4. Сформулюйте актуальні проблеми сучасної педагогіки

На кожному етапі свого розвитку дидактика вирішує проблему вдосконалення змісту освіти і методики навчання відповідно до потреб суспільства.

У період розбудови української національної школи, крім удосконалення змісту навчання, модернізації його форм і методів, важливо оптимізувати процес навчання, тобто організувати його на таких засадах, які дали б змогу досягти найкращих результатів за найменших затрат часу і зусиль. Усе це має відбуватися водночас з інтенсифікацією процесу навчання. Йдеться про таку організацію навчального процесу, за якої підвищуються працездатність учнів і педагогів, продуктивність їх праці, зростає пізнавальна самостійність, ініціатива і творча активність. Сучасна школа не може базуватися на примусі, який має наслідком формування безініціативної особистості.

5. Назвіть основні галузі сучасної педагогіки

Розвиваючись, будь яка наука збагачує свою теорію, наповнюється новим змістом та здійснює диференціацію своїх досліджень. Цей процес також стосується і педагогіки. В наші часи поняттям «педагогіка» пов’язана ціла система педагогічних наук.

Педагогіка як наука поділяється на ряд самостійних педагогічних дисциплін:

1) Загальна педагогіка – наука, яка вивчає основні закономірності здійснення навчально-виховної діяльності і функціонування освіти;

2) Вікова педагогіка – це педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності з урахуванням вікових особливостей людини. Тут можна також навести також таку науку, як андрагогіка – педагогіка дорослих;

3) Історія педагогіки – наука, що вивчає минуле педагогіки і відбирає той досвід, що може бути використаний в наш час;

4) Порівняльна педагогіка – вивчає особливості здійснення педагогічної діяльності в різних країнах з метою визначення позитивного педагогічного досвіду для вітчизняної системи освіти;

5) Дидактика – це теорія навчання;

6) Теорія виховання;

7) Соціальна педагогіка;

8) Спеціальна педагогіка.

Декотрі з цих наук вже стали галузевими. Так наприклад дидактика поділяється на дидактику загальну і дидактику галузеву. Загальна дидактика вивчає основні закономірності здійснення навчальної діяльності, а галузева дидактика в свою чергу вивчає особливості здійснення навчальної діяльності в конкретних умовах (соціальних, вікових). Галузева дидактика поділяється ще на дві науки – галузева дидактика (часто називають галузева дидактика №2) і методика викладання. Галузева дидактика 2 вивчає особливості здійснення навчальної діяльності в конкретному соціальному середовищі. Методика викладання вивчає основні закономірності та особливості здійснення навчальної діяльності в умовах вивчення конкретного навчального предмету (тобто методика викладання фізики, методика викладання політології тощо).

Соціальна педагогіка – це галузева педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності в соціально-стандартному середовищі. Але це не є найголовнішою її рисою. Соціальна педагогіка вивчає вплив соціального середовища на ефективність навчальної діяльності.

До соціальної педагогіки відносяться:

1) педагогіка праці – вивчає здійснення навчально-виховної діяльності в умовах виробничих відносин;

2) педафтологія – вивчає особливості формування особистості вчителя-викладача;

3) професійна педагогіка (в західній педагогіці як підрозділ соціальної педагогіки, у нас – окрема наука).

Спеціальна педагогіка – галузева педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності в соціально-нестандартному середовищі. (Соціально-стандартне середовище – це та частина суспільства, соціальні інтереси якої узгоджуються з соціальними інтересами решти суспільства, і поширення якої не несе в собі загрози для суспільства в цілому. Соціально-нестандартне середовище є антиподом до соціально-стандартного.).

Наприклад, студентство – специфічне соціальне середовище, але його поширення не несе небезпеки для суспільства, отже це є соціально-стандартне середовище. В'язні – специфічне середовище, інтереси якого не співпадають з інтересами решти, поширення якого є небезпечним, отже це є соціально-нестандартне середовище.

Спеціальна педагогіка підрозділяється на такі науки:

1) олігофренопедагогіка – здійснення навчально-виховної діяльності в середовищі розумово-відсталих людей;

2) тифлопедагогіка – здійснення навчально-виховної діяльності у середовищі людей з порушенням зору;

3) сурдопедагогіка – здійснення навчально-виховної діяльності у середовищі людей з порушенням слуху;

4) логопедагогіка – здійснення навчально-виховної діяльності у середовищі людей з порушенням вимови;

5) дефектологія – вивчає особливості впливу різних фізичних та психічних вад на навчально-виховний процес;

6) пенітенціарна педагогіка – здійснення навчально-виховної діяльності у середовищі в'язнів (порушення волі);

7) ресоціалізаційна педагогіка – вивчає закономірності здійснення навчально-виховної діяльності з метою соціальної адаптації людей, які відбули покарання або таких, які перенесли тривалі хвороби;

8) ревалідаційна педагогіка – це педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності в середовищі фізично або психічно ослаблених людей (не хворих);

9) педагогіка превентивна – це педагогічна наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності з метою запобігання вчинення суспільно-небезпечних дій