Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pravo_1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
  1. Принцип найбільшого сприяння і нац. Режиму: поняття, зміст, сфери застосування і правове закріплення.

Відповідно до принципу найбільшого сприяння (коли він вклю­чається до міжнародного договору) кожна сторона (держава) зобов’язується надати другій стороні (державі) такий режим у тій чи іншій галузі співробітництва (пільги, привілеї, переваги тощо), який вона надасть у майбутньому будь-якій третій стороні (державі). Дотримання цього принципу дає можливість ставити в однакові умови держави та інших суб’єктів міжнародних економічних відносин. Цей принцип знайшов своє закріплення в Прин­ципах 1964 р. і Хартії 1974 р. Так, у загальному восьмому принципі записано: «Міжнародна торгівля повинна бути взаємовигідною і здійснюватися на основі режиму найбільшого сприяння; у межах торгівлі не повинні застосовуватися дії, які завдають шкоди торговельним інтересам інших країн». Майже аналогічною є редакція ст. 26 Хартії 1974 р. Практична реалізація принципу найбільшого сприяння здійснюється через його закріплення у відповідних договорах, угодах та інших міжнародних актах. Практика міжнародних економічних відносин має приклади, які свідчать про недотримання цього принципу з боку окремих держав. Так, у середині 80-х років режим найбільшого сприяння був наданий Сполученими Штатами Америки понад 120 країнам світу, однак у ньому було відмовлено СРСР, що певною мірою негативно позначилося на експорті його товарів. Це була не лише одна із форм політичного тиску, а й акт дискримін характеру. Одночасно слід підкреслити, що в окремих випадках як виняток із принципу найбільшого сприяння є надання країнам, що розвиваються, преференційних поступок. Це — правомірні винят­ки, передбачені Принципами і Хартією.

  1. Принципи зовнішньоекономічної діяльності України: види, х-ка, нормативно-правове закріплення.

Принципи зовнішньоекономічної діяльності, закріплені в ст. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ухваленого 16 квітня 1991 р. До них належать такі принципи:

суверенітету України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; свободи зовнішньоекономічного підприємництва;

юридичної рівності і недискримінації; верховенства закону;

захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів. Наведений перелік принципів здійснення зовнішньоекономічної діяльності, закріплений у названому Законі України, як бачимо, майже в усьому співзвучний з принципами міжнародного економічного права. Взагалі слід зазначити, що принципи як інструмент регулювання відносин в основному використовуються в міжнародному праві. Для національних правових систем типовим інструментом регулювання суспільних правових відносин є норми права. Саме вони і віддзеркалюють зміст національного права. Міжнародне ж право не обмежується лише си­стемою правових норм, а включає до складу і систему відповідних принципів.

  1. Принципи меп: система, види, загальна характеристика, нормативно-правове закріплення.

Міжнародна економічна діяльність базується на принципах, які виражаються насамперед у нормах міжнародного права, а потім розвиваються і набувають відповідного специфічного змісту у такій його галузі, як міжнародне економічне право.

До найважливіших міжнародно-правових актів, в яких закріплені принципи міжнародного економічного права, слід віднести Статут ООН; Декларацію про принципи міжнародного права, щодо дружніх відносин і співробітництва відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй від 24 грудня 1970 р., яка була затверджена Генеральною Асамблеєю ООН; Хартія економічних прав і обов’язків держав та Декларацію про встановлення нового економічного порядку, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН у 1974 р.; Принципи міжнародно-торговельних відносин і торговельної політики, які сприяють розвитку, прийняті на I Конференції з торгівлі і розвитку в 1964 р. та ін. Аналіз змісту системи принципів міжнародного економічного права дає можливість виділити дві їх групи: 1) основні (загальні) принципи міжнародного економічного права; 2) спеціальні принципи міжнародного економічного права. До основних (загальних) принципів міжнародного економічного права слід віднести принципи міжнародного права: - мирного співіснування; - утримання у своїх міжнародних відносинах від погрози застосування сили або її застосування як проти територіальної недоторканності і політичної незалежності будь-якої держави; - суверенної рівності держав; - рівноправ’я і самовизначення народу; - співробітництва держав; - невтручання; - сумлінного виконання міжнародних зобов’язань; - взаємної вигоди; - розгляду міжнародних спорів мирними засобами. Група спеціальних принципів міжнародного економічного права включає: -  розвитку міжн.ек. і науково-технічних відносин між державами; -  юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав; -  свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв’язків; -  невід’ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами, а також над їх ек.діяльністю; - найбільшого сприяння; - нац.режиму.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]