- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Методичні вказівки
- •1. Науково-методичне обгрунтування теми
- •2 Навчальна мета:
- •3.Базовий рівень підготовки
- •4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до практичного заняття
- •4.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття
- •5.Зміст теми
- •Теоретичні питання
- •4.3. Практичні роботи
- •Робота 2. Реєстрація пульсу
- •6. Завдання для самостійної праці й самоконтролю
- •6.1. Дайте відповіді на питання
- •6.2. Виберіть правильну відповідь
Теоретичні питання
1. Роль серця у гемодинаміці.
2. Зміни тиску і об’єму крові у порожнинах серця протягом серцевого циклу. Катетеризація порожнин серця.
3. Роль клапанів серця у гемодинаміці. Тони серця, їх походження і методи реєстрації. Аналіз фонокардіограми.
4. Артеріальний пульс, методи його реєстрації. Аналіз сфігмограми.
5. Систолічний і хвилинний об’єми крові. Серцевий індекс.
4.3. Практичні роботи
1. Розрахунок тривалості серцевого циклу у людини.
2. Реєстрація і аналіз фонокардіограми.
3. Реєстрація пульсу.
4. Полікардіографія. Фазовий аналіз діяльності серця.
5.Зміст теми
Н
|
||
ПЕРЕДСЕРДЯ
Резервуар к |
ШЛУНОЧКИ
|
К ЛАПАНИ |
Насосна ф |
З
|
|
ХВИЛИННИЙ ОБ’ЄМ КРОВІ, АДЕКВАТНИЙ ВИМОГАМ ОРГАНІЗМУ |
||
|
||
діяльності шлуночків серця
|
|||||||
|
|||||||
напруження вигнання
|
Прото-діасто-лічний період |
П
|
|||||
Фаза асинхронного скорочення
|
Фаза ізометричного скорочення |
Фаза швидкого вигнання |
Фаза повільного вигнання |
Фаза ізометричного розслаблення
Фаза швидкого наповнення |
Фаза повільного наповнення |
Фазанаповнення за рахунок систоли передсердь |
|
М
|
||||||||
|
Правих відділів серця |
Стану клапанів серця
|
||||||
Визначення хвилинного об’ему серця (ХОК, Q)
|
Визначення систолічного об’ему |
Визначення серцевого та систолічного індексів |
Реєстрація сфігмограми |
Реєстрація полікардиограми та фазовий аналіз сердвої діяльности |
Ультразвукове дослідження (ехокардиографія) |
Визначення центрального венозного тиску |
Реєстрація флебограми |
Реєстрація фонокардіограми. Аускультація тоні серця |
Робота 1. Реєстрація і аналіз фонокардіограми
Фонокардіографія (ФКГ) — метод графічної реєстрації тонів і шумів серця.
Робота серця супроводжується звуковими явищами, які мають назву тонів серця. Кожному серцевому циклу відповідає два основних тони: I — систолічний, збігається з систолою шлуночків; II — діастолічний, утворюється під час діастоли шлуночків. Складовими компонентами I тону є звуки, які виникають внаслідок таких явищ: а) закриття і коливань передсердно-шлуночкових клапанів; б) напруги сухожильних ниток; в) напруги м'язів шлуночків; г) напруги і коливань стінок великих судин на початку вигнання до них крові. Другий тон обумовлюється закриттям і напругою півмісяцевих клапанів аорти та легеневої артерії. Крім основних тонів, що реєструються постійно, існують додаткові III і IV тони. Третій тон збігається з фазою швидкого наповнення шлуночків і виникає внаслідок швидкого розтягнення їх стінок. Четвертий тон збігається з систолою передсердь і пов'язаний із коливаннями стінок шлуночків, що виникають внаслідок вигнання до них крові.
ФКГ доповнює метод аускультації — вислуховування тонів серця. Вона дозволяє об'єктивно оцінити тривалість тонів та шумів серця, які виникають в умовах патології.
Вивчення тонів та шумів серця має велике клінічне значення, бо дае можливість оцінити стан клапанів серця, з'ясувати умови проходження крові з однієї камери серця до другої і до великих судин.
Мета роботи: визначити, чи нормальні тони серця; оцінити стан клапанів серця та умови проходження крові через серце.
Для роботи потрібні: фонокардіограф, електрокардіограф, марлеві прокладки, 10 % розчин натрію хлориду.
Хід роботи. Для реєстрації тонів серця використовують фонокардіограф, до складу якого входять датчик-мікрофон і підсилювач. 3аписують ФКГ за допомогою електрокардіографа. Для цього прилад приєднують до електрокардіографа: до гнізда I приладу вставляють дріт електрокардіографа від правої руки, до гнізда II — від лівої руки, а гніздо III — заземлюють. Рукоятка відведень електрокардіографа перебуває в положенні І (перше відведення). Електрокардіограф заземлюють і вмикають у мережу електричного струму. Регулюють посилення, положення пер, встановлюють швидкість протягу стрічки 50 мм/с.
Обстежуваний лежить на кушетці. У ділянці верхівки серця (серцевого поштовху) розташовують і прикріплюють мікрофон, з'єднавши його з фонокардіографом. Найбільше практичне значення при реєстрації ФКГ має канал з аускультативною характеристикою частот: на каналах з низькочастотною характеристикою реєструються III і IV тони, а на високочастотному каналі — високочастотні шуми. 3апис ФКГ проводять в умовах затримки дихання на видиху.
Сучасні багатоканальні прилади для дослідження системи кровообігу дозволяють реєструвати ФКГ без використання додаткових фонокардіографів.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Вклеїти ФКГ до протоколу. 3азначити на ній I і II тони серця, розрахувати їх тривалість. Визначити на ФКГ і розрахувати тривалість систолічної та діастолічної пауз. 3вернути увагу на той факт, що паузам при реєстрації ФКГ на аускультативному каналі відповідає пряма лінія без коливань; систолічна пауза коротша за діастолічну.
У висновках зазначити, які тони серця зареєстровані. Дати їхню характеристику. Оцінити стан клапанів серця, умови проходження крові через серце і з нього до великих судин.

АСОСНА
ФУНКЦІЯ СЕРЦА
рові
ункція
абезпечують
спрямований рух крові
Фазова
структура поодинокого циклу
СИСТОЛА
ДІАСТОЛА
Період
Період
еріод
наповнення шлуночків кров’ю
ЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ НАСОСНОЇ ФУНКЦІЇ СЕРЦЯ
Лівих
відділів серця