- •1.Мовні норми
- •2. Словники у професійному мовленні.
- •4.Комунікативні ознаки культури мовлення.
- •8.Функції спілкування.
- •9.Невербальні засоби спілкування.
- •10.Публічний виступ. Жанри публічних виступів.
- •11.Презентація як різновид публічного мовлення.
- •12.Функції та види бесід. Стратегія поведінки під час ділової бесіди.
- •15.Нарада. Типи нарад.
- •14.Мистецтво перемовин
- •18.Візитна картка. Види візитних карток.
- •20 Класифікація документів
- •21.Текст документа. Вимоги до його оформлювання.
- •22. Адресат, адресант. Правила оформлення.
- •23.Гриф затвердження. Гриф погодження. Правила оформлювання.
- •24..Заява. Види заяв.
- •25.Резюме. Вимоги до складання.
- •26. Автобіографія. Вимоги до тексту автобіографії.
- •27.Трудовий договір. Трудовий контракт. Трудова угода.
- •28. Трудова книжка. Особовий листок з обліку кадрів.
- •30. Рекомендаційний лист. Вимоги до написання.
- •31. Звіт. Вимоги до тексту звіту.
- •32.Пояснювальна записка.
- •34.Прес-реліз.
- •36.Службове листування. Супровідний лист.
- •38. Лист-запит, відповідь на запит.
- •39. Протокол. Вимоги до тексту протоколу.
- •40.Витяг з протоколу.
14.Мистецтво перемовин
Перемовини - обговорення певного питання з метою з'ясування позицій сторін або підписання угоди. Перемовини виконують такі функції: інформаційно-комунікативну; досягнення домовленостей; регулювання, контроль, координація дій. Класифікація перемовин: за кількістю учасників: двосторонні, багатосторонні; за повторюваністю: разові, постійні;залежно від цілей: перемовини, що спрямовані на встановлення взаємин; на нормалізацію несприятливих стосунків; на зміну характеру контактів і надання їм нового, більш високого рівня; на одержання додаткових результатів; за змістом: політичні, економічні, особисті;за характером: офіційні (їх завдання - підписання відповідних документів, шо мають юридичну силу), неофіційні (без підписання відповідних юридичних документів).Основною метою перемовин є прийняття (після спільного обговорення проблеми) рішення, яке може бути: конструктивним, що пов'язане з реальними змінами до кращого;
15.Нарада. Типи нарад.
Нарада - спільне обговорення важливих питань і прийняття рішень у всіх сферах громадського й політичного життя Класифікація ділових нарад1. За метою й завданням: навчальна (передати учасникам певні знання і у такий спосіб підвищувати їх фаховий рівень); роз'яснювальна (керівник намагається переконати учасників наради у доцільності, правильності та своєчасності його стратегії та дій); проблемна (розроблення шляхів і методів розв'язання проблем, проводять у невеликому колі компетентних і висококваліфікованих фахівців); координаційна (координація роботи підрозділів); диспетчерська (оперативна/нарада (отримання інформації про поточний стан справ, її аналіз і прийняття рішення) проводять її у точно визначений час і день, що дає змогу учасникам підготуватися, відносно нетривала ~ 20-30 хв; інструктивна (інформаційна) нарада (передавання учасникам вказівок і розпоряджень, роз'яснення їх і деталізація відносно конкретних умов роботи, встановлення методів і строків виконання вказівок За способом проведення: диктаторська нарада, автократична нарада, сегрегативна нарада, дискусійні нарада, довільна нарада За технікою проведення: нарада, проведена методом "мозкової атаки", "нарада без наради".
16.Вимоги до складання й оформлювання документів. Реквізити.
Документи з високим рівнем стандартизації створюють за затвердженою формою, тобто відповідно до формуляра-зразка.
Кожний документ складається з окремих елементів, які називаються реквізитами.
Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на бланку, називається формуляром. Формуляр-зразок — це модель побудови однотипних документів. Він передбачає такі реквізити та їх розташування в організаційно-розпорядчих документах:
Державний герб України.
Емблема організації чи підприємства.
Зображення державних нагород.
Код установи, організації, підприємства за Українським класифікатором підприємств і організацій (УКПО).
Код форми документа за Українським класифікатором управлінської документації (УКУД).
Назва міністерства або відомства (вищої організації або замовника).
Повна назва організації, установи чи підприємства — автора документа.
Назва структурного підрозділу.
Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпа (абонентського телеграфу), номер телефону, факсу, номер рахунка в банку.
Назва виду документа.
Дата.
Індекс.
Посилання на індекс та дату вхідного документа.
Місце складання або видання.
Гриф обмеження доступу до документа.
Адресат.
Гриф затвердження.
Резолюція.
Заголовок до тексту.
Відмітка про контроль.
Текст.
Відмітка про наявність додатка.
Підпис.
Гриф погодження.
Візи.
Печатка.
Відмітка про засвідчення копій.
Прізвище виконавця та номер його телефону.
Відмітка про виконання документа й направлення його до справи.
Відмітка про перенесення відомостей на машинний носій.
Відмітка про надходження документа.
Склад обов'язкових реквізитів у разі потреби може бути доповнений такими відомостями: виконавці; розписка виконавця про одержання документа; хід виконання; додатки.
Розрізняють два основні види формулярів — з поздовжнім і кутовим розміщенням реквізитів.
17.Характеристика.
Характеристика — це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника за підписами представників адміністрації. Це офіційний документ, який видає адміністрація на прохання працівника.
Характеристику пишуть або друкують у двох примірниках, один з яких видають особі, а другий (копію) підшивають до особової справи. Текст викладають від третьої особи.
Основні реквізити характеристики:
Назва документа й прізвище, ім'я, по батькові того, кому видається характеристика.
Рік народження, освіта.Текст, де зазначено, з якого часу працює чи вчиться особа, як ставиться до виконання своїх службових обов'язків, який має рівень професійної майстерності, авторитет у колективі.Дата складання.Підпис відповідальної службової особи й гербова печатка організації, яка видала характеристику.
