Перетворення речовин при діагенезі

• ущільнення під дією ваги осадових утворень, що залягають вище (головні процеси – перегрупування частинок);

• дегідратація і гідратація – відтискання води, яка переміщається у вищі шари (витискається приблизно 50 % води);

• переробка осаду мікроорганізмами (інтенсивніше переробляються тонкодисперсні осади – пелітові, карбонатні, фосфатні; провідну роль у переробці відіграють бактерії та мулоїди);

• утворення нових стійких мінеральних модифікацій (наприклад, перетворення FeS•nH2O у FeS2 (пірит), арагоніту в кальцит, опалу в халцедон);

• розчинення і біохімічний розклад нестійких частинок осаду, зумовлені фізико-хімічними і біохімічними параметрами середовища (наприклад, у сучасних річкових осадах гумідної зони чи в осадах холодноводних морських басейнів карбонатні рештки не зберігаються, оскільки середовище кисле внаслідок надлишку вуглекислоти; в тепловодних басейнах кількість вуглекислоти незначна, середовище лужне і умови сприятливі для збереження карбонату кальцію);

• розкристалізація та перекристалізація компонентів осаду; характерна для хемогенних і колоїдних осадів (приклад: утворення конкрецій унаслідок кристалізації вихідного колоїдного матеріалу; перекристалізація кальциту і перетворення його в доломіт).

8)Спрединг (від англ. spread - розтягувати, розширювати) - геодинамічний процес розтягування, що виражається в імпульсивно і багаторазовому розсуванні блоків літосфери і в заповненні вивільненого простору магмою, що генерується в мантії, а також твердими протрузіями мантійних перідотитів.

• Відбувається в серединної-океанічних хребтах, де утворюється нова океанічна кора через вулканічну активність, а потім поступово переміщується від хребта. Спрединг допомагає пояснити континентальний дрейф в теорії тектоніки плит.

•  Субдукція це процес, який проходить по конвергентній границі, на якій одна тектонічна плита рухається по іншій тектонічні плиті, пірнаючій в земну мантію, через конвергенцію плит. Зона субдукції — область Землі, де дві тектонічні плити рухаються одна відносно другої, і відбувається субдукція. Субдукція, як правило, вимірюється в см/рік, при середній швидкості близько 2 — 8 см/рік^[1].

• Зони субдукції, як правило пов'язані з пірнанням океанічної плити під континентальну плиту або під іншу океанічну плиту. Зони субдукції найчастіше відзначаються високим рівнем вулканізму, землетрусами та орогенезом. Це пояснюється тим, що при субдукціі в результаті плавлення мантії, утворюється вулканічна дуга через примусове навантаження відносно легких пород.

• Орогенез, відбувається тоді, коли великі шматки матеріалу субдукуованої плити (наприклад, острівні дуги) випірнають у головній плиті. Ці райони є місцем багатьох землетрусів, які обумовлені взаємодією між субдукованою плитою і мантією, вулканами, а також орогенезом, пов'язаним з зіткненням з острівними дугами.

• Зона субдукції є протилежністю Дивергентній границі, де тектонічні плити рухаються одна від одної.

9)Інтрузія:

1. Процес проникнення магми в товщу земної кори. В результаті І. утворюються інтрузивні гірські породи. Розрізняють активний і пасивний процес І. При активному проникненні магми за рахунок літостатичного тиску товщі порід над магматичною камерою відбувається розсування і деформація гірських порід. Пасивне проникнення пов'язане або з заповненням магмою порожнин, або з обміном між розплавом і блоками твердої покрівлі магматичного вогнища, суцільність якого порушилася при його дренуванні в ході компенсаційного прогину.

2. Геологічне тіло, яке утворилося внаслідок застигання магми в надрах Землі. В залежності від співвідношення інтрузивних тіл із стратифікацією вмісних товщ розрізняють І. узгоджені, які проникли вздовж поверхонь нашарованих товщ, а також І. неузгоджені (січні), розташовані під тим чи іншим кутом до стратиграфічних розділів.

За формою серед узгоджених І. виділяють сілли, лаколіти, факоліти — лінзоподібні інтрузивні тіла в ядрах антиклінальних і синклінальних складок. Серед неузгоджених І. найпоширеніші дайки, штоки. І. циліндричної форми називаються бісмалітами.

10)Фа́ція 

1. У фізичній географії — елементарна складова частина ландшафту — ділянка території з характерними для неї однорідною літогенною основою, рельєфом, мікрокліматом,ґрунтами, рослинним і тваринним світом. Інколи можна спостерігати мутацію фацій (мутаційна шаруватість).

• 2. У геології

  • умови відкладення осадової породи ( озерні, лагунові, морські)

  • Пласт або свита пластів, що відрізняються на всьому протязі однаковими литологическими властивостями і включають однакові органічні копалини опади

  • Фація метаморфізму — сукупність метаморфічних гірських порід різного складу, але з однаковими умовами освіти.

  • Комплекс гірських порід, що утворюються в суворо визначених фізико-географічних умовах і характеризується специфічними літологічних, палеонтологічними та іншими особливостями.

11)Геологічна платформа — ділянка земної кори з відносно малою інтенсивністю тектонічних рухів і магматичних проявів.