- •1.Детектори дорогоцінних металів
- •Проби золота, зазвичай використовуються в ювелірних виробах різних країн
- •Співвідношення між системами проб золота
- •Вплив лігатур на властивості сплавів золота
- •Ювелірні вироби з срібла
- •1.2.Детектори дорогоцінних металів:призначення,номенклатура,конструктивна будова,принцип дії, порядок проведення вимірювань, правила техніки безпеки д етектор золота "Gold Detector"
- •Технічні характеристики:
- •Детектор золота "Gold Detector 2540"
- •Д етектор дорогоцінних металів
- •Технічні дані:
- •Визначення проби золота хімічним аналізом
- •Доказ присутності чистого золота
- •2.Детектори коштовних каменів
- •2.1.Стисла характеристика коштовних каменів
- •2.2. Призначення та класифікація детекторів коштовних каменів. Номенклатура детекторів коштовних каменів
- •Умови експлуатації:
- •Д етектор муасанітів "MoissaniteDetector"
- •Детектор діамантів "Mizar"
- •Детектор алмазів "MizarPrestige II"
- •Н абір для тестування діамантів diapro
- •Технічні характеристики:
- •Gmt combo тестування діамантів та муассанітів
- •2.4.Каратоміри.Призначення,будова,принцип дії каратомірів. Порядок вимірювань маси коштовних каменів
- •Каратоміри- прилади із стрілковою індикацією,призначені для визначення приблизної маси коштовного каменя за показниками приладу, спеціальними таблицями та формулами.
- •В аги каратні Sartorius gc, gd
- •В аги ювелірні каратніMini
- •Ваги каратні w-10
- •Діагностика коштовного каміння
- •Визначення оптичного характеру дорогоцінного каміння за допомогою полярископа та коноскопа.
- •Діагностика дорогоцінного каміння за ознаками плеохроїзму, люмінесценції, природи походження
- •Діагностика додаткових ознак дорогоцінних каменів - спектрів оптичного поглинання.
- •Література:
Ювелірні вироби з срібла
Срібло із чорнінням отримують, якщо спочатку гравірувати чисте срібло, а потім вкрити його черню (сплавів сірчаних окислів срібла, міді і свинцю). Потім срібний виріб нагрівають до розплавлення черні. В результаті чернь розплавлюється, чорні лінії залишаються лише на сріблі, надаючи йому рельєфності та вишуканості. На жаль, сьогодні чорніння срібла замінюють його оксидуванням. І оксидоване срібло представляють під час продажу як срібло із чорнінням.
Оксидоване срібло просто вкрите захисною плівкою для захисту від потьмяніння, або ж для досягнення патини, ефекту старого срібла. Ця плівка зникає з часом
Срібло вкрите емаллю виглядає дуже гарно і за довговічністю не поступається стерлінговому.
Срібло значно твердіше за золото, що дозволяє виковувати надзвичайно тонкий срібний дріт, тонший за людську волосину. З таких тонких ниток срібла створюють ажурні вироби – легкі, тонкі, повітряні – прикраси з філігранного срібла.
ПЛАТИНА
Платина
являється природнім білим металом, в
той час, як золото отримує біле забарвлення
штучним шляхом методом додавання
родіуму. Часто покриття на білому золоті
може стиратися, і колір поверхні нижнього
шару може бути не таким білим, як у
платини. Оскільки платина є більш
рідкісним металом, ціни на неї набагато
вищі, ніж на золото. Якщо порівнювати
вміст металу в ювелірних виробах, то
чистої платини у прикрасах міститься
приблизно 95%, в той час, як золота – лише
близько 75%.
Платина
набагато щільніший метал, тому важить
вона приблизно у півтори рази більше,
ніж золото. На виробах із платини стоїть
проба, що є гарантією їх якості.
Наприклад, у виробах 850 проби є 85% чистої платини, 900 проби – 90%, 950 проби – 95%, 999 проби – 99,9%. Більшість платинових ювелірних виробів мають 950 і вищі проби.
У виробництві ювелірних виробів використовують сплав платини 950 проби, що містить 95% платини і 5% іридію.
Високопробний платиновий сплав вважається класичним ювелірним матеріалом для виготовлення виробів з коштовними каменями. Сплави платини застосовують в основному для виготовлення оправ для обручок, каблучок та інших виробів при кріпленні діамантів, перлів і фарбованих каменів.
Отримання платини
Здавалося б, раз платина зустрічається в природі у самородному стані, отримання її не представляє ніякої праці. У дійсності ж цей процес складний і багатостадійний. Платина - елемент рідкісний і в природі знаходиться у розсіяному стані. Самородна платина звичайно являє собою природний сплав з іншими благородними (паладій, іридій, родій, рутеній, осмій) і неблагородними (залізо, мідь, нікель, свинець, кремній) металами. Така платина (її називають сирою або шліховою) зустрічається в розсипах у вигляді важких зерен розміром від 0,1 до 5 мм. Вміст елементарної платини в цьому природному сплаві коливається від 65 до 90%. Найбагатші уральські розсипи містили по декілька десятків грамів сирої платини на тонну породи. Такі розсипи дуже рідкісні, як, до речі, і великі самородки
ПАЛАДІЙ
Паладій
по-своєму гарний, відмінно полірується,
не тьмяніє і не схильний до корозії. У
паладієвій оправі ефектно виділяються
коштовні камені, особливо діаманти.
Сьогодні користуються великою популярністю
прикраси з паладію, а також з білого
золота. Тут «біле золото» потрібно
розуміти в прямому сенсі слова: це
золото, знебарвлене добавкою паладію.
