- •1. Структурованна кабельна система (скс)
- •1.1 Визначення скс
- •2 Стандартизація скс
- •2.1 Види стандартів скс
- •2.2 Класифікація прикладних і кабельних систем
- •3. Структура скс
- •4. Топологія скс
- •5. Побудова кабельної системи
- •5.1 Горизонтальна кабельна підсистема
- •6. Вибір кабелів скс
- •6.1 Горизонтальний кабель utp.
- •6.2 Магістральна підсистема
- •6.3 Магістральний кабель utp
- •6.4 Гібридний кабель .
- •7 Обладнання скс
- •7.1 Комутаційне обладнання utp
- •7.2 Патч-корди і кросові перемикачі utp
- •7.3 Телекомунікаційна розетка/конектор utp
- •8 Побудова скс підприємства з надання телекоммунікаційних послуг
- •8.1 Підсистеми
- •8.2 Підсистема робочого місця
- •8.3 Горизонтальна підсистема
- •8.4 Підсистема устаткування
- •9. Розрахунок елементів скс
- •9.1 Розрахунок необхідної довжини горизонтального кабелю
- •9.2 Розрахунок первинних параметрів горизонтального
- •9.3 Розрахунок вторинних параметрів горизонтального
- •9.4 Мережі безперебійного і стабілізованого електроживлення
- •9.5 Розрахунок оптичних параметрів
- •10. Монтаж кабельної системи
- •12 Техніка безпеки (охорона праці)
- •Перелік посилань:
4. Топологія скс
Топологія СКС – «ієрархічна зірка» (Рис. 4.1), що допускає додаткові з'єднання розподільних пунктів одного рівня. Проте такі з'єднання не повинні змінювати магістралі основної топології. Ця топологія застосовна не тільки до кабелів, але і до кабельних елементів середовища передачі, таким як індивідуальні волокна або пари, кабельні елементи можуть знаходитися в одному кабелі по всій довжині або тільки на частині довжини лінії. Топологія у вигляді зірки є найбільш швидкодіючою з усіх топологій локальних обчислювальних мереж, оскільки передача даних між робочими станціями проходить через центральний вузол (при його хорошій продуктивності) по окремих лініях, використовуваних тільки цими робочими станціями. Частота запитів передачі інформації від однієї станції до іншої невисока, в порівнянні з тією, що досягається в інших топологіях.
Рис. 4.1- Топологія ієрархічної зірки
Універсальна кабельна система має ієрархічну структуру "зірка". Фактична топологія визначається просторовим розташуванням і розмірами території або будівлі. Нижче показана взаємодія функціональних елементів системи (Рис. 4.2.).
Кількість і тип підсистем, включених в систему, залежить від географії і розмірів території підприємства, а також від стратегії користувача. Наприклад для території, що включає тільки одну будівлю, центральним пунктом є розподільний пункт будівлі, і відпадає необхідність в магістральній підсистемі території. З іншого боку, велика будівля може розглядатися як територія з головним розподільним пунктом і розподільними пунктами будівель.
Функції декількох розподільних пунктів можна комбінувати. На (Рис. 4.2.).показаний приклад з двома будівлями. У передній будівлі кожен розподільний пункт розташовується окремо. У будівлі, розташованій на задньому плані, РПП і РПБ можна скомбінувати в єдиний розподільний пункт.
Рис.
4.2. - Ієрархічна структура зв'язків між
елементами СКС
Розподільні пункти розміщуються в телекомунікаційних шафах або в апаратних приміщеннях. З них по відповідних трасах розходяться кабелі, для прокладання яких використовуються відповідні елементи конструкції будівлі, такі як вентиляції, тунелі, кабельні лотки, і т. д.
На рис. 4.3 показано типове розміщення функціональних елементів.
Рис.
4.3 - Розміщення елементів СКС в будівлі
Засоби сполучення з СКС розміщуються на кінцях кожної підсистеми.
