4. Розрахунок споживання газу

4.1. Річні витрати газу населенням

При проектуванні газопостачання населеного пункту, як правило, витрати газу обчислюють відповідно до діючих нормативів газоспоживання , а при реконструкції існуючих систем – на підставі характеристик встановленого газовикористовуючого обладнання.

Витрати газу на комунально-побутові і теплофікаційні потреби населеного пункту залежать від кількості мешканців. Якщо їх кількість не задана, то число жителів визначають окремо для кожного з районів населеного пункту залежно від характеристики забудови і ступеня благоустрою житла.

Кількість населення, яка проживає в кварталах , жителів, визначається за формулою

, (4.1)

_{де Fж - загальна площа житлових будинків, тис. м}²_;

, (4.2)

де - площа забудови у районі, га(визначається за генпланом); - густина житлового фонду, м²/га (залежить від поверховості житлових будинків відповідно до додатку 2 [11]); - норма забезпеченості загальною площею, м²/люд (залежить від ступеня благоустрою житла в населеному пункті і може бути прийнята для забудови: багатоповерхової: м²/люд - для існуючої, м²/люд - для перспективної; малоповерхової м²/люд ).

Для районів змішаної забудови густина житлового фонду знаходиться усереднено пропорційно частці будинків даної поверховості в загальній їх кількості в районі.

Річні витрати газу населенням в квартирах для приготування їжі та гарячої води , м³/рік визначається за формулою

, (4.3)

де - кількість населення з відповідних ступенем благоустрою, люд.; - ступінь охоплення газопостачанням даного району, (вказується у завданні на проектування, за його відсутності приймати в межах 0,9…1); - норма витрати тепла населенням, мДж/люд.рік ( = 4600 для підігріву води та приготування їжі, 2800 тільки їжі)[12, табл.2]; - нижча теплота згорання палива( за відсутності даних про хімічний склад палива необхідно приймати 34 мДж/м³).

4.2. Річні витрати газу комунальними та громадськими підприємствами

Для пралень формула річних витрат газу V, м³/рік

, (4.4)

де 100 – кількість білизни в кг розрахунку на 1-го жителя; z_n - ступень охоплення пральними населення міста (0,3…1); y_і - ступень охоплення пралень газопостачанням (0,8…1); N – кількість населення сумарне для всього міста, люд; q_n – питома витрата теплоти в пральнях на прання, сушіння, прасування, мДж/люд.рік [12, табл.2]; Q_Н- теплота згорання газу, МДж/м³.

Річна витрата газу в лазнях , м³/рік, визначається за формулою

, (4.5)

де 52 – число відвідування лазні 1-м жителем на рік; z_л – частка населення, які користуються лазнями; y_і - ступень охоплення лазень газопостачанням (0,8…1); N – кількість населення сумарне для всього міста, люд; q_л – питома витрата теплоти в лазнях, q_л = 50 мДж/люд.рік [12, табл.2]; Q_Н- теплота згорання газу, МДж/м³.

Річна витрата газу закладами громадського харчування, м³/рік, визначається за формулою

, (4.6)

де z_г.х. – частка населення, які регулярно користуються закладами громадського харчування і споживають в день один умовний обід і сніданок (вечерю); y_і - ступень охоплення закладів громадського харчування газопостачанням (0,8…1); N – кількість населення сумарне для всього міста, люд; q_к.ф. – питома витрата теплоти в закладах громадського харчування, МДж/люд, [12, табл.2]

, (4.7)

Q_Н- теплота згорання газу, МДж/м³.

Річна витрата газу на хлібозаводах і пекарнях, м³/рік, визначається за формулою

, (4.8)

де 0,6…0,8 – добове споживання хлібобулочних виробів на 1000 жителя, т; z_л – частка населення, які користуються лазнями; y_і - ступень охоплення лазень газопостачанням (0,8…1); N – кількість населення сумарне для всього міста, люд; q_х.з. – питома витрата теплоти, МДж/м на 1 т виробів [12, табл.2]; Q_Н- теплота згорання газу, МДж/м³.

Річна витрата газу в закладах охорони здоров’я, м³/рік, визначається за формулою

, (4.9)

де 12 –кількість ліжок на 1000 жителів; y_і - ступень охоплення лікарень газопостачанням (0,8…1); – питома витрата теплоти в лікарнях на приготування їжі і гарячої води, МДж/люд , [12, табл.2]; Q_Н- теплота згорання газу, МДж/м³.