді готовий до споживан­ня, коли він доставлений до споживача.

З одного боку, транспорт є неодмінною умовою функціону­вання самого виробництва, де він здійснює доставку сировини, паливно-енергетичних ресурсів, комплектуючих, устаткування і т. п., а з другого — доставляє готову продукцію до споживача. Таким чином, в процесі виробництва готової продукції транспорт істотно впливає на її собівартість, а звідси — на ефективність і ціну. Зменшення транспортної складової у собівартості виробле­ної продукції сприяє підвищенню ефективності виробництва. Зменшити транспортні затрати можна як за рахунок підвищення функціонування транспорту, заміною одного виду іншим, більш ефективним для перевезення даної продукції, так і шляхом удо­сконалення територіальної організації виробництва, що зменшить транспортні витрати для доставки сировини, паливно-енерге­тичних ресурсів, устаткування, готової продукції.

Транспорт є необхідною умовою спеціалізації і комплексного розвитку народногосподарських комплексів регіонів, формуван­ня ТВК як локального, так і районоутворюючого значення. Він сприяє суспільному територіальному поділу праці, формуванню зв'язків між населеними пунктами та всередині їх. Без транспор­ту неможлива інтеграція України у загальносвітову економічну систему. Це потребує модернізації старих та будівництва нових транспортних магістралей міждержавного значення.

За призначенням виділяють транспорт загального користуван­ня, відомчий та особистого призначення.

Окремі види транспорту не функціонують ізольовано. Вико­нуючи спільну функцію по забезпеченню народногосподарського комплексу вантажними і пасажирськими перевезеннями, різні види транспорту формують між собою тісні взаємозв'язки. Внас­лідок цього складається транспортна система, яка розвивається у взаємодії з усім народногосподарським комплексом країни. Транс­портна система являє собою територіальне поєднання шляхів сполучення, технічних засобів транспорту і служби перевезень, які об'єднують всі види транспорту і всі ланки транспортного процесу у їх взаємодії і забезпечують успішне функціонування народногосподарського комплексу країни в цілому.

Роботу транспортної системи забезпечує транспортна інфра­структура, що включає в себе шляхи сполучення, рухомий склад, вантажно-розвантажувальне господарство транспортних та інших підприємств і організацій, які здійснюють навантаження, розван­таження і перевалку вантажів (що перевозяться всіма видами транспорту), а також засоби управління і зв'язку, різноманітне технічне обладнання.

Формування системи знань з теоретичних основ формування транспортних систем, збалансованих у техніко-технологічній, економічній та організаційно-правовій областях та практичному використовуванні методів координації перевізної діяльності видів транспорту на основі комплексної технології, логістичних принципів, оцінки транспортного та позатранспортного ефекту варіантів освоєння перевезень забезпечує ефективне державне управління у сфері транспорту, у тому числі щодо взаємодії усіх видів транспорту.

Різні методики і їх недосконалість не дозволяє робити точні

оцінки ефективності взаємодії видів транспорту.

Технічний аспект

Загалом він зводиться до конструктивної і потужностний уніфікації всіх елементів і ланок різних видів.

Для цього потрібно:

1) погодження пропускний і переробної здібності, стыкующих

ліній, а також окремих пристроїв у вузлах, наприклад, місткість

ж/д шляхів на станціях і причалах порту, потужності перевантажувальної

техніки, ємності складів, наявність маневрових засобів та ін.

2) Ув'язування параметрів рухомого складу, вантажопідйомності автомобіля та судна

3) Планування пристроїв вузла, потоковість елементів і їх достатність

4) Створення надійної і зручної системи зв'язку..

Технологічний аспект

Враховує підпорядкування операцій обробки вантажів в транспортних вузлах єдиного порядку, без якого швидкий і ефективний перехід вантажів з одного транспорту на інший неможливо. У ЄС діє ЄТП (єдиний технологічний процес). ЄТП - самостійний документ, затверджуваний посадовими особами, наприклад, станції примикання і заводами, автокомбинатам і станцій. Перевезення масових вантажів, які по суті і визначають фінансовий стан доріг і галузі в цілому, як показує досвід, повністю виправдовує себе кільцевий маршрут.

