5.Особливості оцінки грунтових умов майданчика. Використання матеріалів інженерно-геологічних вишукувань при проектуванні підземного будівництва.

Рельєф майданчика наносять у горизонталях на основі результатів геодезичної зйомки. При цьому на плані вказують контури споруд, що проектуються, місця гірських виробок і точки проведення польових дослідних робіт, червоні лінії, проїзди та всі комуні-кації з глибиною їх закладання. Найважливішими документами для проектування є інженерно-геологічні й гідрогеологічні матеріали. Вони повинні давати чітке уявлення про нашарування ґрунтів, їх склад, структуру і фізико-механічні характеристики, положення рівня підземних вод, його сезонні коливання, ступінь їх агресивності щодо матеріалу всіх підземних споруд. Подаються ці дані у вигляді інженерно-геологічних колонок шурфів та свердловин, геологолітологічних розрізів із висотною прив’язкою, таблиць і графіків. Окреме місце в матеріалах інженерно-геологічних пошуків повинні займати відомості про так звані особливі ґрунти й складні інженерно-геологічні явища. На основі цих даних повинно бути однозначно розв’язане питання про забезпечення нормальних умов експлуатації споруди.

Залежно від ступеня агресивності ґрунтових вод щодо матеріалу фунда-ментів і підземних комунікацій передбачають заходи для захисту цих констру-кцій від корозії. Сезонне промерзання ґрунтів необхідно знати при визначенні глибини закладання фундаментів, особливо у випадках, коли можливе здиман-ня ґрунтів. Із точки зору розвитку здимання небезпечними будуть пилуваті піс-ки, супіски та суглинки при підтіканні води з шарів, що лежать нижче від шару, що промерзає. Глини і дрібні піски піддаються здиманню дещо менше. У ре-зультаті аналізу характеристики будівельного майданчика встановлюють: вид основи, конструкцію фундаменту та її матеріали, способи виконання робіт, за-хисні заходи проти впливу підземних вод. При визначенні перелічених факто-рів ураховують можливі зміни природних умов майданчика, які виникнуть у процесі й у результаті будівництва.

6. Визначення мінімальної глибини закладання фундаментів. Реалізація цієї задачі при курсовому проекті.

1 . З геологічних умов.

d_min= h_{рос.шар}+0.2 … 0.4м

1. Рослинний шар грунту

2. Гідрогеологічних умов.

d_max=d_wl-h_k

h_k – (піски) 0.5м

h_k – (пилувато глинистих)= 1.0-1,2м

3. З конструктивних вимог d_min=0.5м.

4. В залежності від типу будівлі або споруди.

Для житлових (без підвалу) – глибина закладання d_min =0.8 … 1.5 м.

Водонапірна башта d_min= 1.2 … 2.0м

Димова труба d_min= 2 … 2.5м

5. Характер і величина навантажень. Чим більше навантаження тим більша глибина закладання.

6 . В умовах промерзання та можливості морозного випучування.

d_fn – нормативна глибина промерзання грунту

d_min= d_fn+0.2 … 0.4м

7 . З урахуванням прокладних мереж. d_min= d_f+0.5м

8. З урахуванням сусідніх фундаментів.

d_min=d_{СУС.ФУНД.}

∆h=a(tq ɸ+ ) L≈30⁰

9 . Наявність підвалу в будівлі чи споруді d_min= d_в+0.5м

10. Інші вимоги, що враховують специфіку будівлі, як споруди, так і грунтової основи

d_min= h_розл.+2.0м

В корсовому проекті ми використовували 1, 3, 6, 7, 9 пункт.

7.Взаэмодія конструкцій фундаменту з оточуючими грунтами при промерзані.

В період зимиоб’єм грунту збільшується на 3-10 %

Узимку глибина промерзання грунту в різних місцях неоднакова і залежить від кліматичних умов , атакож від типу грунту . Нормативна глибина промерзання грунтів наведена в таблицях .

Розрахункова глибина промерзання d_fвизначаэться з урахуванням температурного режиму будівлі чи споруди , а також із врахуванням конструкцій підлог