6). Головні фізіологічні показники кислотно-основної рівноваги (кор)

6.1) рН – фактична величина від”ємного логарифму концентрації водородних іонів плазми артеріальної крові, що була виміряна при 38^о С. Фізіологічні межи коливань від 7,35 до 7,45. Значення рН крові відповідає рН міжклітинної рідини.

6.2) Парціальна напруга вуглекислого газу (рСО2)- парціальний тиск вуглекислого газу над кров”ю, що знаходиться в рівновагі з розчиненим в артеріальній крові СО2 при 38^о С. В фізіологічних умовах в стані спокою становить 40 мм рт ст. При довільної затримки дихання напруга вуглекислоти може досягати 90 мм рт ст, при довільної гіпервентиляції – знижуватися до 20 мм рт ст.

6.3) Актуальний бікарбонат крові - істинна концентрація бікарбонатного іона (НСО3^-) при фактичному стані плазми артеріальної крові в кровоносному руслі. Раніше цей показник назвали “лужний резерв крові”. В фізіологічних умовах дорівнює 22-25 ммоль/л. Цей показник важливий для клінічної діагностики, тому що відображає тільки метаболічні, тобто не зв”язані з диханням зсуви кислотно-основної рівноваги.

6.4) Стандартний бікарбонат крові – уміст бікарбонатного іона за стандартних умов (повне насичення гемоглобіну киснем,рівноваги з газовим середовищем,при рСО2=40 мм рт ст при 38^о С. У здорової людини стандартний бікарбонат не відрізняється від актуального.

6.5) Буферні основи=- buffer base (ВВ) – загальна сума концентрацій всіх аніонів цільної крові, що мають буферні властивості за умов повного насічення крови киснем , рСО2=40 мм рт ст і 38 ^о С. В нормі коливається від 46 до 52 ммоль/л.

6.6) Надлишок буферних основ (buffer excess – BE) один з найважливіших показників кислотно-лужного стану крові. Цей показник характеризує різницю між фактичної величиною буферних основ крові досліджуваної людини і значенням ВВ за стандартних умов. Якщо число ВВ в крові досліджуваного виявляється більш, чім стандартний показник ВВ, параметр ВЕ позначається знаком +, якщо менш знаком -. Таке значення іноді називають дефіцит буферних основ. В нормі ВЕ від –2,3 до +2,3

Зсуви рН від норми у бік його збільшення називаються алкалозом, у бік зменшення – ацидозом. У свою чергу, первинною причиною таких зсувів можуть бути респіраторні (зміни в системі дихання), або нереспіраторні. У здорової людини респіраторний ацидоз може виникати , наприклад,при перебуванні у середовищі з підвищеним вмістом вуглекислоти. Нереспіраторний ацидоз – при дуже інтенсивної м”язової роботі, особливо у нетренованих людей, вживанні кислої їжі. Респіраторний алкалоз формується у здорової людини при перебуванні високо в горах, при довільної гіпервентиляції. Нереспіраторний алкалоз може виникнути при тривалому прийомі води типа “Боржомі”. Але у здорової людини всі ці зсуви повністю компенсуються.

( Н⁺ )