2. Адаптація акваріумних риб

Під час переміщення рибок в акваріум потрібно зробити таке:

1) Взяти яку-небудь ємність (місткість — не акваріум), налити туди ту воду, у якій перебували риби, помістити туди риб.

2) Після цього потрібно налити в цю ємність воду з акваріума (50% від загальної маси води).

3) Через 25-30 хвилин рибок можна помістити в акваріум.

Це робиться для того, щоб перехід від температури акваріумної води до температури води, у якій мешкали рибки не був різким, інакше риби можуть отримати шок і померти. Рибок потрібно поміщати в акваріум обережно, інакше в них можуть поранитися плавці.

3. Гібридизація акваріумних риб

Учені впродовж багатьох років здійснюють гібридизацію акваріумних риб, внаслідок чого і виведені різні породи акваріумних рибок.

Віддалена гібридизація може бути використана для одержання промислових гібридів, а також селекції гібридних порід. Міжвидові і більш віддалені гібриди можна селекціонувати у тих випадках, коли вони виявляються плодючими, наприклад, у гібридів лососевих і сигових риб, товстолобиків та інших. Значне поширення в цьому напрямку одержали гібриди білого і строкатого товстолобиків, яким притаманний широкий спектр живлення, що сприяє збільшенню вирощування товарної риби.

Застосовуються також спеціальні генетичні методи: індукований мутагенез, індукований гіногенез і синдрогенез, регуляція статі, одержання стерильних риб.

Індукований (штучно викликаний) мутагенез

Це виникнення спадкових змін в результаті впливу на організм особливими агентами ― мутагенами. Розрізняють радіаційний і хімічний мутагенез. Основною метою його застосування в селекції риб є збільшення генетичної мінливості за рахунок нових (індукованих), в тому числі і корисних мутацій. При хімічному мутагенезі використовуються різні алкілуючі сполуки з високою біологічною активністю: нтрозометил сечовина (НМС), дим етил сульфат (ДМС), нітрозо етил сечовина (НЕС). Ці сполуки, відбірково діючи на ДНК хромосом, пошкоджують її, що може призвести до виникнення мутацій. Для одержання індукованих мутацій обробляють статеві клітини (ікру, сперму) чи ранні зародки риб. Більш ефективна обробка мутагенів зрілих сперміїв. У різних риб чутливість до мутагенів різна. Так, у коропа вона менш сприятлива, ніж у рослиноїдних видів (білий амур і білий товстолобик).

Індукований гіногенез

Одержання гіногенетичного потомства у видів риб, які розмножуються статевим шляхом. Цей метод здійснюється осіменінням зрілої ікри інактивованою спермою. Для цього використовуються високі дози радіації. Осіменіння ікри генетично інактивованою спермою призводить до утворення гаплоїдних зародків, які розвиваються під контролем одинарного жіночого набору хромосом. Для гаплодизації жіночого хромосомного набору використовують так звані температурні шоки ― вплив низькими чи високими температурами на незапліднену чи запліднену ікру. Застосування ндукованого гіногенезу у практиці ― прискорене одержання високо інбредних родин (ліній). За швидкістю гомозиготизації індукований гіногенез переважає всі типи близькоспоріднених парувань. Гіногенетичні лінії можна використовувати у промисловому схрещуванні і в між лінійному підборі.

Регуляція статі і одержання стерильних риб

Цей метод застосовується для одержання особин однієї статі. Більш вигідним є вирощування самок, тому що вони краще ростуть і пізніш дозрівають (короп). В інших випадках (тиляпія) більш вигідно розводити самців, які ростуть швидше від самок. Вирощувння потомства однієї статі запобігає безконтрольному нересту і цим самим забезпечує можливість регуляції чисельності риб у водоймі. Для регуляції статі у риб застосовують різні методи. Для цього є спосіб одержання одностатевого потомства за допомогою гормонального впливу або схрещування різних (близьких) видів риб.

Успіх селекції залежить від правильності оцінки риб при відборі їх для відтворення. Потомство відібраної риби повинно повторити показники батьків або переважати їх. Тому відбір є рушійною силою поліпшення спадкових якостей тварин.

Ефективність відбору визначається величиною мінливості, спадковості та інтенсивності відбору.

Залежно від способу оцінки відібраних особин розрізняють два основних методи відбору: масовий та індивідуальний. Масовий відбір ― є основним методом селекції риб. Оцінку і відбір особин здійснюють за масою, екстер’єром та іншими ознаками, тобто їх фенотипом. На плем’я залишають особин, які найповніше задовольняють бажаний тип, а інших вибраковують.

Основна перевага масового відбору полягає у його відносній простоті. Але достовірно правильно робити висновок про генетичну цінність відібраних особин можна при індивідуальному відборі, який ґрунтується на оцінці фенотипу найближчих родичів. У селекції тварин використовують три типи індивідуального відбору: відбір за походженням, сімейний відбір і відбір за якістю потомства. При відборі за походженням враховують продуктивність родичів, що потребує систематичних запасів. При сімейній селекції потомство від різних пар або груп плідників вирощують в ідентичних умовах. Потім вибирають кращі з них і вирощують та розмножують. При сімейній селекції відбирають кращі сімї, а при індивідуальному відборі ― кращих плідників.

Відбір за потомством ― найефективніший метод індивідуального відбору. Оцінюваних плідників парують із плідниками іншої статі і за продуктивністю потомства роблять висновок про племінну цінність плідника.

Технологія виробництва при селекції риб повинна бути подібною до технології товарного рибництва, інакше у племінних господарствах формуватимуться типи риб, непридатних для товарних господарств. Суттєвим моментом при організації масового відбору і оцінки плідників за якістю потомства є стандартизація умов середовища: щільність посадки, годівля, тривалість вирощування. Допустимі спільне і роздільне вирощування різних ліній, сімейств і груп. При роздільному вирощуванні риб необхідна не менш, як триразова повторність дослідів. При сумісному вирощуванні риб різних ліній, сімейств і груп необхідно вирівняти посадкову середню масу. Піддослідні групи риб мають бути поміченими.

Ефективність селекції визначається застосуванням раціональних систем вирощування ремонтного молодняку, яка повинна забезпечити нормальний розвиток організму і сприяти досить повній реалізації генотипу риб.

Підбір завершує всю попередню роботу по вирощуванню, виявленню господарської і племінної цінності, відбору кращих особин для їх розмноження. Він заснований на відмінностях у ступені вираженості у спарюваних особин бажаних якостей.

Парування самців і самок, які різняться між собою за ступенем вираженості ознаки, називається ― різнорідним (гетерогенним) підбором. Однорідний (гомогенний) підбір полягає в тому, що самці і самки при підборі подібні між собою за ступенем вираженості даної ознаки.

Перенесена в кімнату. Він таїть чимало загадок, спостереження за ним надзвичайно захоплююче, а також, що дуже важливо, пізнавальне.

Екологічно грамотне поводження з акваріумом максимально наблизить умови перебування його мешканців до природних, а незнання законів життя підводного світу приведе до порушення біологічної рівноваги і загибелі рибок. Кожний акваріум являє собою унікальну екосистему, подібно до того, як кожна водойма в природі по-своєму неповторна.