1. Порядок виконання курсового проекту 

Виконання курсового проекту складається з кількох етапів.

1 етап – вибір теми курсового проекту.

Тему курсового проекту студенти обирають самостійно, спираючись на перелік, який наведено в рекомендованій тематиці (Додаток А). Якщо студент має бажання розробляти тему, яка не передбачена рекомендованою тематикою, він повинен сформулювати цю тему та обґрунтувати причини, що зумовили її вибір та, звернувшись до керівника, відкоригувати та затвердити її.

У процесі вибору теми студентам слід керуватися таким критерієм, як відповідність її спрямованості своїм науковим та практичним інтересам, напрацюванням, здобутим під час виконання попередньої науково-дослідної роботи, можливостям збору первинної інформації.

2 етап – складання плану курсового проекту.

План курсового проекту складається студентом самостійно на основі ознайомлення з літературними джерелами щодо обраної теми. Пропонована структура плану: вступ; 3–4 ключових, взаємопов'язаних, розміщених у логічній послідовності параграфи, в яких має бути розкрита сутність обраної теми; розрахункова частина та висновки. Складений студентом план обговорюється з науковим керівником, який його коригує (якщо у цьому є необхідність) та затверджує.

3 етап – добір та вивчення літератури.

На стадії добору літератури студент складає бібліографію, у чому йому своїми рекомендаціями надає допомогу науковий керівник; корисні поради в процесі добору літератури можна також отримати від працівників бібліотеки. Значно прискорить процес добору використання алфавітних та систематичних бібліографічних каталогів (електронних каталогів), довідників, реферативних журналів та інших джерел інформації.

Поглиблене вивчення підібраних джерел доцільно починати з розгляду найновіших публікацій, оскільки в них висвітлюються останні досягнення в галузі теорії та практики управління операціями (виробництвом). Решту літератури вивчають у порядку, зворотньому до хронологічного.

Можна порекомендувати студентам роботу щодо добору та вивчення літератури побудувати таким чином:

– щоб скласти перше уявлення про проблему, слід опрацювати відповідні підручники та посібники, що вийшли друком за останні роки;

– щоб визначити ті шляхи вирішення цієї проблеми, що вважаються актуальними на сьогодні, слід ознайомитися з публікаціями в журналах відповідного спрямування.

Після чого доцільними будуть пошук та ознайомлення з ґрунтовними науковими виданнями монографічного характеру і, можливо, опрацювання навчально-методичної літератури.

Слід дуже зважено підійти до роботи з перекладними виданнями, особливо до перекладів робіт представників американської та німецької шкіл управління виробництвом (операціями), оскільки термінологія, що використовується в цих джерелах, дещо відрізняється від вітчизняної.

На жаль, певна кількість таких джерел, виданих останнім часом, не має дуже високої якості перекладу та наукового редагування. Іноді трапляється використання невідповідних термінів, підміна понять, перекручування змісту концепцій. Використання таких джерел у процесі виконання курсового проекту є можливим, але лише за умови, що студент уже добре розібрався в проблематиці розроблюваної теми і може самостійно вичленовувати з цих видань релевантну інформацію, відповідно обробивши її та, піддавши адаптації.

Стосовно опрацювання робіт закордонних авторів, виданих мовою оригіналу, можна зробити таке зауваження: використання інформації з цих джерел є можливим лише за умови, що студент не тільки добре володіє відповідною іноземною мовою, але й обізнаний у спеціальній термінології і в змозі коректно перекласти й викласти матеріал досконалою (як з літературної, так і з наукової точки зору) українською мовою.

Усе більшого розповсюдження в останні часи набуває практика залучення інформації з Інтернету. Такий шлях добору інформації є припустимим, але слід розуміти, що ця інформація має підлягати критичному осмисленню, а її джерело обов'язково потрібно внести до переліку першоджерел (списку використаних джерел).

Безпосереднє ознайомлення з конкретним літературним джерелом розпочинають з перегляду змісту. Глави та параграфи, що викликали особливу зацікавленість, треба ретельно опрацювати. Ця робота має бути спрямована на пошук ідей та пропозицій щодо вирішення проблемних питань обраної теми. Особливу увагу при цьому важливо зосередити на виявленні дискусійних питань, аналізі протилежних або суперечливих позицій.

У процесі вивчення літератури на окремих аркушах або картках роблять конспективні записи, виписки окремих даних, цитат тощо. Слід обов'язково записувати прізвище та ініціали автора книги (підручника, брошури, статті тощо), а також назву публікації, видавництво, місто та рік видання, номер сторінки. Усе це стане до нагоди під час використання матеріалів у курсовому проекті - щоб робити посилання на першоджерела.

4 етап – написання та оформлення проекту.

Зібраний на попередньому етапі матеріал класифікується, систематизується та опрацьовується відповідно до послідовності пунктів плану курсового проекту; у разі необхідності підбирається додаткова інформація. До курсового проекту слід включати лише ретельно підібрані та цілеспрямовано опрацьовані матеріали. На цьому етапі також проводяться розрахунки, обґрунтовуються пропозиції, формулюються висновки, підбираються ілюстрації (схеми, графіки, таблиці) та редагується текст. У процесі редагування поліпшується стиль викладення матеріалу, переробляються окремі частини тексту, вдосконалюється формулювання фраз, перевіряються орфографія та пунктуація, усуваються архаїзми та мовні штампи. У тексті курсового проекту слід уникати частого повторення однакових слів, замінюючи їх синонімами. Четвертий етап завершується оформленням курсового проекту згідно з вимогами, що перелічені в третьому розділі цих методичних вказівок.

5 етап – захист курсового робити.

Виконана курсовий проект в установлений термін здається студентами на кафедру менеджменту виробничої сфери. Після реєстрації курсовий проект передається науковому керівникові для перевірки та рецензування. У відгуку наукового керівника відмічаються позитивні сторони та недоліки курсового проекту, робиться висновок про можливість допуску її до захисту та дається попередня оцінка («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»). Якщо курсовий проект отримує оцінку «незадовільно», він повертається студентові для доопрацювання. До переробленого курсового проекту, зданого на повторну перевірку, обов'язково додається первісна рецензія.

Якщо науковий керівник дає позитивний відгук, курсовий проект допускається до захисту. Терміни та графік захисту встановлюються кафедрою менеджменту (для студентів заочної форми навчання — деканатом заочного факультету). Напередодні захисту студент отримує свою курсову роботу, щоб ознайомитися з відгуком та своєчасно підготуватися до відповідей на зауваження, які в ньому містяться.

У процесі захисту курсового проекту оцінюються глибина знань студента в досліджуваній галузі операційного менеджменту та відповідність змісту і результатів практичної (розрахункової) частини теоретичним викладкам, його вміння вести дискусію, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору, відповідати на запитання. За результатами захисту курсовий проект одержує оцінку, яка записується на його титульному аркуші та проставляється в екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.

Орієнтовний регламент виконання курсового проекту наведено в додатку Б.