105. Характеристика еволюційної моделі розвитку підприємств

Основними чинниками змін у підприємницькому середовищі є:

- розширення сфер діяльності ;

-фінансова та ділова підтримки розвитку малого бізнесу;

- пропонування малими підприємствами нових технологій;

-якісна підготовка кадрів для малого бізнесу;

-підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств;

Основними чинниками, що впливаєть на зміну госп. діяльності є : зовнішні:економічні процеси, технологічні зміни, політико-правові умови.

внутрішні: бажання відреагувати на зміни в зовнішньому середовищі , кризова ситуація на підприємстві .

Якщо зміни на підприємстві відбуваються поступово то має місце еволюційна модель розвитку підприєм. або організаційний розвиток. Організаційний розвиток – довготермінові комплексні зміни у структурі, управлінні та персоналі підпр. Існує 2 підходи орг.. розвитку:структурний (викор. орган. зміни для досягнення результатів) , кадровий (характеристика персоналу, стиль керівництва)

Еволюційна модель розвитку підпр. може здійснюватися в декількох варіантах:

• Покращення використання всіх видів ресурсів які забезпечать економічне зростання

• Переорієнтація діяльності (припинення неприбуткових напрямів діял. та запроваджених проектів

• Відокремлення – передача видів діяльності які не забезпечені ресурсами іншим виконавцям на договірній основі або через продаж

• Злиття (повноцінні права двох компаній) та поглинання сильніша компанія поглинає слабшу і керує нею)

Революційна модель змін – створення компанії заново, радекальне перепроектування бізнес процесу для досягнення істотних покращень показників результативності. Бізнеспроцес- це сукупність різних видів діяльності в рамках яких на «вході» використовується одна чи більше видів ресурсів результаті даної діяльності, на «виході» створюється продукт, який передбачає цінність для продавця.

113.Типологічна характеристика економічної безпеки підприємства (організації)

Економічна безпека фірми (підприємства, організації) — це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).

Необхідність постійного забезпечення економічної безпеки зумовлюється об’єктивно наявним для кожного суб’єкта господарювання завданням забезпечення стабільності функціонування досягнення головних цілей своєї діяльності. Рівень економічної безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовн. і внутрішнього середовища.

Джерелами негативних впливів на економічну безпеку можуть бути: 1) свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб’єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, підприємств (організацій)-(конкурентів); 2) збіг об’єктивних обставин (стан фінансової кон’юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс-мажорні обставини тощо). Залежно від суб’єктної обумовленості негативні впливи на економічну безпеку можуть мати об’єктивний і суб’єктивний характер. Об’єктивними вважаються такі негативні впливи, які виникають не з волі конкретного підприємства або його окремих працівників. Суб’єктивні впливи мають місце внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або окремих його працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів).

Головна мета економічної безпеки підприємства полягає в тім, щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал розвитку в майбутньому. До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:

● забезпечення високої фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності підприємства (організації);

● забезпечення технологічної незалежності та досягнення високої конкурентоспроможності технічного потенціалу того чи того суб’єкта господарювання;

● досягнення високої ефективності менеджменту, оптимальної та ефективної організаційної структури управління підприємством (організацією);

● досягнення високого рівня кваліфікації персоналу та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних НДДкР;

● мінімізація руйнівного впливу результатів виробничо-госпо­дарської діяльності на стан навколишнього середовища;

● якісна правова захищеність усіх аспектів діяльності підприємства (організації);

● забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів підприємства та відділів організації;

● надійне забезпечення безпеки персоналу підприємства, його капіталу і майна, а також комерційних інтересів.

Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми забезпечення економічної безпеки. Типову структуру функціональних складових економічної безпеки з коротким описом їхньої сутності показано на рис. 18.1. Загальна схема процесу забезпечення економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійснюються послідовно та одночасно:

1) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування);

2) загальностратегічне прогнозування і планування економічної безпеки за функціональними складовими;

3) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

4) загальнотактичне планування економічної безпеки за функціональними складовими;

5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

6) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства (організації);

7) здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

8) загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.

Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (заходів) можна буде досягти належного рівня економічної безпеки.