У цих пунктах можливе підключення обладнання прикладних систем.
Для підключення обладнання може використовуватися як з'єднання через крос, так і безпосереднє з'єднання. Для підключення до СКС достатньо одного мережного кабелю. У варіанті комутації використовують мережний, комутаційний кабель і додаткову панель. На рис. 4.3 зображені потенційні місця розподільних пунктів для підключення обладнання.
Рис. 4.3 - Інтерфейси СКС
Інтерфейс глобальних мереж є точкою підключення до глобальних телекомунікаційних служб. Розміщення цієї точки, а також вимоги до необхідного устаткування можуть бути предметом обговорення національних, регіональних і локальних нормативних документів. Якщо інтерфейс глобальної мережі не підключений безпосередньо до інтерфейсу узагальненої мережі, характеристики проміжного кабелю мають бути взяті до уваги. Тип кросового з'єднання і проміжного кабелю може регулюватися національними правилами. Ці правила мають бути враховані при проектуванні мережі.
При Проектуванні СКС на кожні 1000 м2 обслуговуваного простору має бути як мінімум один розподільний пункт. Як мінімум один розподільний пункт має бути організований на кожному поверсі. Якщо поверх має мало робочих місць (наприклад, вестибюль), він може обслуговуватися розподільним пунктом суміжного поверху.
Телекомунікаційні роз’єми (ТР) можуть розташовуватися на стіні, підлозі або в іншій точці робочого місця і мають бути легко доступні на всій корисній площі підлоги. Все залежить від конструкції будівлі. При проектуванні кабельної системи телекомунікаційні роз'єми повинні розміщуватися в досяжних місцях. Висока щільність розміщення роз'ємів підвищує гнучкість системи по відношенню до змін. Часто роз'єми встановлюються з розрахунку: два роз'єми на максимум 10 квадратних метрів робочої площі. На кожному робочому місці має бути передбачена принаймні одна ТР, обслуговувана симетричним кабелем 100 Ом або 120 Ом (перевага віддається кабелям 100 Ом). Інші ТР повинні обслуговуватися або також симетричним, або волоконно-оптичним кабелем. Якщо ТР обслуговується симетричним кабелем, то для термінування на кожній ТР мають бути передбачені 2 або 4 пари; всі пари повинні бути терміновані. Якщо передбачено менше чотирьох пар, розетку слід чітко маркірувати.
Повинна бути постійна маркіровка розетки; маркіровка повинна бути чітко видна. Слід звертати увагу на те, щоб реєструвалося первинне призначення пар, а також всі подальші зміни.
Якщо використовуються такі пристрої, як адаптери для узгодження різних середовищ передачі, то вони повинні знаходитися зовні по відношенню до розетки.
Телекомунікаційні шафи і апаратні. Телекомунікаційна шафа (ТШ) повинна забезпечувати наявність всіх засобів (простір, електроживлення, умови навколишнього середовища і т.д.) для розташованих усередині нього пасивних компонентів, активних пристроїв, а також інтерфейсів мережі загального користування. Кожний ТШ повинна мати прямий доступ до магістралі будівлі. Апаратна – простір в межах будівлі, де розміщується телекомунікаційне устаткування і можуть знаходитися (не обов’язково) розподільники. Приміщення устаткування відрізняються від шаф, перш за все типами і складністю устаткування, що вміщує. У апаратній може знаходитися більше одного розподільника. Якщо телекомунікаційна шафа містить більше ніж один розподільник, його слід вважати за апаратну.
Міське введення будівлі. Засоби міського введення необхідні в тих місцях, де в будівлю входять магістраль території, кабелі приватної мережі і мережі загального користування (включаючи антену) і створюється перехід до внутрішніх кабельних сегментів.
Електромагнітна сумісність. Кабельна система приміщень вважається пасивною системою і не може бути протестована на відповідність вимогам ЕМС індивідуально. Активне устаткування повинне відповідати загальним вимогам відповідного стандарту ЕМС.