Паладій не часто зустрінеш в якості основи для ювелірного виробу - цей дорогоцінний метал служить як компонент різних ювелірних сплавів. Його часто використовують при отриманні білого золота або як основи паладієвого сплаву. Справа в тому, що навіть 1-2% паладію вистачає, щоб золото набуло сріблясто-білий відтінок (нікелева добавка забезпечує жовтуватий колір, а родій дає легку блакить). Але найчастіше біле золото 583 проби містить 13% паладію. Воно найкраще підходить для оправи діамантів. А при додаванні в платину паладію забезпечує пластичність металу. Сам по собі метал занадто м'який, щоб використовувати його в чистому вигляді. Тому сплави є найоптимальнішим рішенням для цього благородного металу, втім, як і для інших. У природі паладій зустрічається укупі з платиною - витягти його можна за спеціальною технологією. За зовнішнім виглядом паладій нагадує срібло. У 1803 році його так і називали - "нове срібло" через його сріблястий відтінок. Проте на цьому подібність закінчується - хімічні та фізико-механічні властивості срібла та паладію відрізняються як небо і земля. Хоча паладій не окислюється на повітрі і не піддається впливу зовнішніх факторів, в азотній та сірчаній кислотах він легко розчиняється. У цілому можна відзначити його надзвичайну гнучкість - з одного грама паладію можна витягнути довжелезну дріт і розкачати найтонший лист. Тому пластичний паладій знайшов застосування в електронній індустрії, і в приладобудуванні, і, звичайно ж, в ювелірній промисловості. На світових ринках паладій котирується разом із золотом, сріблом і платиною.
Проба При виготовленні ювелірних прикрас в хід йде не чистий паладій, а його сплав з різними хімічними елементами, найпоширенішими з яких є нікель, кобальт і рутеній. Уряд РФ офіційно встановило 500 і 850 проби паладію. Це найпоширеніші види проб, які є у більшості ювелірних виробів.
Крім цього вельми популярна 950 проба, з якої часто виготовляються обручки, як альтернативу білому золоту з родірованим покриттям. Родій швидко стирається при постійному контакті зі шкірою рук, а ходити кожен рік в ювелірну майстерню для оновлення покриття не для всіх прийнятно. Паладієві персні мають абсолютно такий же зовнішній вигляд, як золоті, але щороку обробляти їх не потрібно.
РОДІЙ
Родій
- блакитно-білий метал, що нагадує
алюміній. Це найяскравіший і твердий
метал з усієї платинової групи. При
нагріванні стає пластичним. Не окислюється
на повітрі і у вологому середовищі. Не
піддається впливу кислот, а також сірки,
хлору та фтору. Завдяки
своїй високій твердості родій повільніше
зношується. У ювелірному виробництві
його використовують як захисно-декоративне
покриття ювелірних виробів із золота
і срібла. Крім того, родій входить до
складу платинових сплавів.
Родієвим покриття покращують зовнішній вигляд виробів, хімічні та механічні властивості металів. Електролітичні покриття родієм застосовують для прикрас з міді, латуні, мельхіору, нікелю, сплавів срібла, золота, платини, паладію. Особливо ж широкого поширення набуло родіювання прикрас з білого золота і платини. Процес підготовки до родірованію прикрас із золота і платини ведеться в такій послідовності: знежирення в органічних розчинниках, хімічне знежирення, промивання відповідно в дистильованій і проточній воді. Підготовка прикрас зі срібла і недорогоцінних металів потребує трохи іншого порядку: знежирення органічне, промивка в проточній воді, знежирення електролітичне, промивка в гарячій (50 - 60 ° С) воді, хімічна обробка, промивання у проточній воді, декапірування.
О
СМІЙ
Осмій - білий метал з сірувато-блакитним відтінком. Це найважчий з усіх металів та один із самих твердих. Тим не менш осмієву губку можна розтерти в порошок, оскільки він крихкий. Плавиться осмій при температурі близько 3000 ° C, а температура його кипіння до цих пір точно не визначена. Вважають, що вона лежить десь близько 5500 ° C. Велика твердість осмію, мабуть, те з його фізичних властивостей, яке використовують найширше. Осмій вводять до складу твердих сплавів, що володіють найвищою зносостійкістю. У дорогих авторучок напайку на кінчик пера роблять із сплавів осмію з іншими платиновими металами або з вольфрамом і кобальтом. З подібних же сплавів роблять невеликі деталі точних вимірювальних приладів, схильні до зносу. Невеликі - тому що осмій мало поширений (5 • 10-6% ваги земної кори), розсіяний і дорогий. Цим же пояснюється обмежене застосування осмію в промисловості. Він іде лише туди, де при малих витратах металу можна отримати великий ефект. Наприклад, в хімічну промисловість, яка намагається використовувати осмій як каталізатор. У реакціях гідрогенізації органічних речовин осмієва каталізатори навіть ефективніше платинових.
Отже, у виробництві ювелірних виробів найбільш широко застосовують потрійний сплав золота 587 проби (58,7% золота, 8, 20 або 30% срібла і відповідно 33,3, 21,3 або 11,3% міді). Цей сплав відрізняється гарним жовтим кольором, добре кується, прокачується, легко піддається чеканці. Для виготовлення ювелірних прикрас, особливо з діамантами, часто використовується золото білого кольору 583 та 750 проб, що містить відповідно 18 та 20% паладію.
Серед срібних сплавів у виробництві ювелірних товарів найпоширенішим є подвійний сплав 875 проби (87,5% срібла та 12,5% міді). Такий сплав має білий колір, блискучу поверхню, добре полірується, володіє достатньою механічною міцністю. Срібні вироби з емаллю виготовляють із срібла 916 проби (91,6% срібла та 8,4% міді). Рідше використовують сплави срібла 750 та 800 проб.
