4.Якість трикотажних виробів.

Якість трикотажних товарів визначається сукупністю їх споживних властивостей, що забезпечують здатність виробів задовольняти певні потреби споживачів.

Доброякісні трикотажні вироби повинні відповідати зразку-еталону і вимогам нормативної документації (НД) за зовнішнім виглядом, фасоном, якістю полотна.

Якість трикотажних виробів залежить від багатьох чинників, а саме:

від якості сировинних ресурсів;
від обгрунтованністі технологічних режимів виробництва та обробки трикотажних полотен і виробів;
від наявності найновішого в’язального та обробного обладнання;
від впровадження останніх досягнень науки і світового досвіду в практику трикотажного виробництва;
від якості діючий нормативної документації, що регламентує вимоги до трикотажних виробів.

Номенклатура показників якості трикотажної продукції різних видів і призначення повинна відповідати вимогам безпеки для здоров’я та життя людини. Це означає, що хімічний склад сировини, оздоблювальних обробок (апрети, просочування тощо), фарб не повинні впливати негативного на здоров’я людини під час їх експлуатації. Трикотажні вироби повинні бути зручними в експлуатації (відповідність виробу зазначеному розміру), повинні мати весь спектр гігієнічних властивостей. Перераховані показники обов’язково використовуються при сертифікації трикотажної продукції.

( ДСТУ 30-45 – 95).

Контроль якості трикотажних виробів застосовується на всіх стадіях їх виробництва та реалізації.

На торговельних підприємствах перевіряють відповідність маркування і пакування трикотажних виробів вимогам стандартів і визначають (перевіряють) їх сорт. Трикотажні вироби поділяють на 1 і 2 сорти. На визначення сорту на кожний вид трикотажної продукції є відповідні стандарти.

Сорт виробу визначають залежно від наявності на ньому дефектів:

зовнішнього вигляду полотна:

сировини (пряжі і ниток) – вузол, мушкуватість, шишкуватість, сплутана нитка тощо;
обробки – блиск, замін, залом, муар, наліт, непофарбування, затік, різновідтінковість тощо;
в’язання – деформована петля, дірка, зебристість, збитий малюнок, набір петель, підняті петлі, штопання, нерівномірність ворсу та ін.

виробничо-швейних дефектів:

- прорубування, рідка (густа) строчка, стягнуті шви, кривизна швів, деформація, неспівпадання малюнка

- дефектів відхилення лінійних розмірів окремих деталей і виробу в цілому від норми.

При визначенні сорту враховують вид дефекту, його розташування (на відкритих або закритих частина і деталях), розмір ( за найбільшим виміром) і загальну їх кількість.

Сорт комплектних і парних виробів за дефектами зовнішнього вигляду визначають за нижчим сортом виробу комплекту або півпари.

5.Маркування, пакування, зберігання та особливості догляду за трикотажними виробами.

Маркування і пакування трикотажних виробів здійснюється відповідно до ГОСТ 3897-87.

Маркування. Маркують трикотажні вироби товарним ярликом, стрічкою з зображенням товарного знака і контрольною стрічкою.

На товарних ярликах вміщують :

зображення товарного знака підприємства – виробника;
назву підприємства –виробника, його підпорядкування і місце знаходження;
назву виробу;
стандарт або технічні умови на виріб;
артикул;
номер модель;
розмірні ознаки;
сорт;
дату виготовлення (місяць, рік).

На товарному ярлику додатково повинні бути нанесені такі дані:

Для білизняних виробів – група оздоблення і міцність фарбування;
Для верхніх виробів – артикул полотна, номер ВТК;
Символи по догляду за виробами.

Стрічкою із зображенням товарного знака маркуються трикотажні верхні і білизняні вироби з усіх видів пряжі і ниток (крім виробів з бавовняної і бавовняно-віскозної пряжі). На стрічці повинні бути зазначені назва сировинного складу полотна і його відсоткове співвідношення, а також символи догляду за виробами.

На контрольній стрічці для трикотажних виробів вміщують розмір і роздрібну ціну.

При перевірці маркування і встановлення його відповідності вимогам стандарту звертають увагу на реквізити маркування, їх чіткість, місце прикріплення товарного ярлика і стрічок.

Пакування. Для пакування трикотажних виробів використовується споживча (індивідуальна або групова) і транспортна тара.

До споживчої тари належать пакети з поліетиленової і целофанової плівки або паперу, коробки з кришкою і пачки із картону з клапанами.

У поліетиленовий пакет, коробку, пачку із картону, папір пакують вироби однієї моделі, одного розміру, артикула полотна, ціни і сорту.

До транспортної тари належать ящики із деревини і гофрованого картону, м яка тара (мишки). У транспортну тару складають вироби, що вміщені у споживчу тару.

Зберігання. Зберігання має дуже велике значення для збереження якості трикотажних виробів. Зберігати трикотажний одяг слід в сухих складських приміщеннях при температурі не нижче ніж 10*С і не вище 30*С та відносної вологості повітря приміщення 50 -70%. Необхідно пам’ятати, що висока відносна вологість повітря сприяє розвитку мікроорганізмів ( що руйнують вироби), а знижена відносна вологість повітря – сприяє зневоженю матеріалів, завдяки чому трикотажні вироби становляться жорсткими та ламкими.

Складські приміщення необхідно регулярно провітрювати. Трикотажні вироби, що зберігаються у складських приміщеннях, повинні бути захищені від дії прямих сонячних променів, від пошкодження міллю та гризунами.

Розміщуються трикотажні вироби на стелажах або в підвішеному стані на відстані:

від підлоги не менш 20 см;
від опалювальної системи (приладів) – не менш ніж 1 м ;
від електричних ламп не менш 50 см;
від зовнішніх стін – 50 см.

Трикотажні вироби повинні доглядатися відповідно до вимог символів по догляду за ними, що вказуються на маркувальних ярликах, та у супроводжувальних інструкціях.