- •6. Структура та функції філософського знання.
- •8. Своєрідність давньоіндійської філософії. Буддизм
- •9. Філософія стародавнього Китаю. Конфуціанство і даосизм.
- •10.Періоди та основні риси давньогрецької філософії.
- •11. Класичний період розвитку античної філософії.
- •12. Філософія елліністичного періоду
- •13.Основні ідеї та принципи середньовічної філософії.
- •14.Основні етапи розвитку середньовічної філософії.
- •17. Розвиток натурфілософських вчень в епоху відродження
- •16. Північне відродження та ідеологія реформації
- •18. Поняття європейської класичної філософії. Особливості філософії нового часу.
- •19. Емпіризм і раціоналізм у філософії Нового Часу
- •20. Філософія епохи просвітництва
- •22. Філософське вчення Канта.
- •23, Философские системы и.Г. Фихте и ф. Шеллинга
- •24(1) Філософська система Гегеля
- •24(2). Антропологический материализм - Людвиг Фейербах
- •25. Философия марксизма
- •26. Особливості української філософської думки
- •27. Основні періоди розвитку філософії в Україні
- •28. Вчення г. Сковороди про світ, людину, пізнання
- •29. Класична українська філософія: п. Юркевич, о. Новицький, о. Потебня
- •30. Філософія національної ідеї: т. Шевченко, л. Українка, і. Франко
- •31.Виникнення сучасної філософії та її особливості.
- •32. Позитивізм та його різновиди.
- •33.Психоаналітична філософія: фрейдизм і неофрейдизм.
- •34.Персоналітична філософія: м Бердяева, Лю Шестов.
- •35. Основні риси Екзистенціальної філософії
- •36.«Філософія життя»
- •37. Проблема буття в Історії філософії
- •38.Структура буття та місце в ній людини
- •39. Простір і час як найзагальніші характеристики буття
- •40.Поняття духовного світу людини. Природно – біологічні передумови свідомості.
- •41. Принципи та категорії діалектики. Закони розвитку
- •42. Основні форми та способи пізнання
- •43.Види і рівні знання
- •44.Проблема істини в філософії: основні концепції істини
- •46)Класифікація наук. Структура наукового знання.
- •53.Поняття культури у філософії. Основні ознаки культури
- •57. Основні сфери і проблеми суспільного життя.
- •58. Філософське осмислення історії та її сенсу.
- •59. Проблема спрямованості та єдності історичного процесу. Лінійні та циклічні концепції історії.
- •60. Суспільний прогрес та глобальні проблеми людства.
- •61.Глобалізація світу та ідеологія глобалізму
- •62.Діяльність "Римського клубу" та шляхи вирішення глобальних проблем.
61.Глобалізація світу та ідеологія глобалізму
Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації.
Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планетикапіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб'єктів.
Глобализм как идеология возник в рамках западноевропейской культурной традиции в конце ХХ века, в эпоху постмодернизма. Появление его не было случайным. Вот уже более ста лет Запад не создал ни одной идеологической доктрины, способной помочь ему выйти из кризисной ситуации, в которой он пребывает на протяжении длительного исторического периода. Многие западные ученые, политики увидели в глобализме как идеологии и политике ту спасительную соломинку, которая способна дать новый толчок для продвижения вперед, для решения жизненно важных проблем современности, ответить на очередные вызовы человечеству — угрозу термоядерной, биологической войны, терроризм, загрязнение окружающей среды, нехватку природных ископаемых, энергетический кризис, появление пока не поддающихся полному излечению болезней, таких как СПИД, рост бедности и нищеты, природные катаклизмы и т. д.
62.Діяльність "Римського клубу" та шляхи вирішення глобальних проблем.
Римський клуб був заснований 6-7 квітня 1968 року в Римі. Ініціатором створення був італьянський майстер Ауреліо Печчеі, котрий сумісно з генеральним дирекротом по питанням науки ОЕСР (організації по економічній співпраці та розвитку, Париж) професором фізичної хімії Олександром Кінгом, запросив у Рим біля 30 європейських вчених - соціологів, економістів фахівців природничих наук.
Першою роботою під егідою Римського клубу була математична модель, що імітувала світову ситуацію - “Мир - 1”. Її творець - Джей Форрестор - професор прикладної математики та кібернетики Массачусетського технологічного університету, розробив в 4-х тижневий строк досить примітивну модель, що складалася з більш ніж 40 нелінійних рівнянь, що описують взаємозв'язок наступних 5 параметрів: населення, капіталовкладення, використання не поновлюваних ресурсів, забруднення навколишнього середовища й виробництво продовольства.