4. Захист курсового проекту

Після закінчення роботи над курсовим проектом студент здає його керівнику, який визначає відповідність роботи встановленим до неї вимогам. До захисту допускається проект, виконаний в повному обсязі.

Студент захищає проект перед комісією, яку призначає голова предметної комісії, в присутності керівника та групи студентів. На доповідь відводиться 5-7 хвилин часу, в який необхідно відмітити: назву теми курсового проекту, характеристику природного геологічного, техногенне навантаження, рекомендації або заходи для вирішення виявлених проблем, аналіз розрахунків та побудованої карти по засоленості грунтів. Наводяться цивільний захист населення, техніка безпеки і охорона праці, висновки.

5. Методичні вказівки до виконання окремих розділів пояснювальної записки

Анотація ( 1 стор.)

Вказується кількісь сторінок пояснювальної записки, рисунків, таблиць, додатків, джерел. Наводиться об’єкт проектування. Коротко вказується, що розроблялось в кожній частині курсового проекту (дивись додаток 3).

Зміст (1 стор.)

В змісті повинні бути вказані номери і заголовки всіх структурних одиниць записки (крім реферату), включаючи вступ, теоретичний розділ, спеціальний розділ, цивільна оборона захисту населення, техніка безпеки та охорони праці, висновки, перелік посилань і додатки. Пункти і підпункти, що не мають заголовків, в змісті не зазначаються.

Введення (1-2 стор.)

Розглядається загальні відомості про місто, мета та задача роботи, короткий зміст роботи, її наукова та практична значність.

1. Теоретичний розділ (7-9 стор.)

1.1 Оцінка стану природного геологічного середовища Наводиться коротка характеристика об'єкту, з географічної точки зору та геологічні особливості, з якими можливий розвиток несприятливих геологічних змін (зсуви, селі, картування, водна чи вітрова ерозії, засолення грунтів тощо).

1.2 Зміни геологічного середовища під впливом техногенного навантаження

Виконується опис господарської діяльності людини за основними напрямками еколого-геологічних досліджень визначення: визначення забрудненості ґрунтів пестицидами та надлишками мінеральних добрив; виявлення негативних процесів на ґрунтах, що меліоруються (зрошуються, осушуються); характеристика несприятливого впливу великих водосховищ гідроелектростанцій на рівнинних річках; вивчення порушення ландшафту і забруднення навколишнього природного середовища в районах діяльності гірничо-видобувних підприємств; визначення забрудненості морських вод і донних відкладів та виснаження біологічних ресурсів в шельфових зонах і лиманах; вивчення забруднення ґрунтів, поверхневих та підземних вод в гірничо-видобувних районах; вивчення змін геологічного середовища при інтенсивній експлуатації водозаборів прісних підземних вод і при гірничих розробках; дослідження в зонах впливу теплових електростанцій; радіогеохімічні дослідження територій в зонах впливу діючих АЕС.

3. Розробка рекомендацій по обмеженню і попередженню негативних і небезпечних геологічних та техногенних процесів

Надається короткий перелік екологічних проблем на базі яких студент надає рекомендації, пропозиції чи конкретні заходи по попередженні негативних і небезпечних геологічних та техногенних процесів, охороні і раціональному використанню геологічного середовища.

2. Спеціальний розділ (7-9 стор.)

2.1 Визначення типу та ступеню засоленості грунтів

Згідно виданого завдання керівником проекту розраховується відношення аніонів у водній витяжці у мг-екв/л, (·10^-3 кмоль/м³) у чисельнику – до 1 м, у знаменнику – від 1 до 2 метрів, засоленість порід у % та концентрація іонів у розчині. Відповідно до розрахунків за таблицями визначається тип та ступінь засолення.

2.2 Аналіз розповсюдження хімічних речовин, що визначають засолення грунтів у вертикальному напрямку

На базі вище проведених розрахунків будується карта засолення грунтів побудована на глибині від одного до двух метрів. Описується методика побудови карти та робляться висновки про дану територію по засоленості.

3. Цивільний захист населення (2 -3 стор.)

Розділ повинен включати: правову основу цивільного захисту, планування загальних заходів цивільного захисту. Також необхідно навести правила цивільного захисту населення під час різних стихійних явищ екзогенного походження або техногенного характеру. Тобто якщо у характеризуючому місті переважає, наприклад, хімічна промисловість або відбуваються негативні процеси (землетруси, зсуви тощо), то надати заходи по збережені життя та здоров’я населення.