Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dyplom_Met_SCS_spec_2012.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

4.3. Вимоги до програмних документів проекту

Всі вимоги до оформлення, змісту і структури програмних документів регламентуються Єдиною системою програмної документації (ЄСПД).

Виконання схем алгоритмів і програм необхідно здійснювати згідно ГОСТ 19.002-80 “Схемы алгоритмов и программ. Правила выполнения”, ГОСТ 19.003-80 “Схемы алгоритмов и программ. Обозначения условные графические”, ГОСТ 19.005-85 “Р-схемы алгоритмов и программ”.

Основна термінологія викладена в ГОСТ 19.004, ГОСТ 19.781-90 “Термины и определения”. До основних термінів відносять: алгоритм, програма обчислювальної машини, документ, програмний документ тощо.

Згідно ГОСТ 19.101-77 “Виды программ и программных документов” виділяються наступні:

  • види програм: компонент, комплекс;

  • види програмних документів (ПД): специфікація, текст програми, опис програми, пояснювальна записка, експлуатаційні документи.

Специфікація – це склад програми і документація на неї, згідно ГОСТ 19.202-78 “Спецификация”. Вона містить наступні розділи:

  • документація;

  • комплекси;

  • компоненти.

Оформляється програмний документ на листах формату А4.

Текст програми – це запис програми з необхідними коментарями, згідно ГОСТ 19.401-78 “Текст программы”. Оформлення виконується згідно ГОСТ 19.105 –78 “Общие требования к программным документам”.

Текст програми – це запис програми з необхідними коментарями, згідно ГОСТ 19.401-78 “Текст программы”. Оформлення виконується згідно ГОСТ 19.105 –78 “Общие требования к программным документам” (див. нижче).

Опис програми – це відомості про логічну структуру і функціонування програми. Згідно ГОСТ 19.402-78 “Описание программы”, опис включає розділи:

  • анотація;

  • зміст;

  • загальні відомості (позначення і найменування програми; програмне забезпечення, необхідне для функціонування програми; мови програмування, на яких написана програма);

  • функціональне призначення (призначення програми і відомості про функціональні обмеження);

  • опис логічної структури (алгоритм програми; використані методи; структура програми, з описом функцій складових частин і зв’язку між ними);

  • технічні засоби, що використовуються;

  • виклик і завантаження;

  • вхідні дані;

  • вихідні дані.

Пояснювальна записка містить схему алгоритму, загальний опис алгоритму і (або) функціонування програми, а також обгрунтування прийнятих технічних і техніко-економічних рішень. Згідно ГОСТ 19.404‑79 “Пояснительная записка”, вона включає розділи:

  • вступ;

  • призначення і область застосування;

  • технічні характеристики;

  • бажані техніко-економічні показники;

  • використані джерела.

Експлуатаційні документи бувають наступних видів:

а) відомість експлуатаційних документів (містить перелік експлуатаційних документів на програму);

б) формуляр (містить основні характеристики програми, комплектність і відомості про експлуатацію програми);

в) опис застосування (містить відомості про призначення програми, область застосування, мінімальна конфігурація технічних засобів); згідно ГОСТ 19.502-78 “Описание применения” опис включає розділи:

  • анотація;

  • зміст;

  • призначення програми;

  • умови застосування;

  • опис задачі;

  • вхідні і вихідні дані;

г) інструкція системного програміста (містить відомості для перевірки, забезпечення функціонування, настроювання програми); згідно ГОСТ 10.503‑79 “Руководство системного программиста” інструкція включає розділи:

  • анотація;

  • зміст;

  • загальні відомості про програму;

  • структура програми;

  • налаштування програми;

  • перевірка програми;

  • додаткові можливості;

  • повідомлення системному програмісту;

д) інструкція програміста (містить відомості для експлуатації програми); згідно ГОСТ 19.504-79 “Руководство программиста” інструкція включає розділи:

  • анотація;

  • зміст;

  • призначення і умови застосування програми;

  • вхідні і вихідні дані;

  • повідомлення;

є) інструкція оператора (містить відомості для забезпечення процедури спілкування оператора з обчислювальною системою в процесі виконання програми); згідно ГОСТ 10.505-79 “Руководство оператора”, інструкція включає розділи:

  • анотація;

  • зміст;

  • призначення програми;

  • умови виконання програми;

  • використання програми;

  • повідомлення оператору;

ж) опис мови (містить синтаксис і семантику мови); згідно ГОСТ 19.506‑79 “Описание языка” опис включає розділи:

  • анотація;

  • зміст;

  • загальні відомості;

  • елементи мови;

з) інструкція по технічному обслуговуванню (містить відомості по використанню тестових і діагностичних програм при обслуговуванні технічних засобів); згідно ГОСТ 19.508-79 “Руководство по техническому обслуживанию” інструкція включає розділи:

  • анотація;

  • зміст;

  • вступ;

  • загальні вказівки;

  • вимоги до технічних засобів;

  • опис функцій.

Виконання основних написів згідно ГОСТ 19.104-78 “Основные надписи” приведене на рисунку 5.1.

Відповідно до загальних вимог до програмних документів, згідно ГОСТ 19.105-78 “Общие требования к программным документам”, програмний документ складається з частин:

  • титульна (лист затверджень, титульний лист);

  • інформаційна (анотація, зміст);

  • основна.

Вимоги до програмних документів, що виконані друкованим способом, згідно ГОСТ 19.106-78 “Требования к программным документам, выполненным печатным способом”, є наступними: друкувати на одній стороні листа через два інтервали (допускається через 1; 1.5); на листах формату А4 (форма 1), А3 (форма 2), що подані на рисунках 5.2, а і 5.2, б відповідно.

а) б)

а) — лист затверджень;

б) — титульний лист.

Рисунок 5.1 — Основні написи титульної частини ПД

Матеріали програмного документа розташовують у наступній послідовності:

а) титульна частина:

  • лист затверджень (не входить в загальне число листів документа);

  • титульний лист (1-ий лист документа);

б) інформаційна частина:

  • анотація;

  • зміст;

в) основна частина:

  • текст документа (з рисунками, таблицями і т. ін.);

  • додатки;

  • перелік термінів (не обов’язковий);

  • перелік скорочень (не обов’язковий);

  • перелік рисунків (не обов’язковий);

  • перелік таблиць (не обов’язковий);

  • предметний вказівник (не обов’язковий);

  • перелік документів, на які посилаються;

  • перелік символів і числових коефіцієнтів.

З

№ стор.

Позн ПД

а більш докладною інформацією слід звертатися до відповідних стандартів.

№ стор.

Позн ПД

25

25

10

20

10

20

поле тексту документа

поле тексту документа

297

мін15

мін15

420

210

а) б)

а) — форма 1 (А4)

б) — форма 2 (А3)

Рисунок 5.2 – Оформлення листа ПД

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]