Висновок 3-х сторонніх договорів відбувається між відправниками та залізницею - одержувачем. У договорі встановлюється обсяг, порційність, час відвантаження і термін доставки. Дотримання таких договорів дозволить отримати відмінні результати від цієї нової технології:

1) жорсткі графіки руху вантажних поїздів і оборотів локомотивів

2) єдині технологічні процеси роботи під'їзних шляхів клієнтури і портових терміналів.

У зв'язку з великою конкуренцією автотранспорту дороги повинні активно впроваджувати швидкісні поїзди з контейнерами, контреллейрами (фури). Перевезення цих поїздів планується в транспортних коридорах.

Організаційний аспект

У цьому випадку забезпечується взаємодія:

1) спільною розробкою документації по поліпшенню експлуатаційної роботи, наприклад, контактних графіків, які гарантують узгоджену частоту і рівномірність.

2) прийняття єдиної системи оперативного планування поточної роботи.

Це добові і змінні плани введення єдиного часу та порядок обміну необхідною інформацією. Для тривалих перевезень необхідно узгодження розкладу з іншими видами транспорту, де взаємне очікування повинно бути мінімальним у пунктах пересадки. Одним із способів отримання ефекту є безперегрузочное повідомлення. На залізничному транспорті це заміна вагонів колісних візків пасажирських поїздів і частини вантажних. У більшої вантажних вагонів вантажі перевантажуються.

Досвід Іспанії та експерименти в Болгарії по використанню нових візків з самоустанавливающимися колесами. Розсунення і зрушення колісних центрів відбувається на ходу на певних ділянках залізниці. Колеса дорогі.

На водному транспорті це застосування суду "ріка-море", а також судна -

лихтеровозы не дозволяють виробляти перевантаження з річкового на морський транспорт. Також застосовуються суду "роро". Застосовувалися поромні системи. В останні роки поромні переправи замінюються шляхами з допомогою мостів і тунелів. Movie перевезення - система переміщення залізничних вагонів на спеціальних платформах по шосе до одержувача.

Контрейлерная система перевезення автомобіля причепами і на вагоні-

платформі. Дуже поширена в США. Недолік - перевезення "мертвого" вантажу (25-30% від payload). Контейнерні і пакетні перевезення. У 1934 році було створено 900 контейнерів. Тароупаковочные й штучні вантажі до контейнерів йшли за схемою: автомобіль - вагон - автомобіль з переробкою в 6 разів. Застосування контейнерів скорочує переробку до 1 разу.

Основи комплексної теорії транспорту

Всі види транспорту, так чи інакше впливають один на одного. Вони взаємодіють між собою, ізольовано вивчати їх один від одного не можна. Конструкція автомобіля, вагони і контейнери однакові. Дизельні двигуни застосовуються в тепловозах, пароплавах, автомобілях. Сигналізація застосовується на вулицях і автодорогах.

Тягові розрахунки, пропускна здатність, графіки руху за своєю методикою є однаковими для всіх. Застосовувані формули, в принципі, також однакові, відрізняються тільки параметрами.

Основи комплексної теорії транспорту вперше були сформульовані академіком В.М. Образцовим.

Категорії шляху:

. у повітрі - повітряна авіація

. на воді - підводне плавання

. бездушні шляху - космос

. в повітряному середовищі з використанням твердої поверхні (залізниця,

автомобілі, монорельс, конвеєри і т.д.)

. в повітряному середовищі з використанням водної поверхні (суду і апарати на повітряній подушці)

. в повітряному середовищі водних середовищах - судна на підводних крилах.

