Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
основи охорони праці посібник.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

3.2.2. Енергетичні витрати і терморегуляція організму людини

На життєдіяльність працівника значно впливає газовий склад повітря. Повітряне середовище, у якому живе і працює люди­на - це природна багатофазова суміш, із якої складається атмо­сфера (на рівні землі). Основними компонентами сухого повітря (%, за об'ємом) є: азот - 78,084; кисень - 20,9476; аргон - 0,934; вуглекислий газ - 0,0314, інші гази й домішки - 0,003. Водяна пара становить у середньому від 0,2 до 2,6%. Повітря такого складу є най­більш сприятливим для дихання.

Окрім хімічного складу, важливо також, щоб повітря мало пев­ний іонний склад. У повітрі містяться негативні й позитивні іони. «Свіжість» (ступінь іонізації) повітря визначається кількістю і видом іонів. Трапляються так звані дрібні та великі іони.

Дрібні іони - це групи молекул, які зібралися навколо зарядженого центра і зберігають певну відстань від нього.

Великі іони групуються навколо нуклеїнів (нуклеїн - спільна назва для протона і нейтрона). Іони виділяються в ґрунті з радіоактивних елементів під впливом сонячних і космічних променів.

Підвищена концентрація дрібних іонів спостерігається у «свіжо­му» повітрі. Концентрація дрібних іонів зменшується вночі, взимку, в хмарну погоду й у багатолюдних приміщеннях.

Для збереження сприятливої концентрації дрібних іонів у повітрі приміщень на рівні зовнішнього повітря потрібен шестиразовий об­мін повітря в порівнянні з повітрообміном для видалення «поганих запахів».

Дрібні негативні іони (іони кисню повітря) сприяють розумовій роботі. Дрібні позитивні іони підсилюють обмін речовин в організмі, але зменшують продуктивність розумової роботи, викликають го­ловний біль і дратують слизові оболонки носа.

Виникнення дрібних позитивних іонів викликають гарячі опалю­вальні радіатори і відкриті спіралі електричних опалювальних при­ладів. Великі іони фізіологічного впливу не роблять. Повітря робочої зони рідко має наведений вище склад, оскільки в результаті різних виробничих процесів у повітря виділяються пари, гази, тверді та рід­кі частки всяких, у тому числі й шкідливих, речовин. Однак метео­рологічні умови для повітря робочої зони залишаються такими ж, що і для «свіжого» («чистого») повітря.

Метеоумови виробничого середовища значно впливають на проті­кання життєвих процесів в організмі людини і є важливою характе­ристикою санітарно-гігієнічних умов праці.

У процесі життєдіяльності людина постійно споживає кисень 02, а виділяє вуглекислий газ С02 і значну кількість тепла. Людський ор­ганізм - це своєрідна термостатична система з внутрішнім джерелом тепла, а одяг - тепловий бар'єр між організмом людини і зовнішнім середовищем.

Енергетичний баланс людини має розглядатися як з урахуванням процесів, що відбуваються всередині організму, так і з урахуванням теплообміну між тілом й оточуючим середовищем.

Джерелом тепла в організмі є екзотермічні хімічні реакції, пов'язані з хімічними перетвореннями харчових речовин та обмінни­ми процесами (реакції обміну з киснем повітря).

Кількість тепла, що виділяється організмом, залежить також від кількості споживаного кисню, яка, у свою чергу, визначається фі­зичною активністю людини. Людина, що спокійно сидить, споживає 0,2-0,25 л кисню на хвилину; виконуючи роботу середньої важко­сті - 0,5-1 л; при важкій фізичній роботі - до 2,5 л кисню на хви­лину. Робота особливої фізичної інтенсивності вимагає ще більше кисню. У середньому людина споживає на добу понад 500 л кисню, пропускаючи через легені більше 10 тис. л (-12 кг) повітря (на рік більше 1 т повітря) порівняно з 1,5-2 кг води і їжі на добу. Теплова енергія, що виділяється при цьому, використовується організмом для підтримки внутрішньої температури тіла і виконання фізичної та ро­зумової роботи. Крім того, слід мати на увазі, що необхідною умовою життєдіяльності людини в будь-якій обстановці (виробничій чи по­бутовій) є збереження внутрішньої температури тіла сталою і такою, що дорівнює 36,65°С (±0,55°С). Сталість температури тіла (аксилярна температура (температура тіла) вимірюється в пахвовій западині) зумовлюється терморегуляцією організму, завдяки якій він присто­совується до зовнішніх умов.

Терморегуляція - це здатність людського організму підтримувати сталу температуру тіла людини при зміні параметрів мікроклімату і ступеня фізичного напруження організму.

Підтримання температури тіла людини на певному рівні (36-37°С) є складною функцією, що забезпечується місцевою дією хімічної і фізичної терморегуляції, тобто систем, які регулюють обмін речо­вин і теплотворення (посилення обміну речовин супроводжується зростанням утворення теплоти в організмі), з одного боку, і крово­постачання шкіри, потовиділення і дихання - з іншого.

В організмі людини сталість температури підтримують тільки «ядра» тіла (внутрішніх органів). Температура на поверхні тіла завжди тією чи іншою мірою залежить від коливань температури навколишнього середовища і становить на поверхні тіла 23-24°С, а за сприятливих умов - 32-34°С. Тому в тілі людини існує надзвичайно складне просторове температурне поле, що змінюється в часі.

Розмір «теплозахисної оболонки» внутрішніх тканин та органів у людини відповідає 20-50% (за вагою) тканин, розташованих у по­верхневому шарі тіла, який має товщину 2,5 см. При сильному охо­лодженні розмір «оболонки» збільшується, підвищуючи тим самим теплоізоляцію організму.

