Стаття 12. Поважне ставлення та толерантність

Державний службовець повинен шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби.

Державний службовець має виявляти толерантність і повагу до різних релігійних організацій, шанування та дотримання народних звичаїв і національних традицій, установленого протоколу у відносинах з представниками міжнародних організацій, іноземних установ та іноземців.

Стаття 13. Виконання доручень

Державний службовець зобов'язаний виконувати доручення (накази, розпорядження тощо) вищих за посадою осіб, які не суперечать закону й видані у межах їх повноважень, встановлених законом.

У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу. В цьому разі посадова особа, яка дала доручення або вища за посадою особа на протязі 3 днів повинні надати державному службовцю письмове підтвердження чинності або скасувати видане доручення.

Стаття 14. Неупередженість

Державний службовець зобов'язаний приймати рішення і вчиняти дії неупереджено: не допускати при виконанні посадових обов'язків надання переваг або створення умов для надання переваг будь-яким особам, групам осіб за ознакою статі, раси, національної приналежності, мови, походження, майнового і посадового положення, місця проживання і відношення до релігії, переконань, належності до громадських об'єднань, професійної приналежності та за іншими ознаками, а також будь-яким юридичним особам, якщо інше не передбачено чинним законодавством України.

Державний службовець зобов'язаний не допускати можливості впливу особистих інтересів, інтересів зацікавлених осіб на виконання ним своїх посадових обов'язків.

Стаття 15. Заборона прийняття рішень та вчинення дій, спрямованих на одержання неналежної винагороди

Державному службовцеві забороняється приймати рішення та вчинити дії, спрямовані на одержання неналежної винагороди.

Державний службовець не повинен допускати, щоб перспектива одержання неналежної винагороди впливала на прийняття ним рішень та вчинення дій.

В разі якщо державному службовцеві пропонується неналежна винагорода, він зобов'язаний відмовитися від неї. У випадку, якщо неналежна винагорода дістається державному службовцеві з незалежних від нього причин, він має сповістити про це вищу за посадою особу й передати цю винагороду на протязі 3 днів, у встановленому законодавством порядку, органові державної влади, у якому він працює.

Стаття 16. Запобігання корупції

Державний службовець повинен суворо дотримуватись обмежень і заборон, передбачених Законами України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією” та антикорупційним законодавством, уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його в корупції.

Поведінка державного службовця має демонструвати, що він не терпить будь-яких проявів корупції, відмітає пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує службу і приватне життя, при найменших ознаках корумпованої поведінки інформує свого керівника або державний орган вищого рівня.

Державний службовець зобов'язаний декларувати свої доходи та доходи своєї сім'ї в порядку та у строки, визначені законодавством України; ретельно виконувати свої громадянські обов'язки, у тому числі фінансові зобов'язання, в порядку і розмірах, установлених законом.

Стаття 17. Прийняття подарунків або інших знаків уваги

Державні службовці не домагаються і не отримують, прямо або опосередковано, будь-яких подарунків або інших знаків уваги, які можуть впливати на виконання ними своїх функцій, здійснення своїх обов'язків і прийняття рішень.

Стаття 18. Конфлікт інтересів

Державний службовець не має права використовувати своє офіційне положення для невиправданого здобування особистої користі або особистої та фінансової користі для своїх сімей.

Державний службовець не має права брати участь ні в яких угодах, не займати ніякого положення, не виконувати ніяких функцій і не мати ніяких фінансових, комерційних або інших аналогічних інтересів, які несумісні з їх посадою, функціями, обов'язками або їх виконанням.

Державний службовець не має права користуватися державними грошовими коштами, власністю, послугами або інформацією, отриманою ним при виконанні службових обов'язків, для здійснення діяльності, не пов'язаної з виконанням ним службових обов’язків.

Державний службовець повинен вчиняти заходи, які встановлені законом, для того, щоб після залишення своєї посади він не зловживав своїм колишнім службовим положенням.

У відношенні рішень (дій), що приймаються державним службовцем за заявами фізичних і юридичних осіб і які тягнуть юридичні наслідки, конфлікт інтересів виникає з дня подачі зацікавленою особою заяви відповідному державному службовцеві.

Державний службовець зобов'язаний запобігати виникненню конфлікту інтересів, а у разі виникнення конфлікту інтересів вжити заходів з його врегулювання.

Стаття 19. Використання майна

Державний службовець зобов'язаний ощадливо та ефективно використовувати державне майно, інші засоби організаційно-технічного, матеріального та іншого забезпечення, користування і розпорядження якими входить до його компетенції.

Державному службовцеві забороняється використовувати державне майно, інші засоби організаційно-технічного, матеріального та іншого забезпечення в особистих інтересах, а також в інших цілях, не пов'язаних з виконанням ним своїх посадових обов'язків.

Стаття 20. Використання інформації

Державний службовець зобов'язаний забезпечити доступність інформації про діяльність органів державної влади й місцевого самоврядування, власну службову діяльність у межах і порядку, встановлених законодавством.

Державний службовець зобов'язаний дотримуватись встановлених в органах державної влади правил надання службової інформації.

Державному службовцеві забороняється використовувати службову інформацію в неслужбових цілях інакше, як у порядку, передбаченому чинним законодавством України та правилами надання службової інформації.

Державний службовець не повинен прагнути одержати доступ до службової інформації, володіння (використання) якої не відноситься до його компетенції.

Державному службовцеві забороняється розголошувати довірену йому державну таємницю, іншу інформацію з обмеженим доступом, визначену Законами України “Про інформацію” та “Про державну таємницю”, у тому числі й після залишення ним державної служби, а також використовувати таку інформацію у власних інтересах або в інтересах інших осіб шляхом порад чи рекомендацій. Державний службовець не повинен приховувати від громадян факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров'я і безпеки людей, крім випадків заборони розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, вичерпний перелік яких визначено законом, а також завдавати шкоди державній інформаційній політиці, суб'єктам інформаційних відносин шляхом ухилення чи утримання від вжиття заходів з охорони державної таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом.

Стаття 21. Політична (громадська) діяльність

Державні службовці беруть участь у політичній чи іншій громадській діяльності лише поза межами їх службових обов'язків та в позаробочий час у відповідності до законів таким чином, щоб не підірвати віру громадськості в неупереджене виконання ними своїх функцій і обов'язків.

Державному службовцеві забороняється використовувати своє посадове положення в інтересах політичних партій, інших громадських організацій, а також висловлювати ставлення до політичних партій, інших громадських організацій, якщо це не входить до його посадових обов'язків.

Державний службовець не має права примушувати інших осіб до участі в діяльності політичних партій, інших громадських організацій.

Державному службовцеві забороняється використовувати своє посадове положення для передвиборної агітації на свою користь або на користь інших кандидатів, політичних партій, виборчих блоків.

Державний службовець зобов'язаний дотримуватись політичної нейтральності, що виключає можливість будь-якого впливу рішень політичних партій або інших громадських організацій на виконання ним своїх посадових обов'язків.

Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню органів державної влади.