Шляхи характеризуються:

- способами напрямку руху

- що припускаються осьовими і погонними вантаженнями на залізничних,

автомобільних дорогах і осіданням судів на водних шляхах

- розрахунковими ухилами (море - 0; Дніпро - 0,00007; гірські річки - 0,01; залізниця - максимум 0,6-0,8; повітряний транспорт - вертоліт - 1)

- величиною шляхових габаритів (залізниця, автомобіль, річкові суду)

- характером і величиною опору.

Основною формою взаємодії підприємств різних видів транс­порту є пряме змішане сполучення. Під прямим змішаним спо­лученням розуміється така система організації перевезень паса­жирів і вантажів, за якої перевезення здійснюється за єдиним транспортним документом на весь шлях прямування і в його вико­нанні беруть участь два і більше видів транспорту.

Складовими частинами цього поняття є те, що це сполучення:

• пряме, тобто перевезення здійснюється за єдиним транспорт­ним документом, який оформляється на весь шлях прямування;

• змішане, оскільки у виконанні перевезення беруть участь два і більше видів транспорту.

Прямі змішані сполучення можна диференціювати за видами:

1. залізнично-водне (у здійсненні перевезення беруть участь залізничний і морський (річковий) види транспорту);

2. залізнично-автомобільне (у здійсненні перевезення беруть участь залізничний та автомобільний види транспорту);

3. залізнично-водно-повітряне (у здійсненні перевезення бе­руть участь залізничний, морський (річковий) та повітряний види транспорту);

4. інші види.

Перевезення у прямому змішаному сполученні дуже зручні для відправників (отримувачів) вантажів, пасажирів, бо створюють для них цілу низку переваг:

а) відсутня необхідність отримувати вантаж у пунктах пере­ валки (перевантаження) та пред'являти його для перевезення за призначенням іншим видам транспорту;

б) немає потреби складати окремі документи для перевезення на кожному виді транспорту;

в) перевезення дешевші, оскільки здебільшого у прямому змі­ шаному сполученні діють пільгові знижки з тарифів.

Якщо у перевезенні беруть участь два і більше видів транспор­ту, то має існувати визначене місце, в якому відбувається перехід від одного виду транспорту до іншого. Вже з огляду на те, що в цьому місці змінюються види транспорту, які здійснюють процес транспортування, сам перехід має ознаку універсальності.

Щодо кола цих учасників, то їм притаманні такі специфічні ри­си. Так, транспортна організація, що уклала договір перевезення в пункті відправлення, є однією стороною, законним представником усіх транспортних організацій на шляху прямування вантажу. Дру­гою стороною, як вже було зазначено, є всі транспортні організації на цьому шляху прямування вантажу. Тобто, в цьому разі наявно багато осіб у зобов'язанні з боку кредитора (за чинними нормами цивільного права). Отримуючи вантаж у пункті перевалки від попе­редньої транспортної організації кожна наступна транспортна орга­нізація розпочинає виконувати свої обов'язки, які виникли при складанні у пункті відправлення єдиного договору на перевезення.

Транспортування вантажу відбувається за наявності відповід­них, належним чином заповнених документів. У взаємодії різних видів транспорту основним документом є накладна на пряме змі­шане сполучення, яку заповнюють на весь шлях прямування у пункті відправлення. Порядок заповнення накладної визначається у відповідних Правилах перевезень різними видами транспорту. Вантажна накладна характеризується певними особливостями:

• масові вантажі, що відправляються великими партіями че­рез одні й ті самі пункти перевантаження (перевалки), прийма­ються за однією накладною, складеною на цілий маршрут або групу вагонів;

• у разі здавання вантажу з водного транспорту на залізнич­ний пункт перевалки накладну складають на кожний вагон, а при відвантаженні великими партіями (маршрут чи групу вагонів) -додаткову накладну;

• коли вантаж здають автостанції повагонними відправлення­ми, накладні складають на кожну окрему партію, маса якої не перевищує вантажопідйомність чи місткість вагона.