- •Зміст і об’єм проекту
- •Початкові данні для проектування
- •Вимоги до виконання і захисту проекту
- •Розрахунок електричних навантажень
- •Приклад розрахунку навантажень
- •Розрахунок потужності компенсуючого устрою з вибором типу конденсаторів
- •Приклад розрахунку
- •Вибір мереж до 1000 в
- •Захист мереж до 1000 в
- •Приклад розрахунку і вибору трансформаторів
- •Вибір високовольтного електроустаткування
- •Вибір мереж вище 1000 в
- •Приклад розрахунку струмів к.З
- •Розрахунок та вибір релейного захисту приклад
- •Захист високовольтних двигунів приклад
- •Розрахунок захисного заземлення
Вимоги до виконання і захисту проекту
Курсовий і дипломний проекти виконують відповідно до календарного графіка, складеного керівником проекту. У графіку указують черговість, терміни виконання і трудомісткість окремих етапів роботи. Періодично, в контрольні терміни, керівник проекту контролює виконання проекту.
Пояснювальну записку проекту виконують на листах білого паперу 11-го формату (210X297 мм) від руки або друкують на друкрській машинці через два інтервали. Текст записки розташовують на одній стороні листу, який повинен мати поля: зліва —25- 30 мм, справа — 10 мм, зверху і знизу — 20—25 мм. Починається ПЗ з “Вступу” , в якому треба привести етапи розвитку енергетичної системи України, перспективи її розвитку у різних напрямах, альтернативні джерела електроенергії, використання сучасного обладнання, використовувати нові данні періодичних видань, нових підручників. Кожен розділ записки позначають порядковим номером арабськими цифрами. Якщо в розділі є підрозділи, то їх позначають порядковими номерами, перед якими стоїть номер розділу з крапкою. В кінці назви розділу або підрозділу крапка не ставиться.
Керівник проекту рекомендує літературу, дає необхідні методичні вказівки, зокрема які розділи слід виконати з використанням ЕОМ, призначає дні і час проведення консультацій.
Після закінчення курсового проекту студент представляє пояснювальну записку і підписані їм креслення керівнику, який після перевірки представленого матеріалу вирішує питання про допуск студента до захисту.
Захист курсового проекту здійснюється перед комісією, утвореною з двох-трьох викладачів. Студент коротко висловлює основний зміст проекту (не більш,10 мін і без деталізації загальновідомих положень). Після відповідей на питання членів комісії виноситься ухвала про оцінку проекту.
Закінчений курсовий проект з підписами студента, керівника передається до архіву. До проекту додається письмовий відгук керівника про студента, де наголошуються проявлена ініціатива в рішенні питань, розглянутих в проекті, ступінь самостійності, використовування кращих зразків техніки, нового електроустаткування і т.п.
Розрахунок електричних навантажень
Першим етапом проектування системи електропостачання є визначення електричних навантажень. За значенням електричних навантажень вибирають і перевіряють електроустаткування системи електропостачання, визначають утрати потужності електроенергії. Від правильної оцінки очікуваних навантажень залежать капітальні витрати на систему електропостачання, експлуатаційні витрати, надійність роботи електроустаткування. При проектуванні системи електропостачання аналіз режимів роботи споживачів електроенергії (окремий приймач електроенергії, група приймачів, чи цех завод у цілому) розглядають як навантаження. Розрізняють наступні види навантажень: активну потужністьР, реактивну потужністьQ, повну потужність S і струм І.
Розрахунок електричного навантаження цеху промислового підприємства в даний час ведеться методом упорядкованих діаграм. Цей метод є найбільш ефективним на даному етапі.
Згідно цього методу максимальне навантаження групи электроприймачів визначається по формулах:
згідно цього методу максимальне навантаження группи электроприймачів визначається за формуламм:
QСМ,
квар
,
кВА
де Рсм и Qсм – активне і реактивне середє навантаження за найбільш завантажену зміну і визначаються по формулам:
где Ки и cos - знаходять по таблицям довідникових матеріалів
стор.52-57 [ Л 1]
Ки – коефіціент використання активного навантаження.
Для визначення активного максимального навантаження Рм необхідно визначити коефіціент максимума Км. Коэффициент Км визначається по таблице (табл.2.13) или графікам (рис2.15)стор.54-55 [ Л 1] в залежності від двух величин: Ки и nэ
nэ – це ефективне приведене число групи електроприймачів стор.55-56 [ Л 1]
. Визначається за формулою:
але
практикою проектування встановлено,
якщо Ки
0,2
і співвідношення
,
то число nэ может бути визначено
по спрощеній формулі:
де
-
суммарне номінальне групи електроприймачівв.
-
номинальна потужність найбільшого
електроприймача групи.
Також практикою проектування передбачено приймат при:
Для електроприймачів с практично постійним графіком навантаження (насоси, компресори, високовольтні двигуни) коефіціент максимуму приймається рівним 1.
Тогда
Максимальний розрахунковий струм підстанції визначається по формуле:
Розрахунок електричного навантаження цеха ведется в табличній формі.
