2. Вимоги до написання есе.

Есе від французького "essai", англ. "Essay", "assay" - спроба, проба, нарис; від латинського "exagium" - зважування. Творцем жанру есе вважається М. Монтень ("Досліди", 1580 р.). Це прозовий твір - міркування невеликого об'єму з вільною композицією. Жанр критики та публіцистики, вільне трактування будь-якої проблеми. Есе висловлює індивідуальні враження та міркування з конкретного приводу чи питання і явно не претендує на визначальне або вичерпне трактування предмета. Як правило, есе передбачає нове, суб'єктивно забарвлене слово про що - не будь і може мати філософський, історико-біографічний, публіцистичний, літературно-критичний, науково-популярний характер.

Мета есе полягає у розвитку навичок самостійного творчого мислення та письмового викладу власних думок. Писати есе надзвичайно корисно, оскільки це дозволяє автору навчитися чітко і грамотно формулювати думки, структурувати інформацію, використовувати основні категорії аналізу, виділяти причинно-наслідкові зв'язки, ілюструвати поняття відповідними прикладами, аргументувати свої висновки; оволодіти науковим стилем мовлення.

Есе має містити: чіткий виклад суті поставленої проблеми, включаючи самостійно проведений аналіз цієї проблеми з використанням концепцій та аналітичного інструментарію, що розглядається в рамках дисципліни, висновки, узагальнюючі авторську позицію з поставленої проблеми.

Побудова есе - це відповідь на питання чи розкриття теми, яке засноване на класичній системі доказів.

Структура есе.

Вступ - суть і обґрунтування вибору даної теми, складається з ряду компонентів, пов'язаних логічно і стилістично. На цьому етапі дуже важливо правильно сформулювати питання, на який ви збираєтеся знайти відповідь у ході свого дослідження. При роботі над введенням можуть допомогти відповіді на наступні питання: «Чи треба давати визначення термінів, що прозвучали в темі есе?», «Чому тема, яку я розкриваю, є важливою зараз?», «Які поняття будуть залучені в мої міркування з темі? »,« Чи можу я розділити тему на декілька більш дрібних підтем? ». Наприклад, при роботі над темою «Економіка Росії часів Петра I: традиційна або командна» як підтеми можна сформулювати наступне питання: «Які ознаки були характерні для економіки того періоду?».

Основна частина - теоретичні основи обраної проблеми та виклад основного питання. Ця частина передбачає розвиток аргументації та аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з наявних даних, інших аргументів і позицій з цього питання. У цьому полягає основний зміст есе і це являє собою головну трудність. Тому важливе значення мають підзаголовки, на основі яких здійснюється структурування аргументації; саме тут необхідно обґрунтувати (логічно, використовуючи дані або суворі міркування) пропоновану аргументацію/аналіз.

Залежно від поставленого питання аналіз проводиться на основі наступних категорій: причина - наслідок, загальне - особливе, форма - зміст, частина - ціле, постійність - мінливість.

Висновок - узагальнення та аргументовані висновки по темі з зазначенням галузі її застосування і т.д. Підсумовує есе або ще раз вносить пояснення, підкріплює сенс і значення викладеного в основній частині. Методи, рекомендовані для складання висновку: повторення, ілюстрація, цитата, вражаюче твердження. Висновок може містити такий дуже важливий, що доповнює есе елемент, як вказівку на застосування (імплікацію) дослідження, не виключаючи взаємозв'язку з іншими проблемами.

Вимоги до фактичних даних і інших джерел

При написанні есе надзвичайно важливо те, як використовуються емпіричні дані та інші джерела (особливо якість читання). Всі (фактичні) дані співвідносяться з конкретним часом і місцем, тому перш, ніж їх використовувати, необхідно переконається в тому, що вони відповідають необхідному для досліджень часу і місця. Відповідна специфікація даних за часом і місцем - один із способів, який може запобігти надмірне узагальнення, результатом якого може, наприклад, стати припущення про те, що всі країни по деяким важливим аспектам однакові (якщо ви так вважаєте, тоді це має бути доведено, а не бути голослівним твердженням).  Завжди можна уникнути надмірного узагальнення, якщо пам'ятати, що в рамках есе використовувані дані є ілюстративним матеріалом, а не заключним актом, тобто вони підтверджують аргументи і міркування і свідчать про те, що автор уміє використовувати дані належним чином. Не можна забувати також, що дані, що стосуються спірних питань, завжди піддаються сумніву. Від автора не чекають визначеного або остаточної відповіді. Необхідно зрозуміти сутність фактичного матеріалу, пов'язаного з цим питанням (відповідні індикатори? Наскільки надійні дані для побудови таких індикаторів? До якого висновку можна прийти на підставі наявних даних та індикаторів щодо причин і наслідків? І т.д.), і продемонструвати це в есе . Не можна посилатися на роботи, які автор есе не читав сам.

Як підготувати і написати есе?

Якість будь-якого есе залежить від трьох взаємопов'язаних складових, таких як: вихідний матеріал, який буде використаний (конспекти прочитаної літератури, лекцій, запису результатів дискусій, власні міркування і накопичений досвід з цієї проблеми); якість обробки наявного вихідного матеріалу (його організація, аргументація і докази); аргументація (наскільки точно вона співвідноситься з піднятими в есе проблемами).

Процес написання есе можна розбити на кілька стадій: обдумування - планування - написання - перевірка - редагування. Аналогії - виявлення ідеї та створення уявлень, зв'язок елементів значень.