Організм людини перебуває в процесі теплової взаємодії з навко­лишнім середовищем. Нормальне протікання фізіологічних процесів в організмі можливе лише тоді, коли виділюване організмом тепло безупинно виділяється в навколишнє середовище, а середовище здат­не його цілком сприйняти. У цих умовах у людини не виникає тепло­вих відчуттів, що її турбують - холод чи перегрівання.

Величина тепловиділення ф організмом людини залежить від та­ких факторів:

                  1. фізичного чи розумового навантаження людини у певних ме­теоумовах, у стані легкої фізичної роботи - становить до 139 Вт і в стані важкої фізичної роботи - до 290 Вт;

                  1. параметрів мікроклімату навколишнього середовища: £,°С; ср,%; V, м/с; Р, Па (мм рт. ст.).

Позначимо кількість тепла, що виробляється в організмі, через фм - так зване метаболічне тепло (метаболізм від грецького /лєт/ЗоХе -зміна, обмін речовин в організмі). Частина цього тепла витрачається на здійснення механічної роботи 0екв (дихання, серцева діяльність, рухи людини, а також виконання зовнішньої фізичної роботи), а ча­стина залишається в організмі й підлягає виведенню в навколишнє середовище - фвив, тобто

Я =Я +Я . (3.1)

^екв ^ВИВ у '

Віддача тепла організмом людини в навколишнє середовище ре­гулюється механізмом терморегуляції з урахуванням мікроклімату та фізичного навантаження і відбувається тими самими шляхами, що і будь-якого нагрітого тіла - конвекцією, випромінюванням, ви­паровуванням.

1. За допомогою теплопровідності через контактні поверхні Ят і конвекцію з відкритих ділянок тіла людини і поверхні одягу фк. Кількість тепла, що віддається за допомогою конвекції з поверхні тіла (шкіри) одягненої людини, може бути визначена за відомим за- коном охолодження Ньютона:

Я = ¥ хай - £ ), (3.2)

^ККІООДП'" ^ '

де ^к - площа поверхні тіла людини, м2; ак - коефіцієнт тепловіддачі конвекцією, Вт/м2; ак = і(у[у), ак збільшується при збільшенні V; £од і £п - середня температура відповідно поверхні тіла одягненої людини і навколишнього повітря, °С.

Проаналізувавши рівняння (3.2), дійдемо висновку, що конвек-тивний теплообмін є функцією ^к, V, М:

Яя = №я,У,Аі). (3.3)

Терморегуляція при конвективному теплообміні здійснюється за рахунок різниці температур поверхні тіла, і при £од» £п досягають­ся кращі умови теплообміну. Отже, теплообмін ефективний за умови

£ »£ та^>0.

од п

Зі зростанням температури повітря зменшується частка теплоти, що віддається конвекцією, а за температури 30-35,5°С тепловідда­ча припиняється. Тому в гарячих цехах конвективний теплообмін не є ефективним.

2. За допомогою випромінювання на навколишні поверхні Явипр (Вт). Кількість теплової енергії, передана шляхом випромінювання, визначається законом Стефана-Больцмана за формулою:

О. = 1,163^ х є ст (Т 4 - Т % (3.4)

^ випр 7 випр ^ од оточ '7 ^ '

де -Рвипр - ефективна випромінююча поверхня тіла людини, м2; б - ви­промінювальна здатність зовнішньої поверхні одягу; ст - стала Сте­фана-Больцмана, ст = 5,75 х 10-8 Вт/м2-К4; Год - середня температура поверхні тіла одягненої людини, К; Готоч - температура оточуючих поверхонь, К.

Проаналізувавши рівняння (3.4), дійдемо висновку, що тепловід­дача випромінюванням є функцією -Рвипр, е, йТ,\

Я =/(2? ,г,йТ). (3.5)

^випр ' у випр' 7 ' у '

Теплообмін є ефективним при Т » Т

А ■'■од оточ

Випромінювання теплоти організмом відбувається за умови, що температура поверхонь, які оточують людину, є нижчою від температури поверхні одягу та відкритих частин тіла. Якщо ж тем­пература оточуючих поверхонь висока (30-35°С), то тепловіддача за рахунок випромінювання припиняється, а за ще вищої температу­ри оточуючих поверхонь відбувається зворотний процес нагрівання організму людини.

Інтенсивність теплообміну практично не залежить від власти­востей навколишнього повітря (залежність становить менше 10% і зумовлюється кількістю водяної пари та кисню повітря).

3. За допомогою випаровування вологи (випаровування і потови- ділення з поверхні шкіри) фвипар. Тепло, що віддається організмом за рахунок випаровування вологи з поверхні тіла, залежить від темпе- ратури, відносної вологості та швидкості руху повітря:

0^ = ґ«,<р,П (3.6)

Випаровування є ефективним, якщо (р < 100%, V > 0 та £ > 0.

Тепловіддача випаровування зростає зі збільшенням температури повітря, при низьких температурах повітря питома частка тепловід­дачі нижча. Зі збільшенням рухливості повітря прискорюється випа­ровування вологи з поверхні тіла.

4. Частина тепла в організмі витрачається на нагрівання вдиху- ваного повітря, спожитої їжі тощо фдих. Це тепло є функцією темпе- ратури навколишнього повітря і його вологовмісту (кількість водяної пари, в грамах, що припадає на 1 кг сухого повітря):

<гдш = /(*,<*„), (з.?)

де йп - вологовміст повітря, г/кг.

У стані спокою за температури навколишнього повітря 18°С (20°С), тепловіддача організму людини становить:

                  1. частки фт і фк близько 30% усього тепла, що відводиться, при­чому ЯТ<ЯК;

                  1. частки О -45%;

^випр '

- частки Я -20%;

^випар '

- частки О - 5%.

^- лих