- •66. Сутність інтелектуального капіталу. Основні наукові підходи до структуризації інтелектуального капіталу організації.
- •Особливості та класифікація інтелектуального капіталу.
- •68.Загальний аудит інтелектуального капіталу.
- •Етапи аудиту інтелектуального капіталу.
- •1.3. Затвердження графіка проведення аудиту інтелектуального капіталу .
- •Методичні підходи до вимірювання та оцінювання інтелектуального капіталу організації.
Особливості та класифікація інтелектуального капіталу.
Поняття інтелектуального капіталу нині трактується по-різному: 1) як знання; 2)як нематеріальні активи; 3) інтелектуальні активи, інтелектуальні ресурси. Згідно з літературою, існує таке визначення інтелектуального капіталу - це перетворення знань та нематеріальних активів в корисні ресурси, які дають конкурентні переваги індивідам, фірмам та націям. З цього визначення видно, що інтелектуальний капітал може розглядатися на трьох рівнях: індивідуальному, корпоративному та суспільному. Розглянемо такі класифікаційні ознаки інтелектуального капіталу, як: за формою власності, за ознакою резидентності, за ознакою формування, за терміном знаходження у розпорядженні суб’єкта господарювання, за роллю у виробничо-господарському процесі, за функціональним змістом, за належністю і використанням у виробничо-комерційній діяльності, за ознакою можливості визначення розміру.
Класифікація інтелектуального капіталу за різними ознаками дає змогу повніше розкрити його зміст, створити наукову базу для розробки методичних положень щодо формування системи управління інтелектуальним капіталом в організації, його відтворення, вимірювання та оцінювання.
68.Загальний аудит інтелектуального капіталу.
Аудит інтелектуального капіталу − перевірка (оцінювання) фактів, що стосуються відповідності системи формування та використання інтелектуального капіталу цілям і стратегії розвитку організації, а також винесення на цій підставі відповідного висновку з виробленням рекомендацій, реалізація яких дозволить усунути виявлені «вузькі» місця (проблемні зони) у функціонуванні даної системи та накреслить можливі перспективи її розвитку. цілями аудиту інтелектуального капіталу можуть бути:
− аналіз та оцінка наявних нематеріальних активів та інших компонент інтелектуального капіталу;
− з’ясування відповідності стратегії розвитку організації та наявних інтелектуальних активів для представлення потенційним інвесторам;
− оцінка можливості досягнення корпоративних цілей з використанням наявних ресурсів;
− оцінювання потреби в створенні чи придбанні додаткових активів;
− визначення вихідної політики керівництва стосовно інтелектуального капіталу;
− оцінка ефективності використання інтелектуальних ресурсів,
− виявлення проблем і недоліків в системі формування та використання інтелектуального капіталу організації і визначення шляхів підвищення ефективності використання інтелектуальних ресурсів;
− підготовка організації (акціонерного товариства) до емісії акцій;
− підготовка до створення служби корпоративного навчання;
− оцінка готовності чи підготовка підприємства до реорганізації;
− оцінка готовності (навченості) персоналу до організаційних змін;
− вдосконалення управління організаційно-економічною діяльністю організації та її субодиниць (філій, управляючих компаній, представництв тощо).
Проведення аудиту інтелектуального капіталу здійснюється по наступних напрямах:
− аналіз досягнення цілей розвитку організації та причин ймовірних відхилень;
− аналіз відповідності процесу управління формуванням та використанням інтелектуального капіталу стратегії і політиці управління персоналом та цілям і стратегії розвитку організації, оцінка його ефективності;
− аналіз, розробка чи удосконалення системи критеріїв та показників вимірювання інтелектуального капіталу та його компонент (елементів) в організації;
− аналіз та вибір методів вимірювання та оцінювання інтелектуального капіталу та його компонент (елементів) в організації;
− аналіз та оцінка відповідності показників ефективності використання інтелектуальних ресурсів локально встановленим критеріям в організації;
− аналіз та оцінка інтелектуального капіталу та його компонент (елементів) в організації;
− аналіз і оцінка відповідності рівня підготовленості персоналу вимогам діяльності;
− аналіз процесу збору і розповсюдження в організації інформації про програми управління формуванням та використанням інтелектуального капіталу (за їх наявності);
− аналіз та оцінка готовності підприємства до реорганізації, розробка програми реорганізації;
На основі такої оцінки розробляється програма проведення змін, проводиться розрахунок витрат, необхідних для реорганізації системи управління організацією та її інтелектуальним капіталом, залучення нового або перенавчання наявного персоналу. Для організації, яка має високий інтелектуальний потенціал, аудит інтелектуального капіталу, його оприлюднення та доведення результатів до інвесторів створює адекватну картину про діяльність та перспективи розвитку організації. Тому вище названі цілі тісно переплітаються одна з одною. Аудит інтелектуального капіталу проходить в основному на стратегічному рівні. Ініціаторами організації його проведення є вище керівництво організації або його власники.
