Конкурентоспроможність сільськогосподарських культур в тов “Полтава-Сад”, 2010-2011 рр.

Види продукції	Собівартість 1ц, грн		Середня ціна реалізації 1ц, грн		Рентабельність (збитковість -), %		Прибуток (збиток -) з 1ц, грн
	2010р.	2011р.	2010р.	2011р.	2010р.	2 011р.	2010р.	2011р.
Кукурудза на зерно	60,3	65,20	104,9	113,8	73,9	74,5	44,6	48,6
Соняшник на зерно	101,9	103,8	277,3	288,2	172,1	177,6	175,4	184,4

Аналізуючи результати таблиці, можна зазначити, що найбільш конкурентоспроможними культурами в ТОВ “Чиста криниця” є кукурудза та соняшник. Рентабельність, а відтак і конкурентоспроможність, кукурудзи на зерно протягом досліджуваного періоду збільшується з 73,9 до 74,5%; прибуток – з 44,6 до 48,6 гривень за центнер. Тенденція до зростання конкурентоспроможності спостерігається і в ситуації з соняшником.

Крім реалізації своєї продукції на ринках здійснюється реалізація всередині господарства для працівників господарства, пайовиків та місцевих жителів. Оскільки підприємство знаходиться в сільській місцевості, переважна кількість мешканців займається особистим підсобним господарством і має потребу в сільськогосподарських кормах. Тому підприємство реалізує частину зерна, зерновідходів, тюковану солому та сіно, а також деякі автомобільні послуги автотранспорту на місці. Для працівників підприємства та пайовиків існує система пільгових цін, для інших – звичайні реалізаційні ціни. Таку реалізацію обов’язково відображають в плануванні, оскільки частина продукції буде продана не по самим вигідним цінам.

У сучасних умовах найдійовішим і найбільш широко використовуваним засобом впливу на цільову аудиторію в процесі маркетингової комунікації є реклама. Реклама – це довільна платна форма не персональної презентації і просування товарів, послуг, ідей тощо через засоби масової інформації. Основними її завданнями є створення і підтримування високої популярності товару, а також надання йому бажаного іміджу на цільовому ринку.

Отже, провівши вищенаведені дослідження можна зробити висновок, що досліджуване підприємство веде маркетингову діяльність на незадовільному рівні, і потребує негайного її покращення. А це в свою чергу говорить про доцільність створення маркетингового відділу на досліджуваному підприємстві, що дасть змогу покращити вище обраховані показники та можливо надасть змогу в розширенні культур, що вирощуються.

5. Управління фінансами в тов «Полтава-Сад»

Слід відзначити, що фінансове планування не ставить за мету обов’язково звести до мінімуму ризики. Навпаки, його зміст полягає в аналізі і виборі ризиків, які необхідно прийняти, і тих, яких можливо було б уникнути.

Фінансове планування – це процес, який складається з наступних процедур:

1. Аналіз фінансових та інвестиційних можливостей, які має підприємство.

2. Прогнозування наслідків поточних рішень з метою уникнути несподіванок і усвідомити зв’язок зробленого сьогодні з тим, які рішення доведеться приймати в наступному.

3. Обґрунтування обраного варіанту рішень з ряду можливих (цей варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану).

4. Оцінка результатів підприємства в порівнянні з цілями, встановленими у фінансовому плані.

В сучасних умовах зв’язок фінансового і виробничого планування ще більш посилився, оскільки такі найважливіші показники, як реалізація продукції в грошовому виразі і прибуток, визначають можливості успішного розвитку підприємства, що, в свою чергу, підвищує роль фінансових планів.

Немалу роль в процесі виробництва відіграє оборотний капітал. оборотні засоби забезпечують безперервність процесу виробництва. Характерною їх особливістю є швидкість обороту. Речові елементи оборотного капіталу (предмети праці) повністю споживаються в кожному виробничому циклі шляхом зміни своєї натурально-грошової форми і повністю включаються до вартості виготовленої продукції (виконання робіт, надання послуг). Кругооборот капіталу охоплює шість стадій (рис. 5.1)

На стадії виробництва ресурси перетворюються на продукцію, роботи або послуги. Результатом цієї стадії є перехід оборотного капіталу з виробничої форми в товарну.

В иробничі запаси

Прогрес виробництва

П родукти виробництва

Процес постачання

Грошові кошти

Процес реалізації

Рис. 5.1. Схема кругообігу оборотного капіталу

На стадії реалізації оборотний капітал з товарної форми знову перетворюється на грошову. Обсяги первісної суми грошей і виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) не співпадають за розмірами. Отриманий від виробництва фінансовий результат (прибуток або збиток) пояснює причини розбіжності.Але щоб повністю оцінити ефективність поєднання ресурсів у процесі виробництва необхідно проаналізувати кінцеві результати діяльності господарства, які наведені у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1